пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
08 вересня 2020 року Справа № 903/324/20
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - паспорт НОМЕР_1 від 22.12.2015, Карпук А.С. - ордер серія ВЛ №000,059473 від 07.05.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ВЛ №867 від 02.12.2016
від відповідача: н/з
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області клопотання про забезпечення судових витрат у справі №903/324/20 за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" про визнання недійсним пункту 2 рішення загальних зборів,
08.05.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" про визнання недійсним пункту 2 рішення загальних зборів ОСББ оформленого протоколом №18 від 27.08.2019.
Заява обґрунтована тим, відповідачем порушено вимоги п.п.3.6, 3.7 Статуту ОСББ "Явір 2011", оскільки згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомого майна співвласниками ОСББ "Явір 2011" на дату проведення зборів було 350 осіб, а з протоколу вбачається, що по другому питанню проголосувало лише 118 співвласників, тобто спірне рішення про визначення нового розміру внесків та платежів співвласників прийнято менше ніж 2/3 усіх співвласників.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" 16.07.2020 подало до суду відзив та клопотання про забезпечення судових витрат.
В обґрунтування клопотання про забезпечення судових витрат зазначає, що вказаний позов ОСОБА_1 до ОСББ «ЯВІР 2011» являється вже 10 та на думку відповідача являється завідомо безпідставним та має ознаки зловживання. Зазначає, що майновий стан позивача, що підтверджується матеріалами справи, може ускладнити або може зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
В судовому засіданні позивач подав відповідь на клопотання відповідача, в якому просить суд відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення судових витрат.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання, що підтверджується підписом у розписці від 21.07.2020 (т.2, а.с.114).
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали клопотання, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст. 125 ГПК України, суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
Відповідно до ч.4 ст.125 ГПК України, як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Таким чином, забезпечення судових витрат, відповідно до положень ч.1 ст.125 ГПК України, є правом, а не обов'язком суду.
Разом з тим, п.2 та п.3 ч.4 ст.125 ГПК України містить вичерпний перелік підстав, за умови наявності яких, суд має право за клопотанням відповідача зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
З врахуванням вказаних умов для забезпечення судових витрат, суд не вбачає необхідності зобов'язання позивача вносити на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу), оскільки позивач має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання, та на даний час у суду відсутні підстави вважати, що поданий представником позивача позов має ознаки завідомо безпідставного та має інші ознаки зловживання правом на позов, а також станом на 08.09.2020 у суду відсутні відомості, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Враховуючи зазначене, відповідач зобов'язаний довести наявність підстав, передбачених ч.4 ст.125 ГПК України, для забезпечення судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
Оскільки, заявником не доведено та не обґрунтовано клопотання про забезпечення судових витрат, суд дійшов висновку про відмови в його задоволенні.
Керуючись ст.ст. 125, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд,-
в задоволенні клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" про забезпечення судових витрат у справі №903/324/20 відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвали суду можуть бути оскаржені до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали виготовлено 08.09.2020.
Суддя І. О. Гарбар