справа № 197/651/20
провадження № 2/197/557/20
07 вересня 2020 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Леонідової О.В., за участі секретаря судового засідання Піско Л.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Яковченко Валерія Івановича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Яковченко Валерій Іванович звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, яким звернено стягнення на нерухоме майно - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для задоволення вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" у розмірі 909040, 79 грн., які виникли за кредитним догвором № KRT0GA0000000086 від 04.06.2008, забезпеченим іпотечним договором № KRT0GA0000000086 від 04.06.2008.
Заява обґрунтована тим, що позивач вважає, що виконавчий напис є таким що не підлягає виконанню, однак прийнятий до виконання та проводяться виконавчі дії з його примусового виконання. Отже, існує реальна загроза реалізації державним виконавцем майна, належного заявнику.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Представник позивача подав заяву про забезпечення позову після відкриття провадження у справі (ухвала про відкриття від 17.08.2020) , зазначив як причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, його предмет, так і обґрунтував необхідність їх вжиття та відсутність необхідності у застосуванні зустрічного забезпечення, як це передбачено ст. 151 ЦПК України.
Як роз'яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви, державним виконавцем Широківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.02.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, яким звернено стягнення на нерухоме майно - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для задоволення вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" .
Слід зауважити, що невжиття заходів для забезпечення позову у даній справі, а саме не зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні може призвести до незаконного відчуження при примусовому виконані оскаржуваного виконавчого напису майна позивача.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображена в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Відповідно до ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; повернення позовної заяви; відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Отже, враховуючи вищенаведене, виходячи з характеру заявлених вимог, наявності спору між сторонами, та наявність відкритого виконавчого провадження ВП № 61344471 з примусового виконання суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса, оскільки такий захід, передбачений ЦПК України, є співмірним із заявленими позовними вимогами, його невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективне поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки розпочато процедуру примусового виконання оскаржуваного позивачем виконавчого напису.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-150 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Яковченко Валерія Івановича про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, яким звернено стягнення на нерухоме майно - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для задоволення вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" у розмірі 909040, 79 грн.
Копію ухвали для виконання направити державному виконавцю Широківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та сторонам по справі до відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні - через Широківський районний суд Дніпропетровської області) шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.В. Леонідова