Справа №463/2082/20
Провадження №1-кс/463/1298/20
про відмову в задоволенні скарги
03 вересня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_4 від 17.01.2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42019140000000007 від 09.01.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.384, ч.2 ст.383 КК України, -
встановив:
Скаржник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_4 від 17.01.2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42019140000000007 від 09.01.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.384, ч.2 ст.383 КК України. Просить таку скасувати та зобов'язати слідчого належним чином розглянути заяву ОСОБА_3 від 16.09.2019 року про залучення до кримінального провадження як потерпілого та задоволити таку за наявності відповідних підстав.
Скаргу мотивує тим, що слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019140000000007 від 09.01.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.384, ч.2 ст.383 КК України. Скаржник ОСОБА_3 вважає, що внаслідок вчинення вказаних кримінальних правопорушень йому було спричинено моральну шкоду, у зв'язку із чим звернувся до слідчого із клопотанням про визнання його потерпілим. В порушення вимог ст.55 КПК України, слідчим відмовлено у визнанні скаржника потерпілим. Зазначені дії слідчого скаржник вважає незаконними, а тому звернувся до суду із скаргою, яку просить задоволити.
Скаржник в судове засідання з розгляду даної скарги не з'явився, про дату та час розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Представник Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові в судове засідання з розгляду даної скарги не з'явився з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Неявка слідчого відповідно до положень ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скраги.
Дослідивши матеріали скарги вважаю, що в задоволенні такої слід відмовити виходячи з наступних підстав.
Згідно з п.5 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до положень ч.ч.1-2 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Разом з цим у відповідності до ч.5 ст.55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст.55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.
Судом встановлено, що слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019140000000007 від 09.01.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.384, ч.2 ст.383 КК України.
Постановою слідчого від 17.01.2020 року відмовлено в залученні ОСОБА_3 до кримінального провадження №42019140000000007 в статусі потерпілого.
Аналізуючи оскаржувану постанову, суд приходить до висновку, що твердження скаржника про наявність підстав для визнання його потерпілим є надуманими, оскільки зі змісту поданої скарги та долучених до неї документів таких підстав слідчим суддею не встановлено. Для дачі особистих пояснень скаржник в судове засідання не з'явився. Так як завдання ОСОБА_3 будь-якої шкоди, внаслідок вчинення кримінального правопорушення документально не підтверджено, такі докази не представлено ані слідчому, ані слідчому судді, а тому відсутні підстави для визнання його потерпілим.
А тому в задоволенні скарги суд відмовляє.
Керуючись вимогами статей 55,303, 306, 307, 372 КПК України, -
постановив:
В скарзі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1