Кримінальне провадження № 194/248/20
Номер провадження 1-кп/194/72/20
07 вересня 2020 року м. Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2020 року за № 12020040400000069 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, має на утриманні двох малолітніх дітей 2008 та 2016 років народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 10 січня 2020 року приблизно о 02-00 год., знаходячись в якості гостя в кв. АДРЕСА_3 , по раптово виниклому злочинному умислу, направленому на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення і скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з підлокітнику крісла, розташованого в зальній кімнаті вказаної квартири, умисно, таємно викрав чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон марки «Redmi NOTE 8» Space Black, 4 GB RAM, 64 GB ROM, вартістю 4520,10 грн. Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними злочинними діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 4520,10 грн., з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на свій розсудом.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе визнав повністю, та пояснив, що вночі в січні 2020 року був в гостях у потерпілого та коли останній заснував, викрав мобільний телефон, який в подальшому здав до ломбарду. В скоєнні злочину розкаюється, допомагав працівникам поліції при розслідуванні, з вартістю викраденого згоден. Зрозумів свою поведінку та наданий час має бажання виправитися.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, довідкою про вартість експертизи, висновком експертизи, договором ломбарду, речовими доказами, та даних, які характеризують його особу.
Винність обвинуваченого в скоєнні інкримінованого ним діянні знайшла своє підтвердження та підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами:
Із висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/104-17/2/12.1/89 від 18 лютого 2020 року вбачається, що ринкова вартість мобільного телефону марки «Redmi NOTE 8» Space Black, 4 GB RAM, 64 GB ROM, придбаного у 2019 році, на час вчинення кримінального правопорушення на 10.01.2020 року, могла складати 4520,10 грн.
Як вбачається з договору №1.179 від 15.01.2020 року, ОСОБА_3 уклав договір закладу з ПТ «Ломбард Роял Кредит» щодо телефону марки «Redmi NOTE 8» за 1300 грн.
Речовими доказами по справі, якими визнані: коробка від телефон марки «Redmi NOTE 8» Space Black, 4 GB RAM, 64 GB ROM, яка переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 ; договір №1.179 від 15.01.2020 року, який зберігається при матеріалах кримінального провадження.
Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд визнає їх достатніми та допустимими, та приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєному кримінальному правопорушенні.
Даючи юридичну оцінку його діям, суд вважає, що він винний в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), та його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, відноситься до кримінальних проступків, а також особи обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується посередньо, має на утриманні двох малолітніх дітей 2008 та 2016 років народження, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Крім того, із досудової доповіді про обвинуваченого, підготовленої 26 травня 2020 року Павлоградським міськрайонним відділом філії державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України, встановлено, що орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливо без позбавлення або обмеження волі, та не становить високої небезпеки для суспільства.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, наявність на утриманні малолітніх дітей.
Суд вважає, що у обвинуваченогоОСОБА_3 щирого каяття не має, оскільки така обставина носить лише формальний характер. Так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані кримінальним правопорушеннямзбитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушенняповинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, всупереч твердженням обвинуваченого щодо щирого каяття, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений бажав відшкодувати збитки потерпілому.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується посередньо, має на утриманні двох малолітніх дітей 2008 та 2016 років народження, раніше не судимий, обставин, пом'якшуючих покарання: активного сприяння в розкритті кримінального правопорушення, наявність на утриманні малолітніх дітей, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального правопорушеннята відношення до скоєного, думки потерпілого, якому шкода не відшкодована, та просив суд призначити покарання на розсуд суду, суд вважає, що для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушеньйому необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, але не в максимальній межі, зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без відбуття покарання, з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України. Призначене судом покарання з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 : активного сприяння в розкритті кримінального правопорушення, а також того, що обвинувачений дійсно зрозумів свою поведінку, відверто бажає виправитися, в межах санкції статті обвинувачення з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України є законним, справедливим, та воно сприятиме перевихованню винного та попередженню вчинення ним нових правопорушень.
Обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов не заявлений.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років шести місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави витрати, пов'язані із залученням експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач платежу: УК у Чечелівському районі м. Дніпро/Чечел.р./24060300, номер рахунку:UA848999980000031117115004008, код ЄДРПОУ 37989253, найменування установи банку: Казначейство України (ЕАП)), за проведення судово-товарознавчої експертизи № 19/104-17/2/12.1/89 від 18 лютого 2020 року у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп.
Речові докази по справі: коробку від телефон марки «Redmi NOTE 8» Space Black, 4 GB RAM, 64 GB ROM, яка передана на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , залишити за належністю потерпілому ОСОБА_5 ; договір №1.179 від 15.01.2020 року, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1