проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"03" вересня 2020 р. Справа № 922/2386/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий:Зубченко І.В. (доповідач),
судді:Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.
при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В.
за участю представників:
від позивача:Дубровська Г.В., довіреність б/н від 20.01.2020р., свідоцтво серія ВЛ №913 від 19.05.2017р.
від відповідача-1:не з'явився
від відповідача-2:не з'явився
від відповідача-3:не з'явився
від відповідача-4:не з'явився
від відповідача-5:не з'явився
від відповідача-6:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк", м.Київ (вх.№1876 Х/3 від 31.07.2020р.)
на ухвалу господарського суду Харківської області
постановлену25.06.2020р. (повний текст складено та підписано 25.06.2020р. у м.Харкові)
у справі№922/2386/19 (суддя Добреля Н.С.)
за позовомАкціонерного товариства "ОТП Банк", м.Київ
до відповідачів:1.Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", м.Харків; 2.Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К.", м.Харків; 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", м.Лозова Харківської області; 4.Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг", м.Харків;
про5.Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія", м.Харків; 6.Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс", м.Харків стягнення 58.320.587,45грн.
У провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа №922/2386/19 за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк", м.Київ, до відповідачів: Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", м.Харків (далі - відповідач-1); Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К.", м.Харків (далі - відповідач-2); Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", м.Лозова Харківської області (далі - відповідач-3); Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг", м.Харків (далі - відповідач-4); Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія", м.Харків (далі - відповідач-5); Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс", м.Харків (далі - відповідач-6) про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг №CR 15-100/700-2 від 06.07.2015р. у розмірі 58.320.587,45грн., що складаються з 57.392.670,22грн. основної заборгованості по тілу кредиту та 927.917,23грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2020р. (повний текст складено та підписано 25.06.2020р) у справі №922/2386/19 відмовлено у задоволенні заяви позивача про визнання дій зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу. Клопотання відповідача-1 про призначення судової експертизи задоволено частково. Призначено у справі №922/2386/19 судову експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- Яка основна сума заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №CR 15-100/700-2 від 06.02.2015р. станом на момент призначення експертизи (25.06.2020р.)?
- Яка сума заборгованості за відсотками за договором про відкриття кредитної лінії №CR 15-100/700-2 від 06.02.2015р. станом на момент призначення експертизи (25.06.2020р.)?
- Яка сума заборгованості була списана позивачем у період з вересня 2019р. по грудень 2019р. з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг", Акціонерного товариства "У.П.Е.К", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" у гривневому еквіваленті (з урахуванням конвертації валют, передбаченої умовами договору по курсу НБУ) у рахунок погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №CR 15-100/700-2 від 06.02.2015р.?
Проведення судової експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл.проф.М.С.Бокаріуса. Витрати, пов'язані із проведенням експертизи, покладено на відповідача-1. Матеріали справи №922/2386/19 постановлено направити до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл.проф.М.С.Бокаріуса для проведення судової експертизи. Провадження у справі 922/2386/19 зупинено на час проведення експертизи.
Не погодившись із названою ухвалою, Акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 25.06.2020р. у справі №922/2386/19 у частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За твердженнями апелянта, оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною з наступних підстав:
- доводи заявника щодо необхідності призначення експертизи зводяться до того, що, на його переконання, борг є занадто великим, а курс конвертації списаних позивачем сум може бути невірним. У свою чергу, відповідач-1 не надав суду жодного альтернативного розрахунку боргу, посилаючись виключно на листи інших відповідачів;
- обставини щодо списання коштів та конвертації списаних коштів у валюту кредиту не становлять виключної економічної проблеми та могли бути перевірені судом першої інстанції самостійно;
- місцевий господарський суд поставив на вирішення експерта питання, що не мають відношення до предмету судового спору, оскільки предметом судового розгляду не є стягнення заборгованості станом на момент призначення експертизи, а виявлення цих відомостей жодним чином не сприятиме вирішенню судового спору. Крім того, необґрунтованим є здійснення розрахунку відсотків станом на час призначення експертизи, оскільки до стягнення заявлені відсотки за конкретний період;
- зупинення провадження у справі є невиправданим, зважаючи на тривалий час розгляду справи, та враховуючи, що відповідно до п.1 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) зупинення провадження у разі призначення експертизи є правом суду;
- судом проігноровано, що строки проведення експертизи непрогнозовані, з огляду на зміну у діяльності експертної установи через карантин;
- господарський суд Харківської області не взяв до уваги, що відповідач-1 у клопотанні не висловив готовності взяти на себе витрати по оплаті експертизи, отже може ухилитися від оплати рахунку, що призведе виключно до чергового затягування судового процесу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2020р. у складі колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф., сформованої на підставі витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2020р., відкрито провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, зобов'язано відповідачів у строк до 20.08.2020р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу, призначено розгляд апеляційної скарги на 02.09.2020р. о 12:00год.
Через канцелярію Східного апеляційного господарського суду 01.09.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, до якого додано клопотання про поновлення строків на подання відзиву на апеляційну скаргу (згідно резолютивної частини клопотання - про продовження строків на подання відзиву). Клопотання мотивоване фіксуванням серед працівників підприємства, до посадових обов'язків яких належить, зокрема, підготовка відзиву, випадків зараження гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, що мало наслідком їх тривалу непрацездатність.
Відповідно до п.4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України (у редакції Закону України №731-IX від 18.06.2020р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
У свою чергу, відповідачем-1, усупереч положенням ГПК України, не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про поновлення строків на подання відзиву на апеляційну скаргу, зокрема листків непрацездатності. У додатках до клопотання відповідні докази також не значаться. З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення такого клопотання. Враховуючи приписи статей 118, 207 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд залишив без розгляду поданий відповідачем-1 відзив на апеляційну скаргу.
Відповідачі-2-6 своїм правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористались, відзивів на апеляційну скаргу не надали.
У судовому засіданні 02.09.2020р. представник позивача наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у ній. Відповідачі у судове засідання не з'явилися. Відповідач-1 за змістом поданих 01.09.2020р. до суду апеляційної інстанції документів, зокрема, просив розглянути справу без участі його представника. Представники відповідачів-2-6 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
З метою повного та всебічного дослідження матеріалів справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду оголосила перерву в судовому засіданні до 03.09.2020р. о 09:30год. (з урахуванням строків розгляду апеляційних скарг).
У судовому засіданні 03.09.2020р. представник позивача підтримав позицію, викладену в попередньому судовому засіданні. Представники відповідачів у судове засідання повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточних, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р. та інші).
Відповідно до ч.2 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, задовольняючи клопотання відповідача-1 про розгляд справи без участі його представника, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст.120, ст.202, ст.270, ч.2 ст.273 ГПК України, визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представників відповідачів за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 ГПК України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.
У судовому засіданні 03.09.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях 02.09.2020р. та 03.09.2020р., перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Статтею 255 ГПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції (зокрема, ухвала про призначення експертизи та ухвала про зупинення провадження у справі).
Як зазначалося вище, відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 25.06.2020р. у справі №922/2386/19 виключно в частині призначення у справі судової експертизи та зупинення провадження у справі. Отже, предметом розгляду апеляційного провадження є питання щодо наявності чи відсутності підстав для призначення такої експертизи і, як наслідок, зупинення провадження у справі.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 2 статті 76 ГПК України унормовано, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Згідно приписів ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ст.100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Крім того, слід зазначити, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
При цьому суд враховує, що призначення судової експертизи - процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим. У контексті наведеного судова колегія звертає увагу, що справа №922/2386/19 перебувала у провадженні господарського суду Харківської області з 30.07.2019р. (дата постановлення ухвали про відкриття провадження у справі), тобто місцевим господарським судом експертиза, яка у будь-якому випадку подовжує строк розгляду справи, призначена майже через рік після відкриття провадження у справі.
Крім того, предметом спору у розглядуваній справі є вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором про надання банківських послуг №CR 15-100/700-2 від 06.07.2015р. у розмірі 58.320.587,45грн., що складаються з 57.392.670,22грн. основної заборгованості по тілу кредиту та 927.917,23грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
Як зазначалося вище за текстом постанови, місцевий господарський суд на вирішення експерта поставив наступні питання: яка основна сума заборгованості за кредитним договором станом на момент призначення експертизи; яка сума заборгованості за відсотками за кредитним договором станом на момент призначення експертизи; яка сума заборгованості була списана позивачем у період з вересня 2019р. по грудень 2019р. з рахунків відповідачів-2,4,5,6 у гривневому еквіваленті (з урахуванням конвертації валют, передбаченої умовами договору по курсу НБУ) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
На думку суду першої інстанції, для встановлення обставин розміру наявної заборгованості за кредитним договором (основної заборгованості та заборгованості за відсотками) та розміру списаних позивачем коштів з рахунків відповідачів у гривневому еквіваленті у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором необхідні спеціальні знання.
Проте, колегія суддів не може погодитись із таким висновком місцевого господарського суду, оскільки питання щодо документального підтвердження заборгованості (її розміру та списання) за договором про надання банківських послуг є правовим та не потребує для вирішення спеціальних знань. Крім того, судом першої інстанції не було обґрунтовано неможливості самостійно встановити вказані обставини справи за результатами дослідження та оцінки наявних у справі доказів.
При цьому, за висновками суду апеляційної інстанції, безпідставним є посилання господарського суду Харківської області в обґрунтування необхідності призначення експертизи на заявлення позивачем до стягнення досить значної суми заборгованості (у розмірі 58.320.587,45грн.) та на необхідність дослідження значного обсягу первинних фінансових документів, що потребують спеціальних економічних знань.
Мотивуючи необхідність призначення експертизи, господарський суд першої інстанції, разом з іншим, зазначив про не визнання відповідачем-1 сум заборгованості за розрахунком позивача, які є предметом позову. У свою чергу, у контексті приписів ГПК України саме сторони мають доводити свої вимоги і заперечення; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; збирання, перевірка доказів та встановлення обставин справи є повноваженнями суду, а не експерта. Тобто, з огляду на викладене, відповідач-1 має надати докази на спростування викладених позивачем обставин щодо розміру заявленої до стягнення заборгованості. При цьому, як вірно зазначено апелянтом, відповідач-1 не надав суду контррозрахунку боргу.
Місцевим господарським судом на підтвердження необхідності призначення експертизи також зазначено, що позивачем самостійно не надано до суду нового розрахунку заборгованості, з урахуванням часткового списання коштів, та обґрунтованого розрахунку проведеної конвертації валют, у зв'язку із списанням коштів в іноземній валюті. Однак, за висновками суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції не позбавлений можливості зобов'язати позивача подати новий, більш повний та детальний розрахунок заявлених до стягнення сум (з відповідним обґрунтуванням розрахунку). При цьому подання заяви про зменшення позовних вимог є правом сторони, а не обов'язком, що виключає можливість для місцевого господарського суду посилатись на відсутність такої заяви позивача (у зв'язку із частковим списанням коштів у рахунок погашення заборгованості за спірним договором) в обґрунтування необхідності призначення експертизи.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд, окрім вищевказаного, послався на те, що в ході розгляду справи відповідачем-1 було надано до суду листування, з якого вбачається, що позивачем було частково списано заборгованість з рахунків відповідачів-2, 4, 5, 6 у рахунок погашення заборгованості, у свою чергу, відповідні списання коштів відбувались у різній валюті, як то рублі РФ, долар США та Євро. Однак, суд апеляційної інстанції вважає доречними зауваження скаржника про те, що обставини щодо списання коштів та конвертації списаних коштів у валюту кредиту не становлять виключної економічної проблеми та могли бути перевірені судом першої інстанції самостійно.
Крім того, Східний апеляційний господарський суд вважає вірними твердження апелянта про те, що місцевий господарський суд поставив на вирішення експерта питання, що не має відношення до предмету судового спору, оскільки безпідставним є здійснення розрахунку відсотків станом на час призначення експертизи, оскільки до стягнення заявлені відсотки за конкретний період.
Разом з іншим, судова колегія звертає увагу, що предметом спору у розглядуваній справі є стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг №CR 15-100/700-2 від 06.07.2015р., у той час як питання, поставлені на вирішення експерта в оскаржуваній ухвалі, стосуються розрахунків за договором про відкриття кредитної лінії №CR 15-100/700-2 від 06.02.2015р.
Отже, призначення експертизи у справі №922/2386/19 та постановлення на вирішення експерта зазначених вище за текстом постанови питань є перекладанням функцій судового органу на експертну установу, що є неприпустимим. За висновками судової колегії, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, не є необхідними. Таким чином, підстави для призначення судової експертизи у розглядуваному випадку були відсутні.
Стаття 228 ГПК України передбачає такий вид зупинення провадження у справі як факультативний, тобто необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення судової експертизи.
Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведене вище, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду першої інстанції - скасуванню в частині призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст.271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції, зокрема, ухвали про зупинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції. Отже, справа №922/2386/19 підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції.
Підпунктом в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Так, відповідно до положень п.14 ст.129 ГПК України, оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційною інстанції не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк", м.Київ, на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.06.2020р. (повний текст складено та підписано 25.06.2020р.) у справі №922/2386/19 - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.06.2020р. (повний текст складено та підписано 25.06.2020р.) у справі №922/2386/19 - скасувати в частині призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.
Справу №922/2386/19 передати на розгляд господарського суду Харківської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
У судовому засіданні 03.09.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 08.09.2020р.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя Л.Ф. Чернота