Справа №443/655/20
Провадження №3/443/907/20
іменем України
04 вересня 2020 року місто Жидачів
суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І. за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який працює водієм, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 447181, 14 червня 2020 року о 01:50 год. у селі Іванівці, Жидачівського району на автодорозі М-2, ОСОБА_1 керував скутером марки «HONDA DIO» без номерного знаку з ознаками алкогольного сп'яніння, про що свідчать: запах з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Відтак, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та додатково пояснив, що він не керував скутером, а пересувався пішки тягнучи скутер по обочині автодороги. Також вказав, що від огляду за допомогою приладу «Драгер» на стан сп'яніння він не відмовлявся. Працівник патрульної поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Свідок ОСОБА_2 надав покази про те, що він був очевидцем того, як працівники патрульної поліції складали протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. При цьому, він не бучив чи керував ОСОБА_1 скутером. Стверджує, що працівники патрульної поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на що останній погодився. Однак, результати не було показано приладом «Драгер». Працівники патрульної поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , та покази свідка, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, з огляду на такі, встановлені судом обставини.
За диспозицією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції чинній на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення, особа несе відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Частинами 2,3 ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП).
Згідно п.п.6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
В провадження суду представлено протокол про адміністративне правопорушення, підписаний свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Як встановлено матеріалами справи, всупереч вимогам вказаних вище норм закону та підзаконного нормативно-правового акту, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 було роз'яснено право пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння або у поліцейського на місці зупинки транспортного засобу або у відповідному закладі охорони здоров'я. Також не доведено того факту, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у закладах охорони здоров'я.
Розділом ХІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 7 листопада 2015 року №1395, передбачено, що поліцейські тимчасово вилучають посвідчення водія за наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене КУпАП, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення (стаття 265-1КУпАП). До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком до трьох місяців з дати вилучення посвідчення (п.п.1-3).
Водночас, виявивши підстави вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене КУпАП, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом (ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення), поліцейський склав відповідний протокол, однак у протоколі міститься запис про те, що жодні документи у водія не вилучались. При цьому, відомостей про відмову водія видати таке посвідчення, ухилення його від складення та підписання протоколу немає.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Приписами ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.
На запит суду працівниками патрульної поліції не надано відео з нагрудних камер.
Крім того, свідок ОСОБА_4 на виклик суду не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та покази свідка, дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, протокол про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що подія адміністративного правопорушення відсутня, оскільки відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та його відмови, у зв'язку з цим, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить також про те, що в його діях відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом .
Відповідно до ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст.247, 252, 283 та 284 КУпАП, суд -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.І. Сливка