07.09.2020 року м. Дніпро Справа № 904/9044/17
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Подобєда І.М., Антоніка С.Г.
секретар судового засідання Мудрак О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФПРОДИВ"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 р.
( суддя Петренко Н.Е., повне рішення складено 21.05.2018 р.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства
Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК",
м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"ОФПРОДИВ",
м. Дніпро
про стягнення 197 510 205,68 грн. неповернутого кредиту; 48 372 120,47 грн. - нарахованих відсотків; 659 959 853,09 грн. - нарахованої винагороди ( кредитний договір № 2О028Г від 01.04.2008 р.; 45 413 108,20 грн. - неповернутого кредиту; 11 111 073,81 грн. - нарахованих відсотків; 80 141 061,83 грн. - нарахованої винагороди ( кредитний договір № 2О032Г від 05.10.2009 р.), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог
ПАТ Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФПРОДИВ" про стягнення з останього з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог - 1 042 507 423,08 грн. загального розміру заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитними договорами укладеними між сторонами.
В обгрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на те, що належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитними договорами, надавши Відповідачу кредит у встановлені строки та у межах кредитних лімітів, які установлені угодами. Отже, у Відповідача виникли зобов'язання перед Позивачем щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені Кредитними договорами.
За твердженням Позивача, у нього виникло право вимагати у Відповідача достроково повернути кредити за Кредитними договорами, оскільки після набуття права власності на акції Позивача державою в особі Міністерства фінансів, на виконання ч. 6 ст. 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Позивачем проведено аналіз платоспроможності позичальників і Відповідач відповідає критеріям, які визначено Додатком до протоколу засідання № 1 Наглядової ради Позивача від 17.01.2017 р., Позивачем проведено аналіз платоспроможності позичальника, за результатами якого Банк сформував резерви під кредити Відповідача у розмірі 254 034 745,09 грн.
Відповідач у відзиві на позов стверджував, що Позивач неправомірно застосував до спірних правовідносин Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а на момент звернення Позивача до господарського суду з даною позовною заявою строк повернення кредиту не настав. Відповідач посилався на пропуск Позивачем строків проведення аналізу платоспроможності позичальників, який визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". На думку Відповідача, підстави для дострокового стягнення кредитів відсутні. Крім того, обставини наведені в Аналізі платоспроможності Позичальника не доведені і не обґрунтовані. Також, Відповідач вважав недоцільним стягнення заборгованості за двома кредитними договорами в одному провадженні.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 р. по даній справі ( суддя Петренко Н. Е. ) позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФПРОДИВ" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" 197 510 205,68 грн неповернутого кредиту за Кредитним договором № 2О028Г від 01.04.2008 р.; 48 372 120,47 грн нарахованих процентів за Кредитним договором № 2О028Г від 01.04.2008 р.; 659 959 853,09 грн винагороди за Кредитним договором № 2О028Г від 01.04.2008 р.; 45 413 108,20 грн. неповернутого кредиту за Кредитним договором № 2О032Г від 05.10.2009 р.; 11 111 073,81 грн. нарахованих процентів за Кредитним договором № 2О032Г від 05.10.2009 р.; 80 141 061,83 грн. нарахованої винагороди за Кредитним договором № 2О032Г від 05.10.2009 р.; 240 000,00 грн. судового збору.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що за наявних обставин справи строк повернення кредиту, нарахованих процентів та винагороди за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2 є таким, що настав, оскільки враховуючи вимоги ч. 6 ст. 411 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Позивач сформував резерв під кредити Відповідача за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2. Особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави врегульовані положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який за наявних обставин є спеціальним. Таким чином, Позивач підставно скористався наданим йому правом на вимогу до Відповідача про дострокове повернення кредитів за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2.
Заперечення Відповідача в частині неправильності розрахунків були відхилені господарським судом з огляду на їх необґрунтованість.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОФПРОДИВ" звернулося з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обгрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за своєю суттю не відноситься до нормативно-правових актів, що регулюють відносини між Банком та Позичальником, через що ТОВ "ОФПРОДИВ" вважає недопустимим застосування його положень до взаємовідносин між ТОВ "ОФПРОДИВ" та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за кредитними договорами, а тому Відповідач вважає звернення Позивача до суду на підставі ст. 41-1 цього Закону незаконним та безпідставним. На думку ТОВ «ОФПРОДИВ» Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у правовідносинах Банку та Позичальника не є спеціальним Законом, адже Позичальник не є учасником заходів, що пов'язані з виведенням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з ринку, як неплатоспроможного.
Скаржник зазначає, що згідно з приписами ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідного до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або
одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Положення кредитних договорів № 2О028Г від 01.04.2008 р. та № 2О032Г від 05.10.2009 р. не передбачають права Банку здійснювати односторонню зміну умов кредитних договорів, з підстав викладених в Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», більш того імперативні норми чинного законодавства України не надають права стороні договору його змінювати без згоди іншої сторони.
Скаржник наголошує на тому, що по суті односторонній правочин Банку, щодо зміни умов кредитних договорів № 2О028Г від 01.04.2008 р. та № 2О032Г від 05.10.2009 р. є таким, що не відбувся, через те, що він є не підписаним, тобто не укладеним, а також через те, що ТОВ «ОПРОДИВ» його не отримувало. У зв'язку з недотриманням Позивачем порядку зміни договору, встановленого законом та договором, укладеним сторонами спору, письмове повідомлення банку від 19.09.2017 р. № 3.Upr.l/3111757 БТ є безпідставним та не призводить до відповідного правового наслідку у вигляді припинення або зміни правовідносин сторін.
Водночас, на думку Скаржника, здійснений аналіз платоспроможності
позичальника ТОВ "ОФПРОДИВ", станом на 31.08.2017 р., виконаний з пропуском строку, що визначений в п. 6 ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», через що підстави його ( аналізу ) використання як, підстава дострокового стягнення кредиту з ТОВ "ОФПРОДИВ", відсутня. При цьому Скаржник зазначає, що Позивачем не доведено належними, допустими, достовірними та достатніми доказами по справі про здійснений аналіз платоспроможності позичальника ТОВ "ОФПРОДИВ", а наданий до матеріалів справи аналіз суперечить Постанові НБУ № 315 та матеріалам фінансової звітності ТОВ "ОФПРОДИВ", які Банк сам надає до матеріалів справи.
Відтак, на думку Скаржника, формування банківського резерву під кредити ТОВ "ОФПРОДИВ" жодним чином не пов'язані з проведеним аналізом платоспроможності Позичальника. На підставі вищенаведеного ТОВ "ОФПРОДИВ" вважає, то у Позивача відсутні підстави застосування ч. 6 ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», адже положення цієї норми передбачають чітку послідовність, умовина строки.
Щодо нарахування винагороди за кредитними договорами, то ТОВ "ОФПРОДИВ" з вказаним розрахунком не погоджується, адже вважає його таким, що не відповідає умовам п. 4.7. кредитних договорів. При цьому, ТОВ "ОФПРОДИВ" здійснило власний розрахунок винагороди за п. 4.7 Кредитного договору, в результаті здійснення якого було визначено, що винагорода за кредитним договором становить негативне значення.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції не навів жодного аргументу з приводу нарахування винагороди за кредитними договорами, окрім того безпідставно відхилив клопотання Позивача про призначення економічної експертизи.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не згодне з апеляційною скаргою ТОВ "ОФПРОДИВ" та заперечує проти її задоволення в повному обсязі, оскільки особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави врегульовані положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". В даному випадку критерії позичальників, щодо яких проводився аналіз їх платоспроможності, були затверджені Наглядовою радою ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" - Додаток до протоколу засідання № 1 Наглядової ради ПАТ КБ '"ПРИВАТБАНК" від 17.01.2017 р.
Банк посилається на те, що після набуття права власності на акції ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" державою в особі Міністерства фінансів, на виконання ч. 6 ст. 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" було проведено аналіз платоспроможності позичальників. Оскільки ТОВ "ОФПРОДИВ" відповідає критеріям, визначених Додатком до протоколу засідання Наглядової ради № 1 від 17.01.2017 р. був проведений аналіз платоспроможності Позичальника, у результаті якого виявлено недостатність доходів для повернення кредитів, перевищення зобов'язань над активами пдприємства, відсутність інформації про кінцевих бенефіціарних власників ТОВ "ОФПРОДИВ" тощо. Під кредити ТОВ "ОФПРОДИВ" були сформовані резерви до 100 %, а Банк набув право вимагати дострокового повернення кредитів. Крім цього, приписами ст. 41-1 зазначеного Закону визначені підстави та передбачена процедура, згідно яких АТ КБ «ПРИВАТБАНК» може стягнути з ТОВ "ОФПРОДИВ" заборгованість за укладеними кредитними договорами № 2О028Г від 01.04.2008 р. та № 2О032Г від 05.10.2009 р., яка наявна на теперішній час.
Позивач вважає, що господарський суд Дніпропетровської області дійшов вірного висновку про те, що АТ КБ "ПРИВАТБАНК" підставно скористався наданим йому правом на вимогу до ТОВ "ОФПРОДИВ" про дострокове повернення кредитів за кредитними договорами, в тому числі шляхом звернення до останнього з відповідним листом від 19.09.2017 р. № 3.Upr1/3-111757БТ, на який ТОВ "ОФПРОДИВ" не відреагувало, кредити на теперішній час не повернуло та не сплатило проценти за користування кредитами.
За твердженням АТ КБ "ПРИВАТБАНК" Апелянт безпідставно зазначає, що надані Позивачем розрахунки винагороди не відповідають положенням Кредитних договорів № 2О028Г від 01.04.2008 р. та № 2О032Г від 05.10.2009 р., посилаючись при цьому на відсутність знаків ділення в формулі за якою обчислюється розмір винагороди, що підлягає сплаті Відповідачем, визначеної п. 4.7. Кредитних договорів. Проте, в матеріалах справи наявне здійснене Банком розшифрування розрахунку винагороди, яке викладене у заяві про зменшення розміру позовних вимог.
Разом з тим, щодо здійсненого Апелянтом власного розрахунку винагороди за п. 4.7 договорів, Банк зазначає про певну складність його перевірки та, відповідно, спростування у зв'язку із відсутністю будь-якого письмового роз'яснення та розшифрування контррозрахунків винагороди, а також відсутністю відомостей про те, які математичні дії проводило ТОВ "ОФПРОДИВ", здійснюючи розрахунки винагороди. Отже, наведені ТОВ "ОФПРОДИВ" розрахунки винагороди, де в нього вийшло від'ємне значення винагороди, і де не були враховані наявні у формулі знаки ділення, - не відповідають умовам Кредитних договорів, тому не можутьвважатися належними доказами по справі. Крім цього, вказані у поясненнях Апелянта де-які факти та обставини потребують додаткового з'ясування.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 р. ( колегія суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кощеєва І.М., Іванова О.Г. ) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФПРОДИВ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 р. у справі № 904/9044/17.
02.07.2018 р. у зв'язку із виходом з відпустки судді-доповідача Широбокової Л.П., під головуванням якої у складі колегії суддів - Іванова О.Г., Кощеєва І.М. раніше подану апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФПРОДИВ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 р. у справі № 904/9044/17 було повернуто судом без розгляду ( ухвала суду від 15.06.2018 р. ), по справі здійснений повторний автоматизований розподіл, за результатами якого відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 904/9044/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Іванова О.Г., Кощеєва І.М.
03.07.2018 р. у зв'язку з відпусткою судді Іванова О.Г. по справі здійснений повторний автоматизований розподіл, за результатами якого відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 904/9044/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Кощеєва І.М.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 р. справу № 904/9044/17 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Кощеєва І.М. Розгляд справи призначений у судовому засіданні на 09.07.2018 р.
20.08.2018 р. у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Орєшкіної Е.В., Кощеєва І.М. по справі здійснений повторний атоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Антоніка С.Г., Іванова О.Г. та прийнято до свого провадження зазначеною колегією суддів ухвалою суду від 20.08.2018 р. та відкладено розгляд справи на 08.10.2018 р.
Указом Президента України від 29.12.2017 р. № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд з 03.10.2018 р. припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 31 ГПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 31 ГПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2018 р. колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В. прийняла справу № 904/9044/17 до свого провадження та призначила розгляд апеляційної скарги на 01.11.2018 р.
Від ТОВ "ОФПРОДИВ" надійшли додаткові пояснення долученого до відзиву на позов розрахунку винагороди за п. 4.7 кредитного договору № 20028Г від 01.04.2008 р. та № 20032Г від 05.10.2009 р. з зазначенням математичних дій, що здійснені ТОВ "ОФПРОДИВ" при складанні даного розрахунку. В поясненнях Скаржник вказує на те, що контрроозрахунок здійсненно з урахуванням того, що значення формули по п. 4.7 Кредитних договорів, вказані у квадратних лапках не можливо визначити внаслідок відсутності арифметично-математичних знаків, і як наслідок не можливості встановлення математичної логіки розрахунку із застосуванням цих значень у квадратних лапках. При застосуванні значень у квадратних лапках формули, для цілей здійснення контррозрахунку Відповідачем за основу взяті значення, вказані в первісному розрахунку, долученому Позивачем до позову. При цьому, Відповідач категорично не визнає позов у повному обсязі, як в частині нарахованого тіла кредиту, так і в частині процентів та сум винагороди по формулі в п. 4.7 кредитного договору. Контррозрахунок фактично здійснено із використанням значень формули, які є однозначно зрозумілими для Відповідача з моменту підписання кредитних договорів від 25.07.2016 р. про внесення змін до кредитних договорів, тобто, V= -Sn.
Разом з поясненнями до апедяційного суду надішло клопотаня Скаржника про призначення по справі № 904/9044/17 економічної експертизи.
АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заперечувало проти призначення економічної експертизи.
По розгляду апеляційної скарги оголошувалися перерви, з 01.11.2018 р. до 06.12.2018 р., з 06.12.2018 р. до 11.12.2018 р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2018 р. було призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського Науково - дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі було зупинено.
На вирішення судової економічної експертизи, суд апеляційної інстанції поставив наступні питання: Який розмір заборгованості станом на 31.07.2016 р. Позичальника ТОВ "ОФПРОДИВ" ( код ЄДРПОУ - 32914246 ) по сплаті ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з винагороди за користування кредитом за кредитним договором М 2О032Г від 05.10.2009 р., укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ "ОФПРОДИВ" ( код ЄДРПОУ-32914246 )? Який розмір заборгованості станом на 31.07.2016 р. Позичальника ТОВ "ОФПРОДИВ" (код ЄДРПОУ - 32914246) по сплаті ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з винагороди за користування кредитом кредитним договором № 2О028Г від 01.04.2008 р., укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ мОФПРОДИВ" (код ЄДРПОУ-32914246)?
11.03.2020 р. на адресу суду надійшла справа № 904/9044/17 разом з висновком комплексної судово - економічної експертизи № 6781/6782-18 від 26.02.2020 р.
Так, у висновку експерта зазначено: 1. Розмір заборгованості станом на 31.07.2016 р. Позичальника ТОВ "ОФПРОДИВ" ( код ЄДРПОУ - 32914246 ) по сплаті ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з винагороди за користування кредитом за кредитним договором № 2О032Г від 05.10.2009 р., укладеного між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "ОФПРОДИВ" ( код ЄДРПОУ-32914246 ) складає 80 141 093,49 грн. 2. Розмір заборгованості станом на 31.07.2016 р. Позичальника ТОВ "ОФПРОДИВ" ( код ЄДРПОУ - 32914246 ) по сплаті ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з винагороди за користування кредитом кредитним договором № 2О028Г від 01.04.2008 р., укладеного між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ мОФПРОДИВ" ( код ЄДРПОУ-32914246 ) складає 659 959 759,49 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2020 р. провадження у справі № 904/9044/17 поновлено. Справу призначено до розгляду на 26.03.2020 р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2020 р. повернуто без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбуд-Приват" про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Офпродив" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 р. у справі № 904/9044/17.
Судове засідання 26.03.2020 р. не відбулось через запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215, на всій території України карантину із забороною, зокрема, проведення всіх масових заходів. Учасникам справи було повідомлено, що про дату та час судового засідання вони будуть повідомленні додатково.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2020 р. розгляд скарги призначено в судове засідання на 02.06.2020 р.
28.05.2020 р. через Центральний апеляційний господарський суд, Товариство з обмеженою відповідальінстю "Нафтогазбуд-Приват" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2020 р..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2020 р. апеляційне провадження у справі № 904/9044/17 було зупинено до розгляду Верховним судом касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальінстю "Нафтогазбуд-Приват" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2020р. та повернення матеріалів справи з Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2020 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбуд-Приват" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2020 р. у справі № 904/9044/17 повернуто Скаржнику.
Водночас Касаційний господарський суд наголосив Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбуд-Приват" на необхідності добросовісно користуватися процесуальними правами і неприпустимості зловживання ними чи вчинення дій з метою перешкоджання судочинству.
Після посернення матеріалів справи № 904/9044/17 до апеляційного господарського суду, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2020 р. апеляційне провадження у справі № 904/9044/17 було поновлено. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 03.09.2020 р.
Розпорядженням керівника апарату суду від 03.09.2020 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В. відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Подобєда І.М., Антоніка С.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2020 р., колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Подобєд І.М., Антоніка С.Г. прийняла справу № 904/9044/17 до свого провадження.
Представником Відповідача у судовому засіданні було заявлене клопотання про зупинення провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ОФПРОДИВ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 р. у справі № 904/9044/17 та направлення матеріалів справи до Верховного Суду.
В обгрунтування свого клопотання, Відповідач посилається на те, що отримав касаційну скаргу ТОВ «Нафтогазбуд-Приват" на ухвалу 02.04.2020 р. у справі № 904/9044/17. При цьому, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду касаційної інстанції направляються всі матеріали справи ( п. 17.12 розділу XI Перехідних положень ГПК України ).
Представник Позивача проти чергового зупинення провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ОФПРОДИВ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 р. у справі № 904/9044/17 категорично заперечив.
Дійсно від ТОВ «Нафтогазбуд-Приват" вдруге надійшла касаційна скарга на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2020 р. у справі № 904/9044/17.
Приймаючи до уваги те, що ухвалою Верховного Суду від 23.06.2020 р. касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбуд-Приват" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2020 р. у справі № 904/9044/17 вже поверталася Скаржнику і Касаційний господарський суд наголошував Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбуд-Приват" на необхідності добросовісно користуватися процесуальними правами і неприпустимості зловживання ними чи вчинення дій з метою перешкоджання судочинству, судом апеляційної інстанції до Верховного Суду разом з касаційною скаргою надіслано матеріали оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2020 р. у справі № 904/9044/17.
А отже, у зв'язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог ст. 256 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання Відповідача про чергове зупинення розгляду апеляційної скарги.
У судовому засіданні 03.09.2020 р., представником Відповідача було заявлене клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості новому представнику ТОВ "ОФПРОДИВ" ознайомитися з матеріалами справи.
Представник Позивача у судовому засідання заперечив проти чергового відкладення розгляду справи, пославшись на зловживання Відповідачем своїми правами та затягуванням розгляду справи.
Враховуючи, що з наданого представником Відповідача Ордеру, вбачається, що останній уклав з ТОВ "ОФПРОДИВ" договір на надання правової допомоги лише 03.09.2020 р., колегія суддів апеляційного суду задовольнила клопотання представника Відповідача, оголосила перерву до 07.09.2020 р. для надання новому представнику ТОВ "ОФПРОДИВ" можливості ознайомитися з матеріалами справи.
У судовому засіданні 07.09.2020 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.04.2008 р. між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" ( Банк ) та ТОВ "ОФПРОДИВ" ( Позичальник ) укладений Кредитний договір № 2О028Г ( далі - Кредитний договір-1 ), відповідно до умов якого з урахуванням змін та доповнень від 16.12.2014 р., Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п .А1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором термін.
Відновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається Банком для здійснення Позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів, рахунки яких відкриті у Банку. При цьому, розрахункові документи Позичальника на порядок використання кредиту не поширюється на платежі на адреси одержувачів: зі сплати послуг бюро технічної інвентаризації; по сплаті державного мита, податків (обов'язкових платежів) та будь-яких інших платежів на користь державних органів, органів місцевого самоврядування, пенсійного фонду, фондів соціального страхування; зі сплати послуг електропостачання, водопостачання, газопостачання, опалення, послуг з вивезення та утилізації сміття та інших комунальних послуг.
Істотні умови кредитування:
А1. Вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія.
А2. Ліміт цього договору: 311 494 811,38 грн. на поповнення обігових коштів, будівництво Житлового комплексу Вознесенський за адресою м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26-а.
Термін повернення кредиту зазначений у п. А3 цього договору.
Зазначений термін може бути змінений згідно з п. п. А13, 2.3.2, 2.4.1 цього договору ( п. 1.2 договору).
А3. Термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту ( Додаток №1 цього договору ). Згідно зі ст. ст. 212, 651 ЦК України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку погашення заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань термін повернення кредиту здійснюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту.
Додатком № 1 до Кредитного договору - 1 визначено, що 30.01.2018 р. встановлено поточний ліміт у розмірі 311 494 811,38 грн.
Погашення різниці, на яку поточна заборгованість перевищує суму встановленого поточного ліміту, трактується як погашення кредиту.
Погашення кредиту вважається здійсненим у встановлений строк, якщо різниця, на яку поточна заборгованість перевищує суму встановленого поточного ліміту на зазначену дату згідно з Графіком зменшення поточного ліміту, надійшла на рахунок у банку не пізніше дати, встановленої Графіком зменшення поточного ліміту.
А6. За користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 12 % річних.
У випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов'язань передбачених п. 2.2.13 цього договору, Банк збільшує процентну ставку на 5 ( п'ять ) % річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 12 % річних. При цьому Банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 12 ( дванадцять ) % річних та дати початку її нарахування.
А8. ( з урахуванням змін внесених договором від 04.02.2016 р. ) Датою сплати процентів є 01.02.2018 р., починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачено п. 7.3 договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими ( крім випадків розірвання цього договору згідно п. 2.3.2 договору ).
А12. Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом. Розмір винагороди розраховується згідно з формулою, наведеною у п. 4.7 цього договору.
Відповідно до п. 4.7 договору, Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом в розмірі:
1 n-1 П1*А1*(n-1) n-1 n-1 А1 n-1 Р1 n-1
R = ---- * [Кпог * ? -------- - ? П1 *А1* (n-1) ] + Кпог *? -- - ( Кпог * ? --- - ? Р1) - S
Д * 100 і=1 K1 і=1 і=1 К1 і=1 К1 і=1
R - сума винагороди за користування кредитом; П - процентна ставка по договору (процентів річних); Кпог - офіційний курс гривні до долару США на день розрахунку; Д - кількіфсть днів в році; Аі - різниця між сумою видачі та сумою погашення кредиту, за визначену дату, яка відповідає порядковому номеру дня в історії кредитного договору; Р1 - сума погашених процентів за визначену дату, яка відповідає порядковому номеру дня "і" в історії кредитного договору; К1 - офіційний курс гривні до долару США на визначену дату, яка відповідає порядковому номеру дня "і" в історії кредитного договору; n - порядковий номер дня ррозрахунку в історії кредитного договору; і - порядковий номер дня в історії кредитного договору; S- сальдо на день розрахунку;
При негативному значенні отриманої суми, винагорода за користування кредитом сплаті не підлягає.
Винагорода за користування кредитом розраховується на дату, передбачену п.1.2 цього договору для кінцевого повернення кредитних коштів, в день дострокового повного виконання зобов'язань по цьому договору, або в день повного фактичного виконання зобов'язань за цим договором.
За умови дострокового повного погашення зобов'язань по договору ( кредиту, процентів, винагороди за користування кредитом в українській гривні ), подальший розрахунок винагороди за користування кредитом здійснюється згідно зазначеної формули, де, наступні обороти , після повного погашення зобов'язань розглядаються як початкові «п» та «і», набувають нові попередні значення.
Сплата винагороди за користування кредитом здійснюється в українській гривні.
Сума винагороди за користування кредитом сплачується понад суми процентів, яка підлягає сплаті згідно цього договору, в строк встановлений п. 1.2. цього договору, або в день повного виконання зобов'язань за цим договором. За умови несплати винагороди за користування кредитом у вказаний строк, винагорода вважається простроченою.
За твердженням Банку термін сплати винагороди - 01.02.2018 р.
Позивач вказує, що існує поточна заборгованість, строк якої ще не настав, у наступному розмірі, з урахуванням заяви від 01.03.2018 р. № 01/03: 197 510 205,68 грн. - сума неповернутого кредиту; 48 372 120,47 грн. - сума нарахованих процентів; 659 959 853,09 грн. - сума нарахованої винагороди.
05.10.2009 р. між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" ( Банк ) та ТОВ "ОФПРОДИВ" ( Позичальник ) укладений Кредитний договір № 2О032Г ( далі - Кредитний договір-2 ), відповідно до умов якого з урахуванням змін та доповнень від 16.12.2014 р., Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором термін.
Відновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається Банком для здійснення Позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів, рахунки яких відкриті у Банку. При цьому, розрахункові документи позичальника на порядок використання кредиту не поширюється на платежі на адреси одержувачів: зі сплати послуг бюро технічної інвентаризації; по сплаті державного мита, податків (обов'язкових платежів) та будь-яких інших платежів на користь державних органів, органів місцевого самоврядування, пенсійного фонду, фондів соціального страхування; зі сплати послуг електропостачання, водопостачання, газопостачання, опалення, послуг з вивезення та утилізації сміття та інших комунальних послуг.
Істотні умови кредитування:
А1. Вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія.
А2. Ліміт цього договору: 55 375 733,14 грн. на поповнення обігових коштів, будівництво Житлового комплексу Вознесенський за адресою м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26-а.
Термін повернення кредиту зазначений у п. А3 цього договору.
Зазначений термін може бути змінений згідно з п. п. А13, 2.3.2, 2.4.1 цього договору ( п. 1.2 договору ).
А3. Термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту ( Додаток № 1 цього договору ). Згідно зі ст. ст. 212, 651 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку погашення заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань термін повернення кредиту здійснюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту.
Додатком № 1 до кредитного договору-1 визначено, що 05.07.2018 р. встановлено поточний ліміт у розмірі 55 375 000,00 грн.
Погашення різниці, на яку поточна заборгованість перевищує суму встановленого поточного ліміту, трактується як погашення кредиту.
Погашення кредиту вважається здійсненим у встановлений строк, якщо різниця, на яку поточна заборгованість перевищує суму встановленого поточного ліміту на зазначену дату згідно з Графіком зменшення поточного ліміту, надійшла на рахунок у банку не пізніше дати, встановленої Графіком зменшення поточного ліміту.
А6. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 12 % річних.
У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань передбачених п. 2.2.13 цього договору, банк збільшує процентну ставку на 5 (п'ять) % річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 12% річних. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 12 ( дванадцять ) % річних та дати початку її нарахування.
А8. (з урахуванням змін внесених договором від 04.02.2016 р. ) Датою сплати процентів є 07.07.2018 р., починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачено п. 7.3 договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно п. 2.3.2 договору).
А12. Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом. Розмір винагороди розраховується згідно з формулою, наведеною у п. 4.7 цього договору.
Відповідно до п. 4.7 договору, Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом в розмірі:
1 n-1 П1*А1*(n-1) n-1 n-1 А1 n-1 Р1 n-1
R = ---- * [Кпог * ? -------- - ? П1 *А1* (n-1) ] + Кпог *? -- - ( Кпог * ? --- - ? Р1) - S
Д * 100 і=1 K1 і=1 і=1 К1 і=1 К1 і=1
R - сума винагороди за користування кредитом; П - процентна ставка по договору (процентів річних); Кпог - офіційний курс гривні до долару США на день розрахунку; Д - кількіфсть днів в році; Аі - різниця між сумою видачі та сумою погашення кредиту, за визначену дату, яка відповідає порядковому номеру дня в історії кредитного договору; Р1 - сума погашених процентів за визначену дату, яка відповідає порядковому номеру дня "і" в історії кредитного договору; К1 - офіційний курс гривні до долару США на визначену дату, яка відповідає порядковому номеру дня "і" в історії кредитного договору; n - порядковий номер дня ррозрахунку в історії кредитного договору; і - порядковий номер дня в історії кредитного договору; S- сальдо на день розрахунку;
При негативному значенні отриманої суми, винагорода за користування кредитом сплаті не підлягає.
Винагорода за користування кредитом розраховується на дату, передбачену п.1.2 цього договору для кінцевого повернення кредитних коштів, в день дострокового повного виконання зобов'язань по цьому договору, або в день повного фактичного виконання зобов'язань за цим договором.
За умови дострокового повного погашення зобов'язань по договору ( кредиту, процентів, винагороди за користування кредитом в українській гривні ), подальший розрахунок винагороди за користування кредитом здійснюється згідно зазначеної формули, де, наступні обороти , після повного погашення зобов'язань розглядаються як початкові «п» та «і», набувають нові попередні значення.
Сплата винагороди за користування кредитом здійснюється в українській гривні.
Сума винагороди за користування кредитом сплачується понад суми процентів, яка підлягає сплаті згідно цього договору, в строк встановлений п. 1.2. цього договору, або в день повного виконання зобов'язань за цим договором. За умови несплати винагороди за користування кредитом у вказаний строк, винагорода вважається простроченою.
В позовній заяві Банк зазначає, що термін сплати винагороди - 07.07.2018 р.
Позивач вказує, що існує поточна заборгованість, строк якої ще не настав, у наступному розмірі, з урахуванням заяви від 01.03.2018 р. № 01/03: 45 413 108,20 грн. - сума неповернутого кредиту; 11 111 073,81 грн. - сума нарахованих процентів; 80 141 061,83 грн. - сума нарахованої винагороди.
Банк посилається на те, що належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2, надавши Відповідачу кредит у встановлені строки та у межах кредитних лімітів, які установлені Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2. Таким чином, у Відповідача виникли зобов'язання перед Позивачем щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2 строки, які, станом на час подачі позовної заяви, виконуються відповідачем належним чином.
Отже, за твердженням Позивача, загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, становить 1 042 507 423,08 грн.
Судом попередньої інстанції також встановлено: за Кредитним договором-1 строк повернення кредиту - 30.01.2018 р., строк повернення процентів - 01.02.2018 р., строк повернення винагороди - 01.02.2018 р.; за Кредитним договором-2 строк повернення кредиту - 05.07.2018 р., строк повернення процентів - 07.07.2018 р., строк повернення винагороди - 07.07.2018 р.
Однак, 18.12.2016 р. Правлінням Національного Банку України прийнято рішення № 498-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до категорії неплатоспроможних".
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 р. № 961 "Про деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи" постановлено прийняти пропозицію Національного банку щодо участі держави в особі Міністерства фінансів України у виведенні з ринку публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" у спосіб визначений пунктом 5 частини другої статті 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (пункт 1). Установлено, що держава в особі Міністерства фінансів України придбаває акції Позивача у повному обсязі (пункт 2).
Особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави визначені приписами статті 411 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Протоколом засідання № 1 Наглядової ради публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" вирішено затвердити критерії позичальників щодо яких буде проводитися аналіз їх платоспроможності відповідно до ст. 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" згідно проекту, що додається, із застосуванням починаючи з 22.12.2016 р., виключивши із запропонованого проекту слова "(крім банків)" ( п. 5.1 ).
Додатком до протоколу засідання № 1 Наглядової ради публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", проведеного 17.01.2017 р. визначено критерії позичальників, щодо яких проводиться аналіз їх платоспроможності відповідно до ст. 411 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Враховуючи, що Відповідач відповідає критеріям визначеним Додатком до протоколу засідання №1 Наглядової ради публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", проведеного 17.01.2017 р., Позивач провів аналіз платоспроможності цього Позичальника. За результатами аналізу платоспроможності Відповідача встановлено: згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцеві бенефіціарні власники ( контролери ) Відповідача відсутні; як підтверджується Аналізом платоспроможності позичальника та фінансовими звітами відповідача за 2016 рік, І, ІІ квартал 2017 року - джерела надходжень та доходів для повернення кредитів є недостатніми, а ринкова вартість застави за кредитом становить нуль; відповідач не надав позивачу достатньої інформації для проведення аналізу, а саме джерел надходження та доходів для повернення кредиту.
Ч. 6 ст. 411 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", встановлено, якщо в результаті аналізу платоспроможності позичальників банку не вдалося встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) або джерела надходжень та доходів для повернення кредитів є непрозорими чи недостатніми, або позичальники не надали банку достатньої інформації для проведення аналізу наведених даних, банк формує резерви під такі кредити у розмірі до 100 відсотків і має право вимагати дострокового повернення зазначених кредитів. Аудиторська фірма під час проведення остаточної оцінки вартості акцій банку зобов'язана врахувати необхідність формування резервів під зазначені кредити.
Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 411 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Позивач сформував резерв під кредити Відповідача за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2, який складає 254 034 745,09 грн., що підтверджується довідкою від 17.10.2017 р. № Е.49.0.0.0/4-124728.
Позичальник вимогу Банку отримав 22.09.2017 р., що підтверджується повідомленням-розпискою про вручення відправлення спецзв'язку, але на час розгляду спору в суді першої інстанції кредит не повернув й не сплатив проценти за користування кредитами.
Наведене стало підставою для звернення Банку до суду з позовом до Відповідача про дострокове повернення кредитів.
Дійшовши висновку, що Позивач мав право на вимогу про дострокове повернення кредитів та за наявних обставин справи строк повернення кредиту, нарахованих процентів та винагороди за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2 є таким, що настав, місцевий господарський суд приймаючи оскаржуване рішення задовольнив вимоги Позивача про стягнення з Відповідача: 197 510 205,68 грн. суми неповернутого кредиту за Кредитним договором № 2О028Г від 01.04.2008 р. та 45 413 108,20 грн. суми неповернутого кредиту Кредитним договором № 2О032Г від 05.10.2009 р.; суми процентів у розмір 11 111 073,81 грн. за Кредитним договором № 2О028Г від 01.04.2008 р. та 48 372 120,47 грн. за Кредитним договором № 2О032Г від 05.10.2009 р.; суми винагороди у розмірі 80 41 061,83 грн. за Кредитним договором № 2О028Г від 01.04.2008 р. та 659 959 853,09 грн. за Кредитним договором № 2О032Г від 05.10.2009 р.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення місцевого суду скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволені позову.
Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, погоджується з висновками суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до сплати суми неповернутого кредиту, суми процентів та суми винагороди за Кредитними договорами.
Беручи до уваги правову природу укладених між сторонами Кредитних договорів, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з кредитних договорів, до яких застосовуються положення про позику.
Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.
Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
Як встановлено положеннями ст. ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1 та 2 ст. 10561 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Водночас, частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Як зазначено у частині 2 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Наразі, отримання коштів ( сум неповернутого кредиту, процентів та винагороди ) за прострочення виконання такого зобов'язання з повернення кредиту, нарахованих процентів та винагороди за Кредитним договором є належним об'єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача, примушення Відповідача до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов'язання з боку останнього.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи викладене, Відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасного повернення кредиту, процентів та винагороди за користування кредитом нарахуваних у відповідності п. 4.7. до його Кредитних договорів.
Серед доводів апеляційної скарги Відповідача пов'язаних із оскарженням рішення суду першої інстанції - відсутність у Позивача підстави для нарахування винагороди за кредитними договорами № 2О028Г від 01.04.2008 р. та № 2О032Г від 05.10.2009 р, оскільки за його контррозрахунком наданим суду, здійсненого із використанням значень формули, у відповідності до п. 4.7. Кредитного договору визначено негативне значення, при якому сума винагороди «V» сплаті не підлягає. На підставі наведеного, ТОВ "ОФПРОДИВ" продовжує наполягати, що у Позивача відсутні підстави для нарахування винагороди за кредитними договорами № 2О028Г від 01.04.2008 р. та № 2О032Г від 05.10.2009 р.
В оскаржуваному рішенні, господарський суд перевірив розрахунок процентів та винагороди здійснений Позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним. При цьому, заперечення Відповідача в частині неправильності розрахунків, були відхилені господарським судом з огляду на їх необґрунтованість, без будь-якого обгрунтування. В той же час, місцевим судом було відхилене клопотання Відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи пов'язаної із визначенням розміру стягуваних сум.
Скаржник, посилаючись на наявність сумнівів щодо правильності здійсненого Позивачем розрахунку заборгованості, його складністю, необхідністю дослідження значного обсягу первинних фінансових документів та їх співставлення, а також, зважаючи на дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, просив суд апеляційної інстанції призначити по справі № 904/9044/17 економічної експертизу, оскільки висновок експерта у даній справі не можуть замінити інші засоби доказування.
Як встановлено судом, сума нарахованої та стягнутої за оскарженим рішенням суду винагороди за обома кредитними договорами становить 740 100 914,92 грн., що складає 70,99 % від всієї суми позовних вимог. Згідно Договорів від 16.12.2016 р. про внесення змін до кредитного договору № 2О028Г від 01.04.2008 р. та № 2О032Г від 05.10.2009 р., у тому числі до п. 4.7. Кредитних договорів, винагорода за користування кредитом розраховується за відповідною формулою:
1 n-1 П1*А1*(n-1) n-1 n-1 А1 n-1 Р1 n-1
R = ---- * [Кпог * ? -------- - ? П1 *А1* (n-1) ] + Кпог *? -- - ( Кпог * ? --- - ? Р1) - S
Д * 100 і=1 K1 і=1 і=1 К1 і=1 К1 і=1
Як зазначалося раніше, ТОВ "ОФПРОДИВ" вважає, що розрахунки винагороди не відповідають положенням Кредитних договорів, через що підстави для їх стягнення відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що обставини пов'язані з вірністю розрахунку розміру заборгованості по тілу кредиту та процентам за користування кредитними коштами, Відповідачем під сумнів не ставляться, відповідних контрозрахунків Відповідач до суду не надавав. Разом з тим, фактичні суми винагороди за обома кредитними договорами, а також перевірка відповідності наведеного сторонами розрахунку вказаної винагороди за кредитними правочинами входять до предмету доказування по даній справі.
Відповідно до висновку комплексної судово - економічної експертизи № 6781/6782-18 від 26.02.2020 р. призначеної судом апеляційної інстанції по цій справі: 1. Розмір заборгованості станом на 31.07.2016 р. Позичальника ТОВ "ОФПРОДИВ" ( код ЄДРПОУ - 32914246 ) по сплаті ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з винагороди за користування кредитом за кредитним договором № 2О032Г від 05.10.2009 р., укладеного між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "ОФПРОДИВ" ( код ЄДРПОУ-32914246 ) складає 80 141 093,49 грн. 2. Розмір заборгованості станом на 31.07.2016 р. Позичальника ТОВ "ОФПРОДИВ" ( код ЄДРПОУ - 32914246 ) по сплаті ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з винагороди за користування кредитом кредитним договором № 2О028Г від 01.04.2008 р., укладеного між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ мОФПРОДИВ" ( код ЄДРПОУ-32914246 ) складає 659 959 759,49 грн.
Отже, доводи Скаржника щодо відсутності у Позивача підстав для нарахування винагороди за кредитними договорами № 2О028Г від 01.04.2008 р. та № 2О032Г від 05.10.2009 р, та його контррозрахунок спростовані висновком комплексної судово-економічної експертизи, яка підтвердила правильність розрахунку здійсненого Позивачем.
Судом критично оцінюється твердження Скаржника про те, що до правовідносин між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ "ОФПРОДИВ" не підлягає застосуванню Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим останній вважає звернення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до суду на підставі ст. 41-1 цього Закону незаконним та безпідставним, оскільки особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави врегульовані положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
В даному випадку були наявні підстави для застосування цього Закону, оскільки, Держава в особі Міністерства фінансів України набула права власності ( придбала ) акції ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" у повному обсязі згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 р. № 961 "Про деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи".
Відповідно до ч. 6 ст. 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" після набуття права власності на акції банку державою банк протягом двох місяців проводить аналіз платоспроможності позичальників з урахуванням: прозорості структури власності кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); відповідності фінансового стану юридичної особи - позичальника чи майнового стану фізичної особи-позичальника, їх надходжень та доходів обсягам отриманих кредитів, а також інших зобов'язань, у тому числі тих, що обліковуються на позабалансових рахунках; прозорості їх фінансової та господарської діяльності; ліквідності та вартості застави.
Критерії позичальників, щодо яких проводиться аналіз їх платоспроможності, затверджується радою банку протягом двох днів з дня її призначення.
Якщо в результаті аналізу платоспроможності позичальників банку не вдалося встановити кінцевих бенефіціарних власників ( контролерів ) або джерела надходжень та доходів для повернення кредитів є непрозорими чи недостатніми, або позичальники не надали банку достатньої інформації для проведення аналізу наведених даних, банк формує резерви під такі кредити у розмірі до 100 відсотків і має право вимагати дострокового повернення зазначених кредитів. Аудиторська фірма під час проведення остаточної оцінки вартості акцій банку зобов'язана врахувати необхідність формування резервів під зазначені кредити.
В даному випадку критерії позичальників, щодо яких проводився аналіз їх платоспроможності, були затверджені Наглядовою радою ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" - Додаток до протоколу засідання №1 Наглядової ради ПАТ КБ '"ПРИВАТБАНК" від 17.01.2017 р.
Після набуття права власності на акції ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" державою в особі Міністерства фінансів, на виконання ч. 6 ст. 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" було проведено аналіз платоспроможності позичальників. Оскільки ТОВ "ОФПРОДИВ" відповідає критеріям, визначених Додатком до протоколу засідання Наглядової ради № 1 від 17.01.2017 р. був проведений аналіз платоспроможності позичальника ТОВ "ОФПРОДИВ", у результаті якого виявлено недостатність доходів для повернення кредитів, перевищення зобов'язань над активами пдприємства, відсутність інформації про кінцевих бенефіціарних власників ТОВ "ОФПРОДИВ" тощо. Під кредити ТОВ "ОФПРОДИВ" були сформовані резерви до 100 %, а Банк набув право вимагати дострокового повернення кредитів.
Згідно з ч. 6 ст. 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 525, ч. 2 ст. 530, 651 ЦК України у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" було наявне передбачене законом право на зміну умов Кредитних договорів № 2О028Г від 01.04.2008 р. та № 2О032Г вщ 05.10.2009 р. та визначення терміну дострокового повернення кредитів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд Дніпропетровської області дійшов вірного висновку про те, що АТ КБ "ПРИВАТБАНК" підставно скористався наданим йому правом на вимогу до ТОВ "ОФПРОДИВ" про дострокове повернення кредитів за кредитними договорами № 2О028Г від 01.04.2008 р. та № 2О032Г від 05.10.2009 р., в тому числі шляхом звернення до останнього з відповідним листом від 19.09.2017 № 3.Upr 1/3-111757 БТ, на який ТОВ "ОФПРОДИВ", отримавши його 22.09.2017 р., не відреагувало, кредити на теперішній час не повернуло й не сплатило проценти та виногороду за користування кредитами.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФПРОДИВ" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2018 р. у справі № 904/9044/17 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на Відповідача.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.
Постанова складена у повному обсязі 08.09.2020 року
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя І.М. Подобєд
Суддя С.Г. Антонік
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді __________Т.М. Зеленська
08.09.2020р.
Постанова набрала чинності 07.09.2020р.