31.08.2020 року м.Дніпро Справа № 904/5911/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач),
суддів: Дармін М.О.., Іванов О.Г.
секретар судового засідання: Ревкова Г.О.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство з питань нотаріату та банкрутства" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2019р. (суддя Первушин Ю.Ю., повне рішення складено 19.04.2019 року) у справі № 904/5911/18
за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб", м. Дніпро
відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства, м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м.Дніпро
про визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно
Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб", м. Дніпро, відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства", м.Дніпро про визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2019 позов задоволено.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що оскільки за приписами ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки може бути нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю на праві власності, а рішеннями судів підтверджується, що іпотекодавцем за спірним іпотечним договором ТОВ "Ренессанс-Клуб" право власності на спірне нерухоме майно не набувалось (з огляду на визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та витребування майна з чужого незаконного володіння в порядку визначеному ст. 388 ЦК України), іпотечний договір в частині передачі нежитлових приміщень суперечить положенням ст. 5 Закону України Про іпотеку.
Не погодившись з прийнятим господарським судом рішенням, ТОВ "Агентство з питань нотаріату та банкрутства» звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- у даній справі відсутні законні підстави для звернення першого заступника прокурора Дніпропетровської області до суду за захистом інтересів держави в особі Дніпровської міської ради;
- Дніпровська міська рада є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів у спірних правовідносинах у судовому порядку, разом з тим, прокурор не обгрунтував підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі міської ради, як того вимагають наведені вище положення законодавства.
Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов Першого заступника прокурора Дніпропетровської області залишити без розгляду
Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники ТОВ «Ренессанс-Клуб» та ТОВ «Агенство з питань нотаріату та банкрутства» у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить наступне.
Так, згідно з відстеження поштового відправлення, який роздруковано з офіційного сайту «Укрпошта» ТОВ «Ренессанс-Клуб» отримано ухвалу про призначення справи до розгляду 21.08.2020.
Від ТОВ «Агенство з питань нотаріату та банкрутства» 31.08.2020 Центральним апеляційним господарським судом отримано заяву, що свідчить про обізнаність відповідача-2 про розгляд даної справи.
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 15.07.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" (далі-відповідач-1, іпотекодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" (далі-відповідач-2, іпотекодержатель) укладено іпотечний договір із реєстровим номером № 419, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гуфман Я.С.
Пунктом 1.1 договору визначено, що іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку наступне майно:
1. Нежитлове приміщення №6, розташоване на першому поверсі житлового будинку № 5 на вул. Аржанова у м. Дніпро;
2. Нежитлове приміщення №30, розташоване на першому поверсі житлового будинку № 1 на провулку Тульчинському у м. Дніпро;
3. Нежитлове приміщення №55, розташоване на першому поверсі житлового будинку № 1 на вул. Береговій у м. Дніпро;
4. Нежитлове приміщення №145, розташоване на першому поверсі житлового будинку № 26 на вул. Бажова у м. Дніпро;
5. Нежитлове приміщення №312Б, розташоване у житловому будинку №64 на вул. Калиновій у м. Дніпро;
6. Нежитлове приміщення № 310, розташоване на першому поверсі житлового будинку № 2 на вул. Висоцького у м. Дніпро;
7 .Нежитлове приміщення № 280, розташоване на першому поверсі житлового будинку № 4 на вул. Висоцького у м. Дніпро;
8. Нежитлове приміщення № 216, розташоване на першому поверсі житлового будинку № 12 на вул. Дементьєва у м. Дніпро;
9. Нежитлове приміщення № 551, розташоване на першому поверсі житлового будинку № 7 на вул. Донецьке шосе у м. Дніпро;
10. Нежитлове приміщення № 110, розташоване у підвалі житлового будинку № 65 на вул. Софії Ковалевської у м. Дніпро;
11. Нежитлове приміщення №352, розташоване на першому поверсі житлового будинку № 17 на вул. Кожемляки у м. Дніпро;
12. Нежитлове приміщення №153, розташоване на першому поверсі житлового будинку № 7А на вул. Котляревського у м. Дніпро;
13. Нежитлове приміщення №103, розташоване на першому поверсі житлового будинку № 11 на вул. Волинській у м. Дніпро;
14. Нежитлове приміщення №59, розташоване на першому поверсі та у підвалі житлового будинку №39 на проспекті І.Мазепи у м. Дніпро;
15. Нежитлове приміщення №67, розташоване на першому та цокольному поверхах житлового будинку № 42А на проспекті І.Мазепи у м. Дніпро;
16. Нежитлове приміщення №5, розташоване на другому поверсі житлового будинку № 18Б на вул. Макарова у м. Дніпро;
17. Нежитлове приміщення №350, розташоване на першому поверсі житлового будинку № 11 на вул. Комунарівській у м. Дніпро;
18. Будівлю, розташовану за адресою: вул. Гомельська, 57 у м. Дніпро;
19. Нежитлове приміщення №220, розташоване в підвалі житлового будинку №9 на вул. Тверській у м. Дніпро;
20. Нежитлове приміщення №66, розташоване на цокольному поверсі житлового будинку №14 на вул. Будьонного у м. Дніпро.
Згідно з п. 1.2 договору, даним договором забезпечується повне та своєчасне виконання зобов?язань іпотекодавця перед іпотекодержателем (основного зобовязання у розумінні ст.ст. 1, 3, 18 Закону України "Про іпотеку") за наступним договором:
1.2.1. За договором № 0107 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.07.2016р., укладеним між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а також усіх договорів про внесення змін, додаткових угод, змін, додатків та доповнень до нього, як існуючих, так і тих, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору (іменований сторонами Основне зобовязання та/або Основний договір), за яким іпотекодавець зобов?язаний повернути іпотекодержателю грошові кошти у розмірі 5 000 000,00 грн. з кінцевим терміном виконання основного зобовязання не пізніше ніж до 31.12.2017р., зі сплатою нарахованих штрафних санкцій, відшкодування збитків та інших понесених витрат іпотекодержателя.
Відповідно до п. 1.3 іпотечного договору, за рахунок нерухомого майна, що передається в іпотеку, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення вимог, а саме:
- вимоги за основним договором, включаючи сплату неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, передбаченого основним договором та п. 1.2 договору, інших платежів на користь іпотекодержателя, передбачених основним договором;
- збитків, завданих порушенням зобов?язання за основним договором чи умов іпотечного договору;
- витрат пов?язаних з пред?явленням вимог за основним договором чи іпотечним договором.
Рішеннями господарського суду Дніпропетровської області у справах № 904/9645/2017, № 904/9648/2017, № 904/12512/2017, № 904/9644/16, №904/10342/16, №38/5005/5752/2012, №38/5005/6636/2012, №38/5005/6637/2012, №34/5005/4591/2012 встановлена належність, зазначених у п. 1.1. Іпотечного договору, об'єктів нерухомості до комунальної власності та на підставі рішень судів у вказаних справах проведено відповідну державну реєстрацію права власності, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Прокурор, звертаючись з позовом до суду, послався на неможливість реалізації Дніпровською міською радою повноважень з володіння та розпорядження належним йому майном, оскільки останнє передано відповідачем в іпотеку.
Як вбачається з тексту апеляційної скарги, рішення господарського суду у даній справі оскаржується лише в частині відсутності законних підстав для звернення першого заступника прокурора Дніпропетровської області до суду за захистом інтересів держави в особі Дніпровської міської ради
Розглядаючи апеляційні вимоги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, вимоги даного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Наведена правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.
В даному випадку, прокурор, обгрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів Дніпровської міської ради, зазначив, що внаслідок бездіяльності позивача, яка полягає у невжитті заходів стосовно повернення останній повноважень щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, незахищеними залишаються інтереси територіальної громади міста Дніпра.
Як зазначалося вище, рішеннями господарського суду Дніпропетровської області у справах № 904/9645/2017, № 904/9648/2017, № 904/12512/2017, №904/9644/16, №904/10342/16, №38/5005/5752/2012, №38/5005/6636/2012, №38/5005/6637/2012, №34/5005/4591/2012 встановлена належність, зазначених у п. 1.1. Іпотечного договору, об'єктів нерухомості до комунальної власності та на підставі рішень судів у вказаних справах проведено відповідну державну реєстрацію права власності, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Водночас, наявність заборон на відчуження такого майна, накладених в рамках Іпотечного договору, позбавляє територіальну громаду міста можливості в повному обсязі розпоряджатися власним майном.
Органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах та наділеним законом правом на звернення до суду, Дніпровська міська рада.
Однак, незважаючи на те, що чинність Іпотечного договору реально порушує права та законні інтереси територіальної громади міста, Дніпровською міською радою до цього часу не вжито заходів цивільно-правового характеру, направлених на усунення перешкод у користуванні власністю.
Таким чином, невжиття Дніпровською міською радою жодних заходів протягом розумного строку після того, як їй стало відомо або повинно було стати відомо про порушення інтересів держави в особі територіальної громади м.Дніпро, має кваліфікуватися як бездіяльність Дніпровської міської ради.
Перший заступник прокурора Дніпропетровської області листом №05/1-808вих18 від 20.12.2018 повідомив Дніпровську міську раду про представництво інтересів та звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради.
На дане повідомлення Дніпровська міська рада відповіді не надала та самостійно до суду не звернулася, у зв'язку з чим з позовом у даній справі звернувся прокурор.
Отже, відсутні підстави вважати звернення прокурора із позовом необґрунтованим.
Вказане вище спростовує доводи скаржника про відсутність у прокурора законних підстав для звернення першого заступника прокурора Дніпропетровської області до суду за захистом інтересів держави в особі Дніпровської міської ради.
Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, скаржник не надав.
За наведених обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити без змін.
Витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2019р., у справі № 904/5911/18 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст складено 08.09.2020р.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О.Дармін