Справа № 216/4525/20
Провадження № 1-кп/216/877/20
01 вересня 2020 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 8 кримінальне провадження № 12020040230000610 від 07 квітня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Степківка Первомайського району Миколаївської області, громадянки України, яка має професійно-технічну освіту, є пенсіонеркою, раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачена ОСОБА_3 ,
У Центрально-Міському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходяться на розгляді матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
Судом встановлено, що в квітні 2009 року у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки, а саме на фактичне заволодіння (користування) земельною ділянкою, вчинене в особистих інтересах, враховуючи, що ця ділянка в установленому порядку їй не надавалась у володіння (користування) та не передавалась у власність.
Вказана земельна ділянка розташована із західної сторони меж земельних ділянок № НОМЕР_1 садівничого товариства «Акація-КР», к.н. 211000000:08:318:0218 та к.н. 1211000000:08:318:0261, у Центрально-міському районі м. Кривого Рогу, площею 0,2917 га, на якій розміщується опора лінії електропередач 35 кВ (диспетчерське найменування Л-КРЧ-31-32), що перебуває на балансі КП «Кривбасводоканал».
Відповідно до вимог п. 5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 04 березня 1997 року (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 161 від 22 березня 2017 року), охоронні зони електромереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередач у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддаленні по обидві сторони ліній від крайніх проводів за умови невідхильного їх положення на відстані 15 м для повітряних ліній напругою до 15 кВ.
Таким чином, навколо опори лінії електропередач 35 кВ (диспетчерське найменування Л-КРЧ-31-32), яка перебуває на балансі КП «Кривбасводоканал», встановлено охоронну зону.
ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки, достовірно знаючи, що вона не володіє дозвільними документами, які видаються органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування та надають право на користування вказаною земельною ділянкою, у квітні 2009 року, діючи всупереч вимогам ст. ст. 112, 116-126 Земельного кодексу України, що регламентують питання набуття та реалізацію права на землю, не отримавши рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу їй у власність чи надання в користування земельної ділянки, у порушення вимог п. 5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 04 березня 1997 року (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 161 від 22 березня 2017 року), якими визначаються охоронні зони електричних мереж, без отримання документу, який посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, здійснила самовільне зайняття земельної ділянки шляхом розміщення двох некапітальних споруд і розміщення паркану навколо вказаної земельної ділянки, яка знаходиться із західної сторони меж земельних ділянок № 169 СТ «Акація-КР», к.н. 211000000:08:318:0218 та 1211000000:08:318:0261, у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, площею 0, 2917 га, на якій розміщена опора лінії електропередач напругою 35 кВ (диспетчерське найменування Л-КРЧ-31-32), що перебуває на балансі КП «Кривбасводоканал» та встановлена охоронна зона.
Згідно з актом перевірки Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 926 ДК/792/АП/09/01-20 від 15.07.2020 року ОСОБА_5 самовільно зайняла земельну ділянку загальною площею 0, 2917 га, на якій розташовані дві не фундаментальні споруди, що займають площу 0, 10 га, в районі земельних ділянок 211000000:08:318:0218 та 1211000000:08:318:0261 в охоронній зоні електричних мереж.
Зазначені дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 197-1 КК України за ознаками самовільного зайняття земельної ділянки, вчиненого щодо земель в охоронних зонах.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 подала письмове клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин на підставі ч. 1 ст. 49 КК України. При цьому обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення вона визнає повністю та підтверджує дійсність викладених в обвинувальному акті обставин, суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави їй роз'яснено та запевнила про розуміння нею правових наслідків.
Прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання обвинуваченої та просив звільнити її від кримінальної відповідальності через сплив строку давності для такого притягнення, оскільки цей злочин було вчинено нею ще в квітні 2009 року.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частинами 1 та 3 статті 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно із частиною 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Вирішуючи питання щодо звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд бере до уваги таке.
Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, визначеної статтею 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, є нетяжким злочином, оскільки за його вчинення законом передбачено найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років.
Частиною 1 статті 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 3 частини 1 статті 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Судом встановлено, що інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_3 кримінальне правопорушення вчинене нею в квітні 2009 року, остання беззаперечно визнала свою винуватість у його вчиненні та не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Таким чином, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений ОСОБА_3 злочин сплинув, оскільки з моменту його вчинення останньою пройшло більше 11 років.
При цьому суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_3 за власною ініціативою особисто звернулась до суду відповідним письмовим клопотанням, в судовому засіданні зазначила про повне визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого їй злочину, запевнила про розуміння нею суті обвинувачення та підстави звільнення від кримінальної відповідальності й наполягала на закритті кримінального провадження з такої підстави та звільненні її від кримінальної відповідальності.
З огляду на наведене суд, переконавшись у добровільності позиції сторін, вважає за можливе на підставі ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити вказане кримінальне провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 44, 49, 197-1 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 314, 372, 395 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження № 12020040230000610 від 07 квітня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили та її виконання. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1