Справа №1-732/2008 p.
м. Луцьк 17 листопада 2008 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під
головуванням судді Каліновської B.C.
за участі секретаря Лунь О.В. прокурора Ващук І.В. потерпілої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого охоронником в приватного підприємця, згідно ст. 89 КК України несудимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,-
- у вчиненні злочину, передбаченого cт. 164 ч.1 КК України,-
встановив:
ОСОБА_2, будучи зобов'язаним згідно рішення Ківерцівського районного суду від 02 березня 2001 року, сплачувати аліменти на утримання дочки - Світлани, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь її матері ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку щомісячно з 21 лютого 2001 року і до її повноліття, починаючи з 01 квітня 2001 року, будучи працездатним і неодноразово попередженим державним виконавцем про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, офіційно роботи не знайшов, на облік в Центр зайнятості не став, проживає за рахунок тимчасових заробітків, які не декларував, про суму заробітку та джерела доходів державного виконавця не повідомляв та з доходів аліментів не сплачував. В результаті чого заборгованість по них зросла станом на 01 червня 2008 року до 13950,8 грн.
В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненому визнав та показав, що він знав, що згідно рішення суду він повинен був сплачувати аліменти на утримання своєї дочки -Світлани. З 2003 року проживав за рахунок тимчасових заробітків, які не декларував і про місця роботи державного виконавця не повідомляв. Не з'являвся на виклики державного виконавця, неодноразово попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. На облік в Центр зайнятості не став. Є працездатним. Аліменти не сплачував, бо не знав, що потрібно платити, ніхто не говорив, хоч знав, що є рішення суду про стягнення аліментів. Не заперечує, що заборгованість по аліментах складає 13950,8 грн.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердила факт несплати підсудним з 2001 року аліментів на утримання її неповнолітньої дочки; підтвердила суму заборгованості по аліментах станом на 01 червня 2008 року - 13950,8 грн.
Свідок ОСОБА_4 - державний виконавець, показала, що провадження на примусове виконання виконавчого листа про стягнення аліментів з підсудного відкрите з 04 липня 2006 року. Підсудний неодноразово попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів; до нього застосовувався примусовий привід через органи внутрішніх справ в зв'язку з його ухиленням від явки по виклику державного виконавця. Заборгованість по аліментах нарахована з 21 лютого 2001 року, дня постановления рішення суду по 01 червня 2008 року в сумі 13950, 80 грн. з розрахунку середнього заробітку по м. Луцьку, в зв'язку з тим, що дані про заробіток підсудного відсутні.
Вина підсудного в інкримінованому йому діянні підтверджується зібраними і дослідженими по справі доказами, зокрема:
• - копією постанови Ківерцівського районного суду про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3. аліментів на утримання неповнолітньої дитини ( а.с. 35);
• - виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини - дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку щомісячно до її повноліття, починаючи з 21 лютого 2001 року, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (а.с.11-12);
- довідкою про нарахування заборгованості по аліментах, яка складає станом на 01 червня 2008 року - 13950 грн. 80 коп. ( а.с.9);
- письмовими попередженням ОСОБА_2 про те, що при продовженні злісного ухилення від сплати аліментів він буде притягнутий до кримінальної відповідальності ( а.с. 27-30).
- копією трудової книжки ОСОБА_2 (а.с. 44-45), з якої вбачається, що підсудний з моменту призначення аліментів до стягнення на утримання його неповнолітньої дочки, офіційно працював в КП « Промбуд-5» на посаді тракториста з 25 вересня 2002 року і був звільнений 12 лютого 2003 року як самовільно залишений виробництво згідно п.4 ст. 40 КЗпП України;
- довідкою Луцького міського центру зайнятості, згідно якої ОСОБА_2 на обліку, як безробітний не перебуває ( а.с.40).
Оцінюючі всі зібрані і досліджені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 164 КК України, оскільки він злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини ( аліментів).
Обираючи вид і міру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості та особу підсудного, зокрема, те, що він має на утриманні неповнолітню дитину і потерпіла просить його суворо не карати, працює.
Пом'якшуючих та обтяжуючих покарання підсудного обставин по справі суд не вбачає.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 вже був судимий за вчинення злочину і притягувався до кримінальної відповідальності, негативно характеризується за місцем проживання, суд приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції ст. 164 ч.1 КК України -обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України -звільнення від покарання з випробуванням, з іспитовим строком і виконанням певних обов'язків згідно ст. 76 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
Засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ст. 164 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного за даним вироком покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації в зазначені органи.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.