Справа №1-974/2008 p.
м. Луцьк 20 листопада 2008 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під
головуванням судді Каліновської В.С.
за участю секретаря Лунь О.В.
прокурора Покидюка В.М.
захисника ОСОБА_1
законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Луцька, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_2, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, несудимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,-- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 08 березня 2008 року, приблизно в 23 год., переслідуючи корисливу зацікавленість, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в дворі будинку № 26Б'по пр. Відродження в м. Луцьку, шляхом зламу замка дверей, таємно викрав з панелі управління автомобіля НОМЕР_1, автомагнітолу « Соні», вартістю 569 грн., музичні колонки, вартістю 100 грн., сонцезахисні окуляри, вартістю 65 грн., СД-диски в кількості 4 шт., вартістю 15 грн. кожен. В подальшому, будучи поміченим очевидцями, усвідомлюючи що його дії викриті, утримуючи викрадене майно при собі, з місця події втік, чим спричинив гр. ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 797 грн.
В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненому визнав повністю та показав, що він дійсно 08 березня 2008 року після розлиття спиртного разом з своїми товаришами, знаходячись в дворі одного з будинків по пр. Відродження, шляхом пошкодження замка, проник в автомобіль « Таврія», звідки викрав автомагнітолу, колонки, диски та сонцезахисні окуляри. На крики чоловіка і жінки, зрозумівши, що його дії викриті, однак, не реагуючи на це, разом з викраденим майном почав втікати. На стадіоні він заховав викрадені ним речі в кущі. Наступного дня приїхавши з працівниками міліції на місце, де він заховав викрадене майно, виявив, що воно зникло.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердив факт пошкодження замка та викрадення з автомобіля належного йому майна: автомагнітоли, колонок, дисків та сонцезахисних окулярів на загальну суму 797 грн. Пояснив, що на даний час збитки йому повністю добровільно відшкодовані.
Свідок ОСОБА_5- дружина потерпілого показала, що сусід ОСОБА_6 пізно у ввечері повідомив про крадіжку з належного їм автомобіля « Таврія», який був припаркований в дворі будинку. Вони із ОСОБА_6 побігли за невідомими хлопцями і кричали, щоб залишили викрадене. Однак, один втік, а іншого затримали, але викраденого майна в нього не було.
Аналогічні із свідком ОСОБА_5 покази про обставини події дав свідок ОСОБА_6 і доповнив, що він бачив, як один з невідомих проникав в автомобіль, а потім він же і втік з викраденою автомагнітолою.
Свідок ОСОБА_7 показав, що дійсно після розлиття спиртних напоїв, він йшов по вулиці з підсудним, відлучився, потім побачив, як підсудний вибігав із-за автомобіля. Останній втік, а його затримали хлопець і жінка за підозрою у вчиненні крадіжки.
Свідок ОСОБА_8- працівник міліції показав, що по виклику, прибувши на місце події, виявили, що жінка і її сусід затримали підозрюваного у вчиненні крадіжки, який був доставлений в Луцький міськвідділ міліції. Викраденого майна в нього виявлено не було.
Вина підсудного в інкримінованому йому діянні підтверджується і іншими доказами по справі, зокрема:
- протоколом огляду місця події ( а.с. 8-12), а саме, автомобіля НОМЕР_2, припаркованого поблизу будинку № 26А по пр. Відродження, яким зафіксовано факт пошкодження замка дверей автомобіля та викрадення з нього авто магнітоли;
- протоколом відтворення обстановки та обставин події ( а.с. 59-61), під час якого підсудний ОСОБА_4 на місці розповів та показав де, коли і яким чином він викрав майно, належне потерпілому ОСОБА_3 з салону його автомобіля, припаркованого в дворі одного з будинків по пр. Відродження в м. Луцьку. Оцінюючи всі зібрані і досліджені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що неповнолітній ОСОБА_4 своїми умисними діями, спрямованими на відкрите викрадення чужого майна, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 186 КК України.
Згідно акту наркологічної експертизи (а.с.78) підсудний ОСОБА_4 епізодично вживає алкоголь, хронічним алкоголізмом не страждає, примусового протиалкогольного лікування не потребує.
Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії середньої тяжкості та особу підсудного.
Обтяжуючою покарання підсудного обставиною справи є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризуються, вчинив злочин в неповнолітньому віці і є неповнолітнім, навчається, потерпілому збитки повністю відшкодовані і він не має до нього ніяких претензій, думку представника служби в справах дітей і педагога середньої школи, в якій навчається підсудний , які просили його суворо не карати, суд приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції ст. 186 ч.1 КК України - громадські роботи.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України , суд ,-
Засудив:
Неповнолітнього ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 ( сто двадцять) годин.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.