Справа №443/1610/16-а
Провадження №2-а/443/16/20
іменем України
04 вересня 2020 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Сливки С.І.,
за участю секретаря Кушнір М.І.,
представника Михайлюка Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії по розгляду адміністративних правопорушень Ходорівської міської ради, голови комісії по розгляду адміністративних правопорушень Ходорівської міської ради Кручак Б.О. про скасування постанови,
встановив:
позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ХМР №05/09-16 від 22 вересня 2016 року адміністративної комісії Ходорівської міської ради Жидачівського району, згідно якої її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що станом на 30 серпня 2016 року вона не являлась працівником закладу торгівлі, що належить приватному підприємцю ОСОБА_3 , а відтак не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 01.12.2017 року відкрито провадження у справі.
Розпорядженням керівника апарату Жидачівського районного суду Львівської області від 05.08.2020 року призначено повторний автоматичний авторозподіл справи.
Протоколом повторного автоматичного розподілу справи визначено Сливку С.І. головуючим суддею у справі.
Ухвалою від 07.08.2020 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.
13.08.2020 року від відповідача Комісії по розгляду адміністративних правопорушень Ходорівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач повністю заперечує позовні вимоги та просить відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначає, що твердження позивача не відповідають дійсності, оскільки письмовому поясненні від 30.08.2016 року ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_1 працює продавцем у належному їй магазині. Крім того, у письмовому поясненні ОСОБА_1 від 30.08.2016 року остання також зазначила, що працює продавцем в магазині в с.Бринці Церковні, Жидачівського району.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з мотивів викладених у позові, а також зазначив, що остання була відсутня при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Представник відповідача Комісії по розгляду адміністративних правопорушень Ходорівської міської ради в судове засідання не з'явився, згідно відзиву просить розглядати справу у його відсутності.
Відповідач голова комісії по розгляду адміністративних правопорушень Ходорівської міської ради Кручак Б.О. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
30.08.2016 року ст.інспектором ЮПСППП Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області Петрів М.І. складено протокол серії АА №442544 /а.с.15/, згідно якого 30.08.2016 року близько 12.25 год. гр. ОСОБА_1 в приміщенні магазину в с.Бринці Церковні Жидачівського району, належного ПП ОСОБА_3 , продала неповнолітньому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пляшку пива марки «Львівське світле».
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії XМР №05/9-16 від 22 вересня 2016 року /а.с.4,12/ 30.08.2016 року ОСОБА_1 вчинила порушення за ч.2 ст.156 КУпАП, а саме продала неповнолітньому ОСОБА_5 алкогольне пиво. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_3 від 30.08.2016р. /а.с.22/, у неї є магазин в с.Бринці Церковні Жидачівського району, у якому вона реалізовувала спиртні напої, зокрема алкогольне пиво без необхідної ліцензії. В магазині працює продавець ОСОБА_6 .
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_7 від 30.08.2016р. /а.с.24/, з 1999 року вона працює продавцем в магазині в с.Бринці Церковні Жидачівського району. 30.08.2016 року близько 12.20 год. знаходячись в приміщенні вказаного магазину вона здійснювала реалізацію продовольчих товарів. В приміщення магазину прийшов невідомий їй хлопець та попросив продати йому пляшку пива, надавши мені кошти в сумі 9грн. 50 коп. Вона продала йому пляшку пива марки «Львівське світле» ємністю 0,5л.
З письмових пояснень ОСОБА_5 від 30.08.2016р. /а.с.25/, вбачається, що 30.08.2016 року близько 12.25 год. він зайшов в приміщення магазину, що в с. Бринці Церковні Жидачівського району, щоб придбати пляшку пива марки «Львівське світле» та для цього надав продавцеві грошові кошти в сумі 10 гривень, після чого остання продала пляшку пива. Жодних запитань з приводу мого віку продавець не запитувала.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Частиною ч. 2 ст. 156 КУпАП передбачено відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
Згідно ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП полягає у порушенні працівником підприємства (організації) торгівлі правил торгівлі пивом, зокрема, продаж такого особі, яка не досягла 18 років.
Суб'єктом зазначеного правопорушення є працівник підприємства (організації) торгівлі.
Однак, як видно з наданих суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в таких відсутній будь-який належний доказ, який би підтверджував факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_3 .
При винесенні оскаржуваної постанови, висновок про перебування позивача у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_3 був зроблений лише на підставі письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , однак даний факт не був перевірений (спростований чи підтверджений) належним чином.
Крім того, суд бере до уваги позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.05.2019р. у справі №537/2088/17, згідно якої сам факт визнання особою вини у вчиненні правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
Також, в наданих суду матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні докази повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що позбавило останню можливості надати свої пояснення безпосередньо при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
За нормами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отож, з врахуванням вищенаведеного, судом встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови не було в належному порядку з'ясовано усі обставини справи, зокрема того факту, чи є ОСОБА_1 суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КпАП України, а отже відповідачем винесено оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності без достатніх на те підстав.
Більше того, зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних у ній.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та вважає, що дану постанову слід скасувати, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд,
вирішив:
Позов задоволити.
Скасувати постанову серії ХМР №05/09-16 від 22 вересня 2016 року адміністративної комісії Ходорівської міської ради Жидачівського району.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десятиднів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя С.І. Сливка