м. Вінниця
07 вересня 2020 р. Справа № 120/1006/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про виправлення описки у рішенні суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, у якій 17.08.2020 прийнято рішення про задоволення позову, а саме:
1) Визнано протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України щодо відмови ОСОБА_1 в підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
2) Зобов'язано Службу зовнішньої розвідки України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
02.09.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про виправлення описки у вказаному рішенні суду. Позивач вважає, що в рішенні суду допущена описка, а саме: помилково в абзаці третьому резолютивної частини рішення не вказано про обов'язок відповідача видати оновлену довідку із зазначенням відомості про розмір премії ОСОБА_1 .
Визначаючись щодо вказаної заяви, суд виходив з такого.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.
Дослідивши подану заяву, суд вважає за можливе розглянути останню в порядку письмового провадження.
Суд зауважує, що виправлення описки є засобом усунення, допущених у судовому рішенні помилок технічного (неюридичного) характеру, а саме опискою та очевидних арифметичних помилок.
При цьому опискою є помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, а отже помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка), які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків тощо.
Отже, вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати остаточний результат розгляду справи для сторін, а усуває лише окремі технічні недоліки, які можливо заважатимуть виконанню рішення, чи роблять зв'язок між наявною доказовою базою та висновками суду менш видимим, хоча і не заперечують цього зв'язку.
Зміна змісту судового рішення шляхом виправлення описки порушує правило незмінності судового рішення.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Також, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що складу грошового забезпечення військовослужбовця, окрім іншого, входить й премія.
Таким чином, відповідно до змісту резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року воно не містить описок чи арифметичних помилок та в повній мірі відновлює порушені права позивача.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви про виправлення описки в рішенні суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 253, 256 КАС України суд, -
В задоволенні заяви позивача про виправлення описки у судовому рішенні відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна