Справа №1-933/2008 p.
м. Луцьк 20 листопада 2008 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під
головуванням судді Каліновської В.С.
за участі секретаря Лунь О.В.
прокурора Воробія О.П.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
законних представників підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5
А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:
- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого слюсарем-ремонтником на Волинській швейній фабриці, неодруженого, несудимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,
- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_6, студента технічного коледжу Луцького Національного технічного університету, неодруженого, несудимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7,-
- у вчиненні злочину, передбаченого cm. 186 ч.2 КК України, -
ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та ОСОБА_5, 20 січня 2007 року, приблизно в 17 год. 30 хв., знаходячись біля школи-інтернату на вул. Дубнівській, 30 в м. Луцьку, за попереднім зговором між собою, переслідуючи корисливу зацікавленість, застосувавши фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я і виразилось в умисному нанесенні ОСОБА_5 ударів ногами по ногах гр. ОСОБА_3 та утримуванні його за руки, чим спричинили останньому легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_4 при цьому, шляхом ривка, відкрито викрав з рук потерпілого мобільний телефон „ Самсунг X 510», вартістю 675 грн. з сім карткою оператора « Лайф», вартістю 10 грн., чим спричинили гр. ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 685 грн.
В судовому засіданні підсудні визнали свою вину у вчиненому повністю.
Підсудний ОСОБА_4 суду показав, що 20 січня 2007 року, він разом з ОСОБА_5, проходячи поблизу інтернату на вулиці Дубнівській в м. Луцьку, побачили раніше незнайомого їм чоловіка - потерпілого ОСОБА_3, який тримав в руці мобільний телефон. Домовились з ОСОБА_5 пограбувати останнього. ОСОБА_5, наздогнавши потерпілого, наніс йому удар ногою в область ніг, від якого останній впав і схопив його, утримуючи за руки, а він в цей час, вирвав з рук потерпілого мобільний телефон. Через декілька днів викрадений телефон він продав, а гроші поділили між собою та витратили на власні потреби. Не заперечує, що під час пограбування потерпілого перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Підсудний ОСОБА_5 повністю підтримав покази підсудного ОСОБА_4 про обставини події, додатково пояснив, що дійсно, за попередньою домовленістю з ОСОБА_4, він наніс потерпілому удар по ногах, збивши з ніг та утримував за руки, а ОСОБА_4Л, вирвав з рук останнього мобільний телефон.
Проти кількості та вартості викраденого майна підсудні не заперечили.
Вина підсудних в інкримінованих їм діяннях, крім їх визнавальних показів, підтверджується доказами по справі, зокрема:
- поясненнями потерпілого ОСОБА_3, який ствердив в судовому засіданні факт відкритого викрадення в нього підсудними із застосуванням фізичного насильства, належного йому майна, а саме, мобільного телефону з сім-карткою, а всього йому спричинено матеріальні збитки на загальну суму 685 грн.
• - протоколом вилучення в гр. ОСОБА_6 мобільного телефону « Самсунг Х-510», викраденого в потерпілого, який їй подарував її син - ОСОБА_7 і який підсудні відкрито викрали в потерпілого, а підсудний ОСОБА_4 продав гр. ОСОБА_7 , чого він не заперечив в судовому засіданні та протоколом огляду даного телефону в якості речового доказу (а.с. 104-106).
• - висновком судово-медичного експерта за № 360 ( а.с. 28), згідно якого потерпілому ОСОБА_3 спричинені легкі тілесні ушкодження;
• - протоколами відтворення обстановки та обставин події, згідно яких підсудні ОСОБА_4 ( а.с. 88-91) та ОСОБА_5О.( а.с. 92-94), а також потерпілий ОСОБА_3 ( а.с. 110-112) на місці розповіли та показали де, коли і яким чином підсудні відкрито заволоділи мобільним телефоном, належним потерпілому ОСОБА_3
Оцінюючі всі зібрані і дослідженні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили злочин, передбачений ст. 186 ч.2 КК України, оскільки вони умисно відкрито викрали чуже майно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб .
Згідно акту наркологічної експертизи ОСОБА_4 ( а.с. 101) епізодично вживає алкоголь, алкоголізмом не страждає, протиалкогольного лікування не потребує.
Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії тяжких та особи підсудних.
Обтяжуючою покарання підсудного ОСОБА_4 обставиною справи є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, вчинили злочин в неповнолітньому віці, позитивно характеризуються, ОСОБА_4 працює, а ОСОБА_5 навчається, те, що викрадене майно потерпілому повернуте, думку представника служби в справах дітей про те, щоб не позбавляти підсудних волі, суд приходить до висновку, що їх виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Тому їм слід призначити покарання в межах санкції ст. 186 ч.2 КК України - позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України - звільнення від покарання з випробуванням і виконанням певних обов'язків згідно ст. 76 КК України.
Цивільний позов, згідно ст. ст. 1166, 23, 1167 ЦК України і ст.328 КПК України задовольнити частково. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення матеріальних збитків -вартості викраденого майна, оскільки останнє повернуте потерпілому. Враховуючи вимоги розумності та справедливості, всі обставини справи у відшкодування моральної шкоди стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в користь потерпілого ОСОБА_3 по 500 грн. з кожного, оскільки, на думку суду, їх неправомірними діями потерпілому були спричиненні певні моральні страждання, що заключаються, зокрема, в психологічному стресі. В решті задоволення позову відмовити.
Речовий доказ, згідно ст.81 КПК України: мобільний телефон « Самсунг X 510», - залишити за належністю володільцю - потерпілому ОСОБА_3
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнати кожного з них винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити їм покарання у виді позбавлення волі строком на 4 ( чотири) роки кожному.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити засуджених від відбуття призначеного за даним вироком покарання, якщо вони: ОСОБА_4 протягом 2 (двох) років, а ОСОБА_5 протягом 1 ( одного) року 6 ( шести ) місяців не вчинять нового злочину та виконають покладені на них згідно ст. 76 КК України обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця роботи, проживання та навчання; періодично з'являтись для реєстрації в зазначені органи.
Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в користь потерпілого ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди по 500 ( п'ятсот) грн. з кожного. В решті задоволення позову відмовити.
Речовий доказ: мобільний телефон « Самсунг X 510», -залишити за належністю володільцю- потерпілому ОСОБА_3
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.