Справа № 342/602/19
Провадження № 1-кс/342/153/2020
07 вересня 2020 року м. Городенка
Слідчий суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
скаржника ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка справу за скаргою ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ Городенківського ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області про закриття кримінального провадження,
ОСОБА_4 звернувся в суд 14.08.2020 із скаргою на постанову старшого слідчого СВ Городенківського ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 від 30.05.2020 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДС за № 12019090150000104. Із змістом оскаржуваної ним постанови він ознайомився тільки 08.08.2020, що підтверджується доказами наявними в матеріалах скарги. Доказів які б підтверджували факт отримання ОСОБА_4 постанови слідчого від 30.05.2020 раніше до суду ніким не надано.
Заявник стверджує, що оскаржувана ним постанова є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав. Як вбачається з постанови, слідчий у кримінальному провадженні, яке було розпочате за заявою скаржника, проявив повну бездіяльність, не вчинив фактично будь-яких дій для встановлення істини, встановлення винних осіб, а саме: слідчий обмежився допитом потерпілого, свідка ОСОБА_7 (дружини потерпілого), та свідка ОСОБА_8 . Як зазначено в постанові, особи, на неправомірні дії яких скаржився потерпілий, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 відмовились від дачі будь яких показань на підставі ст.63 Конституції України. Представником потерпілого слідчому надавалося клопотання про допит свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які можуть підтвердити факти (обставини) на які заявник посилається в заяві, тобто можуть підтвердити причетність осіб до вчинення по відношенню до потерпілого неправомірних дій. А саме: заподіяння тілесних ушкоджень. Однак, дні особи слідчим допитані не були. Згідно оскаржуваної постанови, слідчим видавалося доручення з метою допиту вказаних осіб, але таке виконання не було. В той же час, з постанови не вбачається, що слідчий викликав вказаних осіб як свідків у відповідності із вимогами ст.133-135 КПК України.Таким. чином оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.110 КПК України та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 та його представник-адвокат ОСОБА_5 скаргу підтримали з підстав зазначених у даній скарзі та просили задовольнити. Наголосили, що слідством не встановлено всіх обставин для правильного вирішення питання по ній і передчасно закрито провадження по справі.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення скарги. Ствердила, що на досудовому слідстві проведено всі необхідні слідчі дії та прийнято правильне рішення.
Перевіривши матеріали даної скарги, дослідивши витребувані в органу досудового розслідування для огляду в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12019090150000104 від 26.05.2019, вислухавши учасників справи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Стаття 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується ч. 3 ст. 8 Конституції України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст. 303 КПК України.
Судом встановлено, що твердження ОСОБА_4 та його представника-адвоката ОСОБА_5 про те, що прийняте слідчим процесуальне рішення про закриття кримінального провадження є передчасним та не необґрунтованим оскільки, слідство проведено поверхнево та не повно, що слідчим не вжито всіх заходів для встановлення об'єктивної істини по справі заслуговують на увагу.
Згідно вимог ст. 284 КПК України прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього кримінального провадження, в їх сукупності.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, зокрема й рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав особи під час досудового розслідування, у кожному окремому випадку слідчий суддя зобов'язаний сумлінно і принципово виконувати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, та діяти в межах і відповідно до вимог закону.
Так, згідно з ч.2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1)скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 3) відмову у задоволенні скарги.
Нормою ч. 3 цієї статті встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Оскільки під час розгляду скарги ОСОБА_4 встановлено, що слідчий не дослідив усіх обставин кримінального провадження, а саме не перевірив в повній мірі наведені заявником обставини щодо вчиненого кримінального правопорушення, зокрема не допитані свідки: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , про допит яких було заявлено представником скаржника ще в січні-лютому 2020 року. І в матеріалах кримінального провадження відсутні докази об'єктивної неможливості допиту даних осіб чи про відсутність підстав для їх допиту. Також відсутні докази повідомлення належним чином даних осіб слідчим для здійснення їх допиту як свідків під час проведення досудового розслідування.
Тому зважаючи на викладене, з метою всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, суд вважає за необхідне подану скаргу задовольнити і постанову слідчого слід скасувати, оскільки слідчому досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12019090150000104 від 26.05.2019 необхідно провести повно та всебічно у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону України та належним чином умотивувати своє рішення.
Враховуючи, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року); та зважаючи, що усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження №12019090150000104 від 26.05.2019 - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого СВ Городенківського ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_16 від 30.05.2020 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12019090150000104 від 26.05.2019.
Зобов'язати орган досудового розслідування здійснити досудове розслідування за заявою ОСОБА_4 з дотриманням норм КПК України.
Копію ухвали негайно вручити заявнику та особам, що брали участь у розгляді справи.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1