Справа № 463/5175/20
Провадження № 2-а/463/116/20
31 серпня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Леньо С. І.
з участю секретаря Станько Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенанта поліції Боднара Дмитра Валерійовича, третя особа Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною і скасування постанови серії ЕАМ № 2647780 від 07.06.2020р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 07.06.2020р. відповідачем винесено оскаржувану постанову, згідно з якою його притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 за те, що він 07.06.2020р. за адресою м. Львів, вул. Пасічна, 49, керуючи автомобілем Рено, д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 рух по смугах, зі смуги, яка дозволяє рух лише ліворуч здійснив рух прямо, чим порушив вимоги пп. «ґ» п. 8.4 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає таку постанову необґрунтованою, а викладені в ній обставини такими, що не відповідають дійсності. Зокрема, дійсно поїхав прямо на ділянці дороги, яка дозволяє лише рух ліворуч, однак через недотримання вимог Національних стандартів по встановленню дорожніх знаків не міг бачити дорожнього знаку 5.16. Крім того, на вказаній ділянці дороги міститься дорожня розмітка, яка всупереч вимогам дорожнього знаку 5.16 дозволяє рух ліворуч. Тому просить скасувати згадану вище постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 11.06.2020р. відкрито провадження у справі. Визначено відповідачу та третій особі строк для надання відзиву та письмових пояснень.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 24.06.2020р. відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зупинення виконання постанови.
Відзиву на позовну заяву відповідач не скерував.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили. В силу вимог ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.
З постанови серії ЕАМ № 2647780від 07.06.2020р., копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.9), вбачається, що позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., у зв'язку із скоєнням правопорушення, яке виразилось в тому, що позивач 07.06.2020р. за адресою м. Львів, вул. Пасічна, 49, керуючи автомобілем Рено, д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 рух по смугах, зі смуги, яка дозволяє рух лише ліворуч здійснив рух прямо, чим порушив вимоги пп. «ґ» п. 8.4 ПДР України.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом пп. «ґ» п. 8.4 ПДР України, інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила. Дорожній знак 5.16 згідно розділу 33 ПДР України вказує напрямки руху по смугах. Показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час розгляду адміністративної справи № 337/3389/16-а в постанові від 30.05.2018р. зазначив, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного Верховний Суд відмітив, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів про те, що відповідач під час прийняття оскаржуваної постановм порушив вимоги чинного законодавства позивач не долучив, як і не долучив взагалі будь-якого доказу, який би підтверджував обставини, викладені ним у позові.
Більше того, позивач відповідно до мотивів позову визнав, що рух здійснював в порушення вимог дорожнього знаку 5.16, що саме по собі підтверджує факт порушення ним вимог пп. «ґ» п. 8.4 ПДР України.
Аргументи позивача щодо порушення вимог Національних стандартів при встановленні дорожнього знаку 5.16 слід визнати голослівним, оскільки вказуючи на такі вимоги позивач жодним чином не зазначає, яким чином дорожній знак 5.16, який встановлений на ділянці дороги де було вчинено правопорушення не відповідає цим вимогам.
Так само, не має правового значення покликання позивача на те, що дорожня розмітка на вказаній ділянці дороги дозволяє рух прямо, оскільки за змістом п. 8.2 ПДР України, дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.
Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Специфіка встановлення малозначності діяння в контексті положень ст. 22 КУпАП полягає в обов'язковій сукупності трьох умов: формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, тобто всіх тих передбачених у законі об'єктивних і суб'єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) КУпАП характеризують певний склад адміністративного правопорушення; малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного виду адміністративного правопорушення. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду; малозначне діяння не повинно бути суб'єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди.
У справі яка розглядається дії позивача формально підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, однак по суті, вони не становлять суспільної небезпеки взагалі, адже в минулому на цій ділянці дороги було дозволено здійснювати рух прямо, про що свідчить дорожня розмітка, яка хоч і не має переваги над дорожнім знаком, проте певною мірою вводить в оману водіїв. Відповідно, немає підстав для висновку, що здійснюючи рух прямо дії позивача суб'єктивно не були спрямовані на заподіяння істотної шкоди.
Вказане в сукупності характеризує вчинене позивачем діяння як малозначне, чого при винесені постанови відповідач не врахував і що свідчить про незаконність оскаржуваної постанови та наявність підстав для звільнення позивача від відповідальності за правилами ст. 22 КУпАП.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За змістом статті 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься, серед іншого, при оголошенні усного зауваження.
З огляду на те, що даним рішенням скасовується постанова працівника поліції про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
В частині, що стосується визнання оскаржуваної постанови протиправною суд відмовляє, оскільки прийняття такого рішення не передбачено вимогами ч. 3 статті 286 КАС України, що зрештою, не впливає на ефективність захисту прав позивача.
У відповідності до вимог статті 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 420,40 грн., сплата якого підтверджується відповідною квитанцією (а.с.20). Враховуючи, що відповідачем у справі виступала посадова особа Управління ПП у Львівській області ДПП, такий судовий збір підлягає стягненню саме за рахунок бюджетних асигнувань останнього.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 241, 244, 246, 268, 271, 286 КАС України, ст. ст. 9, 17, 18, 33, 122, 251, 254, 256, 258, 268, 279, 288, 293 КУпАП, суд, -
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕАМ № 2647780 у справі про адміністративне правопорушення від 07.06.2020 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП та обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.
В задоволені решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ІПН НОМЕР_2 .
Відповідач: Інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенант поліції Боднар Дмитра Валерійович, адреса місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19;
Третя особа: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, адреса місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19
Суддя: Леньо С. І.