11.08.2020року
Єдиний унікальний номер 448/161/20
Провадження № 2/448/311/20
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий суддя Білоус Ю.Б.,
за участі секретаря судового засідання Романченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в порядку спрощеного позовного провадження) в залі суду м.Мостиська (81300, Львівська область, м.Мостиська, вул.Грушевського, 1/9) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаззбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання,
учасники справи:
представник позивача, - ТзОВ «Львівгаззбут », - не з'явився,
відповідач ОСОБА_1 - не з'явився,
І. Короткий виклад позовних вимог
Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаззбут» (далі позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 7 734,70, грн, що складається з: 6 163,67 грн. - основна заборгованість; 1 114,78 грн - інфляційні втрати; 456,24 грн - 3% річних, а також 2102 грн. в повернення судового збору.
Вказує, що відповідач, який є споживачем природного газу за місцем свого проживання використовує для побутових потреб газ, який надається ТОВ «Львівгаззбут». Правовідносини між ТОВ «Львівгаззбут» та споживачами регулювались спеціальною нормою права - «Правилами надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 року №2246 (у редакції постанови КМУ від 12.04.2004 року №476) надалі Правила. Відповідно до вимог зазначених Правил, ТОВ «Львівгаззбут» зобов'язаний надавати споживачу послуги з газопостачання до його квартири, а споживач несе обов'язок по своєчасній оплаті вартості спожитого природного газу.
Зазначає, що ним (позивачем) виконано свої зобов'язання та надано споживачу послуги, однак відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань та не оплачував повністю вартості спожитого газу, в результаті чого утворився борг.
Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем належним чином взятих на себе зобов'язань, визначених вищевказаними Правилами.
ІІ. Позиція учасників справи
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі, при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Тому на підставі статей 128, 131 ЦПК України суд вважає, що судова повістка відповідачу доставлена і він належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Відзив від відповідача ОСОБА_1 , на адресу суду не надходив.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
24.02.2020 року постановлено ухвалу про прийняття цивільної справи до провадження суду та проведення розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб.
10.06.2020 року постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відео конференції між Мостиським районним судом Львівської області та Галицьким районним судом м.Львова.
20.07.2020 року постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відео конференції між Мостиським районним судом Львівської області та Галицьким районним судом м.Львова.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з'явився, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
ІV. Встановлені судом фактичні обставини справи
Відповідач ОСОБА_1 , є споживачем природного газу за місцем свого проживання та використовує для побутових потреб газ, який надається ТзОВ «Львівгаззбут».
Правовідносини між ТОВ «Львівгаззбут» та споживачами регулювались спеціальною нормою права - «Правилами надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 року №2246 (у редакції постанови КМУ від 12.04.2004 року №476) надалі Правила. Відповідно до вимог зазначених Правил, ТзОВ «Львівгаззбут» зобов'язаний надавати споживачу послуги з газопостачання до його квартири, а споживач несе обов'язок по своєчасній оплаті вартості спожитого природного газу. З 27.11.2015 року відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1382/27827.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав споживачу послуги, а відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань та не сплачував повністю спожитого газу, внаслідок чого у нього утворився борг, який підтверджується розрахунком.
Так, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем станом на 09.01.2020 року становить 6 163,67 грн., а також 1 114, 78 грн. - інфляційні втрати згідно ст.625 ЦК України; 456,24 грн. - 3 % річних згідно ст.625 ЦК України; 2 102,00 грн. - сплачений позивачем при поданні позовної заяви судовий збір.
V. Застосоване судом національне та міжнародне законодавство
Відповідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Правовідносини між ТОВ «Львівгаззбут» та споживачами регулювались спеціальною нормою права - «Правилами надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 року №2246 (у редакції постанови КМУ від 12.04.2004 року №476) надалі Правила. Даними Правилами чітко передбачено права та обов'язки сторін. Відповідно до вимог зазначених Правил, ТОВ «Львівгаз збут» зобов'язаний надавати споживачу послуги з газопостачання до його квартири, а споживач несе обов'язок по своєчасній оплаті вартості спожитого природного газу. З 27.11.2015 року відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 30.09.2015 року № 2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827 (надалі - Правила постачання).
ТОВ «Львівгаз збут» виконало свої зобов'язання та надало споживачу послуги, однак, споживач не виконав взятих на себе зобов'язань та не оплачував повністю вартість спожитого газу.
Заборгованість за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 станом на 09. 01. 2020 року складає 6 163,67 грн.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
За змістом п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 п. 17 Правил плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк. У відповідності до положень п. 29 Правил, споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.
В розділі III Правил постачання зазначено, що договір постачання природного газу споживачу розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Окрім цього, відповідно до абз. 2, п.4 Розділу III Правил фактом згоди споживача про приєднання до умов договору є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - факт фактичного споживання природного газу споживачем. ТОВ «Львівгаз збут» є постачальником із спеціальними обов'язками відповідно до Постанови КМУ від 22 березня 2017 року № 187). Факт сплати споживача за поставлений природній газ а також фактичне споживання ним природного газу підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по абоненту (фінансовим станом абонента).
Згідно п. 11 розділу III Правил постачання, постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за вільними цінами, крім ціни постачальника зі спеціальними обов'язками, яка встановлюється відповідно до законодавства.
Відповідно до п.14 розділу III Правил постачання розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачам є календарний місяць.
Окрім цього, оскільки обов'язок споживача житлово-комунальних послуг як власника житла ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від оплати житлово-комунальних послуг.
У відповідності до вимог ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату за комунальні послуги.
Між позивачем та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальної послуги на підставі відкритого особового рахунку, оскільки позивач фактично надавав відповідачам послугу з газопостачання, а відповідач користувався нею для задоволення власних потреб і не відмовлявся від неї.
Згідно з ч. 1 ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми.
Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
За приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
VI. Висновки суду
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Будь-яких доказів, які б спростували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем ОСОБА_1 , суду не представлено.
На час розгляду справи в суді відповідач простроченої заборгованості зі сплати спожитого газу не погасив.
В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували хоча б часткове належне виконання ним зобов'язань перед позивачем, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Узагальнюючи, зокрема беручи до уваги те, що відповідач належним чином не виконував взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.
З відповідача ОСОБА_1 в користь позивача слід стягнути суму боргу за спожитий природній газ у розмірі 7 734,20 грн., тобто в межах заявлених позовних вимог.
VII. Судові витрати
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, згідно платіжних доручень від 22 серпня 2019 року та 23 січня 2020 року позивачем було сплачено 2102 грн. 00 коп. судового збору, сума якого підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаззбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомо, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаззбут», (79039, м.Львів, вул.Золота, 42), заборгованість за послуги з газопостачання в сумі 7 734 (сім тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомо, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаззбут», (79039, м.Львів, вул.Золота, 42), судові витрати у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Мостиський районний суд Львівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Ю.Б. Білоус
Рішення набрало законної сили «___»___________ 20 р.
Суддя Ю.Б. Білоус
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаззбут» (місцезнаходження: 79039, м.Львів, вул.Золота, 42, код ЄДРПОУ 39594527).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомо.
Текст судового рішення виготовлено 11.08.2020р.