Справа № 206/5513/19
Провадження № 2/206/101/20
21.08.2020року у залі суду у м.Дніпрі суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
01 жовтня 2020 року позивач звернулася до Самарського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року провадження по справі було відкрито та призначено справу до підготовчого судового розгляду.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2020 по даній справі було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач заявила клопотання про надання строку для примирення терміном на 3-4 місяці. Ухвалою судді від 28 лютого 2020 року клопотання ОСОБА_1 про надання строку для примирення задоволено. Надано сторонам у даній справі про розірвання шлюбу строк для примирення п'ять місяів. Провадження у цивільній справі зупинено до 24 липня 2020 року.
У судове засідання 24.07.2020 року позивач та відповідач не з'явилися.
14 серпня 2020 року до канцелярії суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.
Ознайомившись із заявою, суд вважає можливим її задовольнити, з наступних підстав.
За встановленими правилами п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заявник до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення її без розгляду.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Тому, в даному випадку, суд зобов'язаний залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу без розгляду.
Оскільки звернення із заявою про залишення заяви без розгляду робить неможливим розгляд заяви по суті, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви та залишення заяви без розгляду.
Згідно ч. 3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Питання повернення судового збору у разі залишення позову без розгляду регулюється ст. 142 ЦПК України. Вказаною нормою не передбачено повернення позивачу судового збору у разі подання та задоволення судом заяви про залишення позову без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Із змісту ст. 142 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що у разі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду та задоволення такої заяви судом, судовий збір, сплачений при його поданні, позивачу не повертається.
Отже, вирішуючи в ухвалі про залишення позову без розгляду питання про повернення судового збору, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його повернення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 257-261, 263, 294 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення без розгляду позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя А.О. Сухоруков