вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" вересня 2020 р. Справа№ 910/21929/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Яковлєва М.Л.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г.
розглянувши апеляційні скарги арбітражного керуючого Козлова В'ячеслава Олександровича, Головного управління Державної податкової служби в м. Києві
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 (повний текст складено 06.04.2020)
у справі № 910/21929/17(суддя Омельченко Л.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні транспортні системи"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентбудмаш"
про банкрутство
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 02.09.2020
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/21929/17 про банкрутство ТОВ "Рентбудмаш", серед іншого визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козлова В.О.
Постановою Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 ТОВ "Рентбудмаш" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Козлова В.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 у справі № 910/21979/17:
- затверджено звіт ліквідатора ТОВ «Рентбудмаш» арбітражного керуючого Козлова В'ячеслава Олександровича про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури банкрута.
- затверджено грошову винагороду ліквідатора за період з 19.03.2018 по 30.03.2020 у сумі 222 893,07 грн та затверджено витрати ліквідатора за період з 19.03.2018 по 30.03.2020 у сумі 2193,64 грн.
Ключовими мотивами ухвали є:
- несхвалення кредиторами звіту ліквідатора про виконану роботу та фінансовий стан, нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат не є підставою для відмови господарським судом у затвердженні звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат;
- вимога ліквідатора про пропорційне стягнення з кредиторів сум винагороди та витрат арбітражного керуючого не підлягає задоволенню, як така, що не передбачена чинним законодавством про банкрутство.
В силу положень ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КзПБ) та ст. 255 ГПК України ухвала господарського суду, постановлена у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяви учасників справи, відноситься до переліку процесуальних документів, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції зазначає про наявність колізії між п. 17 ч. 1, ч. 2 ст. 255; ч. 3 ст. 273 ГПК України в частині застосування при оскарженні в апеляційному порядку судових рішень у справах про банкрутство (неплатоспроможності) Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) та частинами 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень КзПБ.
Відповідно до названих частин положень КзПБ Закон про банкрутство втрачає силу з моменту введення в дію КзПБ. КзПБ набрав чинності з 21.10.2019.
У зв'язку з чим, апеляційний господарський суд усуває колізію шляхом застосування при оскарженні в апеляційному порядку судових рішень у справах про банкрутство (неплатоспроможності) нового акту - КзПБ.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, арбітражний керуючий Козлов В.О. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 та змінити резолютивну частину ухвали суду першої інстанції, шляхом доповнення її наступними пунктами: « 1. Стягнути з кредитора ТОВ «Сучасні транспортні системи» на користь арбітражного керуючого Козлова В.О. грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Рентбудмаш» з 19.03.2018 по 30.03.2020 у сумі 72 581, 33 грн та витрати, понесені за виконання повноважень ліквідатора з 19.03.2018 по 30.03.2020 у сумі 507, 83 грн. 2. Стягнути з кредитора Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на користь арбітражного керуючого Козлова В.О. грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Рентбудмаш» з 19.03.2018 по 30.03.2020 у сумі 150 311, 74 грн та витрати, понесені за виконання повноважень ліквідатора з 19.03.2018 по 30.03.2020 у сумі 1 685, 81 грн».
Ключовим аргументом скарги є:
- ухвала потребує доповнення, оскільки судом не визначено джерела сплати основної грошової винагороди ліквідатора та відшкодування витрат, понесених за виконання повноважень ліквідатора.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Козлова В'ячеслава Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 у справі №910/21929/17, апеляційну скаргу призначено до розгляду.
Також, не погодившись з прийнятою ухвалою, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 та відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Козлова В'ячеслава Олександровича про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури банкрута.
Ключовими аргументами скарги є:
- звіт ліквідатора не було схвалено зборами кредиторів;
- оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала процедура ліквідації.
Від арбітражного керуючого Козлова В'ячеслава Олександровича надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Ключовими аргументами відзиву є:
- звіт ліквідатора було схвалено зборами кредиторів;
- ГУ ДПС у м. Києві під час здійснення ліквідатором повноважень не мало жодних зауважень до нього;
- посилання ГУ ДПС у м. Києві, що оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала процедура ліквідації протирічить нормам КзПБ.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.06.2020 справа № 910/21979/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Пантелієнко В.О., Верховець А.А.
Розпорядженням керівника апарату від 03.08.2020, у зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 для розгляду справи №910/21979/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Верховець А.А. Яковлєв М.Л. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головне управління ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 у справі №910/21929/17, апеляційні скарги арбітражного керуючого Козлова В.О. та Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 у справі №910/21929/17 об'єднано в одне апеляційне провадження. Апеляційні скарги призначено до розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2020 розгляд справи №№ 910/21929/17 відкладено на 02.09.2020. Визнано особисту явку арбітражного керуючого Козлова В.О. обов'язковою.
Розпорядженнями керівника апарату від 31.08.2020 у зв'язку з перебуванням судді Верховця А.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 для розгляду апеляційної скарги Головне управління ДПС у м. Києві сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Яковлєв М.Л., .Пантелієнко В.О. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.
Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга арбітражного керуючого Козлова В'ячеслава Олександровича підлягає залишеню без задоволення, а апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби в м. Києві підлягає задоволенню.
Статтею 30 КзПБ передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Стаття 30 КзПБ кореспондується зі ст. 115 Закону про банкрутство, яка була чинна на час призначення ліквідатора.
Колегія наголошує, що ні в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ні в Кодексі України з процедури банкрутства не визначено, що у разі закінчення внесених заявником/боржником авансованих коштів, або нестворення кредиторами фонду авансування витрат (або, у разі створення такого фонду, - його дострокове повне використання), відсутності коштів та майна у боржника, суд стягує в обов'язковому порядку з кредиторів кошти для сплати арбітражному керуючому винагороди та/або відшкодування понесених ним витрат.
Такий обов'язок виник внаслідок судової практики Верховного Суду викладеної у постановах від 19.04.2018 у справі №265/26-02/14/13-08, від 30.01.2019 № 910/32824/15 та від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, якщо у банкрута відсутні активи, а саме майно, грошові кошти, за рахунок яких можливе було б створення фонду для оплати послуг арбітражного керуючого, а тому у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.
Разом із тим, слід зазначити, що такий обов'язок виникає лише в випадку, якщо ліквідатором реалізовано принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, який закріплено в ст. 65 КзПБ.
Суть такого принципу полягає в тому, що обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення та повернення в ліквідаційну (конкурсну) масу всього майна (майнові права, законні очікування) боржника.
До складу майна боржника слід віднести такі майнові права, які виникають у зв'язку з визнання угод недійсними в порядку ст. 42 КзПБ, а також зобов'язання осіб, які відповідають за зобов'язання боржника відповідно до закону або установчих документів боржника, які входять до ліквідаційної маси (ст. 213 ГК України).
До законних очікувань слід віднести субсидіарну відповідальності третіх осіб, засновників, керівників боржника, та інших осіб, за доведення боржника до банкрутства або у разі банкрутства з вини цих осіб (ч. 2 ст. 61 КзПБ).
Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Козлов В.О. був призначений ліквідатором постановою від 19.03.2018, на момент прийняття якої був чинний Закон про банкрутство.
І відповідно до судової практики щодо застосування Закону про банкрутство, яка зазначена в постановах Верховного Суду у справі №927/1191/14 від 14.02.2018, у справі №904/5948/16 від 08.05.2018, у справі №905/2727/16 від 23.05.2018, у справі №904/4863/13 від 06.06.2018, дії ліквідатора мають бути направленні на формування ліквідаційної маси та максимальне задоволення вимог кредиторів. При цьому ліквідатор зобов'язаний вжити всіх заходів спрямованих на виявлення та повернення активів боржника. Внаслідок чого ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
Повнота дій ліквідатора включає в себе не тільки вжиття усіх заходів щодо пошуку активів та коштів боржника, але й виявлення майнових прав, законних очікувань, зокрема, у разі визнання недійсними правочинів боржника (ст. 20 Закону про банкрутство), а також зобов'язань осіб, які відповідають за зобов'язання неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника, які входять до ліквідаційної маси (ст. 213 ГК України).
Також в силу ч.5. ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор може пред'являти вимоги з урахуванням витрачених коштів в порядку субсидіарної відповідальності.
При цьому колегія суддів зазначає, що розгляд питання про застосування субсидіарної відповідальності є дуже важливим на завершальній стадії ліквідаційної процедури, а саме - коли ліквідатор учинив дії в усій їх повноті й остання є безсумнівною для кредиторів. Звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі (постанова ВС від 28.08.2018 у справі №927/1099/13). Тобто нез'ясування обставин можливості покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника в разі недостатності його майна є нездійснення ліквідатором усієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника (постанова ВС від 12.09.2019 у справі №914/3812/15). Крім того, вимоги до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність, є частиною аналізу фінансового становища банкрута та вжиття заходів, спрямованих на виявлення активів боржника (постанова ВС від 17.07.2019 у справі №903/636/17). Отже, без розгляду питання про субсидіарну відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства, суд позбавлений можливості з дотриманням принципу повноти дій ліквідатора розглянути його звіт і ліквідаційний баланс.
З набранням законної сили 21.10.2019 КзПБ, Закон про банкрутство втратив чинність, а дія норм Кодексу розповсюджується у тому числі на правовідносини, які виникли в межах справи про банкрутство, в тому числі і виплату винагороди ліквідатора.
Колегія зазначає, що норми ст. 20 Закону про банкрутство кореспондуюся зі ст. 42 КзПБ, а ч.5. ст. 41 Закону про банкрутство аналогічна ч.2 ст. 61 КзПБ. Крім того, обов'язок ліквідатора у здійсненні всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника прямо передбачений у ст. 65 КзПБ.
Таким чином, лише після вчинення всіх зазначених вище дій (розшук та повернення майна, шляхом застосування віндикаційного позову, визнання збиткових та заінтересованих угод недійсними, застосування субсидіарної відповідальності до третіх осіб) у ліквідатора може виникнути право на виплату йому винагороди та на відшкодування витрат за рахунок коштів кредиторів.
І тільки в цьому випадку кредитори як сторони у справі про банкрутство можуть нести та несуть весь тягар судових витрат.
Таким чином, покладення на кредиторів обов'язку з оплати винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого без дотримання приписів ст. ст. 30, 61 КзПБ (ст. ст. 41, 115 Закону про банкрутство) є безпідставним.
Проте, у даній справі ліквідатором Козловим В.О. не було зроблено нічого для пришвидшення задоволення вимог кредиторів. Жодного майнового активу боржника знайдено не було.
Так ліквідатором не використані можливості пред'явлення вимог до третіх осіб в порядку субсидіарної відповідальності; не визнано недійсними правочини, укладені боржником, хоча відповідно до КзПБ було збільшено період, за який можливо оскарження майнових дій боржника; не знайдено майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника.
Також колегія судів зазначає, що на судові засідання до суду першої інстанції ліквідатор не з'являвся (див. протоколи судових засідань 19.03.18, 25.06.18, 10.09.18, 08.10.18, 26.11.18, 11.02.19, 06.05.19 та ін.).
Крім того, колегія суддів акцентує увагу, що хоча ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2020 особисту явку арбітражного керуючого Козлова В.О. визнано обов'язковою, останній подав до суду клопотання про слухання справи без його участі та також на судове засідання не з'явився.
За таких обставин, беручи до уваги, що арбітражний керуючий Козлов В.О. активних дій по пошуку майна боржника не здійснював, хоча саме на нього законом покладено цей обов'язок, та самоусунувся від виконання своїх обов'язків, апеляційний суд прийшов до висновку, що заява арбітражного керуючого Козлова В'ячеслава Олександровича про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури банкрута задоволенню не підлягає.
Доводи, наведенні в апеляційній скарзі арбітражного керуючого, наведеного вище не спростовують, оскільки вони зводилися до джерела сплати основної грошової винагороди ліквідатора та відшкодування витрат понесених за виконання повноважень ліквідатора.
Апеляційний суд звертає увагу, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення по відшкодуванню витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків ліквідатора на суму 2193,64 грн, не встановив чи ці витрати реально були понесені у результаті виконання обов'язків ліквідатора, не провів аналізу походження даних витрат, та не дослідив чи саме такі витрати були понесені в результаті виконання обов'язків пов'язаних з ліквідацією ТОВ «Рентбудмаш».
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга арбітражного керуючого Козлова В'ячеслава Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 у справі №910/21929/17 підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби в м. Києві підлягає задоволенню. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 слід скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви арбітражного керуючого Козлова В'ячеслава Олександровича про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури банкрута відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 30, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Козлова В'ячеслава Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 у справі №910/21929/17 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 у справі №910/21929/17 задовольнити.
3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви арбітражного керуючого Козлова В'ячеслава Олександровича про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури банкрута відмовити.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді М.Л. Яковлєв
В.О. Пантелієнко
повний текст складено 04.09.2020