м. Вінниця
07 вересня 2020 р. Справа № 120/3222/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про залишення позову без розгляду у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ТОВ "Балтекс" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ТОВ "Балтекс" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, яка призначена до розгляду у письмовому провадженні.
06.08.20 р. від представника відповідача надійшли заперечення проти розгляду справи у спрощеному провадженні та залишення без розгляду позову з підстав підписання його особою, яка не є адвокатом.
Обгрунтовуючи свою позицію представник відповідача зазначає, що товариство не володіє достатніми коштами для погашення боргу і існує реальна загроза до зупинення підприємницької діяльності та банкрутства, відтак, слід розглянути справу в порядку загального позовного провадження.
Оцінюючи заперечення проти розгляду справи у спрощеному провадженні, суд вказує наступне.
За змістом частини першої статті 259 КАС України, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Положеннями статті 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Із аналізу вищепроцитованих норм видно, що відповідач може подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому, виходячи із складності справи суд самостійно вирішує питання щодо наявності підстав для її задоволення.
Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
На думку суду, дана справа є незначної складності та не потребує проведення підготовчого провадження з вчиненням дій визначених статтею 180 КАС України., відтак, не підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
За таких обставин, суд доходить висновку, що заява представника відповідача не підлягає задоволенню.
Вирішуюючи питання про залишення позову без розгляду з підстав підписання позову особою, яка не є адвокатом, суд вказує на таке.
Частиною третьою статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частини третьої статті 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.
Відтак, підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Отже, законодавець розмежував поняття "самопредставництво" та "представництво інтересів", які, відповідно, передбачають участь, зокрема, органу державної влади у судовій справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто в порядку самопредставництва, або ж через представника.
Таким чином, самопредставництво органу державної влади в адміністративній справі може здійснюватись лише особами, коло яких визначено у ч. 3 ст. 55 КАС України та у разі здійснення самопредставництва повноваження особи, яка від імені органу державної влади подає (підписує) заяву, клопотання, скаргу, мають бути підтверджені належними документами, наприклад статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) або відомостями про займану посаду.
Відповідна позиція наведена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 480/1886/19.
Як видно позов подано головним державним інспектором М.Буркою. В. підтвердження здійснення самопредставництва даною особою надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 21.02.2020 р. згідно якого останній має право представляти ГУ ДПС у Вінницькій області без довіреності.
Відтак, позивачем надано докази в підтвердження права здійснення самопредставництва від імені юридичної особи (суб"єкта владних повноважень), а отже Бурко М. має право представляти управління не маючи статусу адвоката в порядку самопредставництва.
За таких обставин, клопотання позивача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 260, 55, 256 КАС України суд, -
в задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження -відмовити.
В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна