м. Вінниця
07 вересня 2020 р. Справа № 120/3673/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,
за участю:
секретаря судового засідання: Дмитрука В.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача (1): Полончук Т.О.,
представника відповідача (2): не з'явився,
представник третьої особи : не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (1), Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про визнання протиправною та скасування постанови,-
до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (1), Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою суду від 03.08.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 27.08.2020 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №59989385 від 09.09.2019 року, на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.
Ухвалою суду від 27.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі в частині визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 11:30 год. 03.09.2020 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 20.03.2020 року державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 40211,45 грн.
02.09.2020 року представником відповідача (2) подано відзив на позовну заяву, в якому просять в частині вимог до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовити в повному обсязі, оскільки у них немає повноважень щодо виконання рішень суду, які здійснюються виключно державною виконавчою службою та її посадовими особами.
03.09.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач (1) просить залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , оскільки ним пропущено строк звернення до суду.
Крім того, зазначають, що відповідно до пункту 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 03.09.2020 року, поновлено строк звернення до суду.
В судовому засіданні 03.09.2020 року заслухано пояснення позивача, представників відповідачів, оглянуто та досліджено оригінали матеріалів виконавчого провадження.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 03.09.2020 року, розгляд справи відкладено на 07.09.2020 року.
У судовому засіданні 07.09.2020 року позивач заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві.
Представник відповідача (1) в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.
У судове засідання представники відповідача (2) та третьої особи не прибули, хоча були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з частиною першою та третьою статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням вищенаведеного, за наявності доказів належного повідомлення відповідача (2) та третьої особи про судовий розгляд справи, на підставі статті 268 КАС України суд здійснює розгляд справи у відсутність таких осіб.
Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.11.2011 року у справі №2-1487/11 стягнуто на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль заборгованість по кредитному договору №014/035-05/40498 у сумі 25222,01 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 25.08.2011 року становить 201057,25 грн., в тому числі сума неповернутого тіла кредиту 20150,37 доларів США, що становить 160628, 67 грн., заборгованість за відсотками 2421, 96 доларів США, що становить 19306,65 грн., пеня 2649,68 доларів США, що становить 21121,92 грн.
22.11.2011 року на виконання рішення від 01.11.2011 року у справі №2-1487/11 Козятинським міськрайонним судом Вінницької області видано виконавчий лист №2-1487/11.
09.09.2019 року старшим державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Мишолов Іриною Петрівною відкрито виконавче провадження №59989385 з виконання виконавчого листа №2-1487/11 від 22.11.2011 року.
14.01.2020 року представником Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" подано до Козятинського міськрайонного ВДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) заяву про повернення виконавчого документа по виконавчому провадженні №59989385.
20.03.2020 року старшим державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Полончук Тетяною Олександрівною винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №59989385, про стягнення виконавчого збору в сумі 40211,45 грн. та про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору в розмірі 40211,45 грн.
04.09.2020 року старшим державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Полончук Тетяною Олександрівною винесено постанову про виправлення помилки в процесуальному документі, а саме виправлено описку в пункті 1 постановляючої частини постанови про стягнення виконавчого збору від 20.03.2020 року АСВП 59989385 щодо суми стягнення виконавчого збору з 40211,45 грн. на 20105,73 грн.
Вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначається Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 1, 2 статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Відповідно до частини 9 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною 3 статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання рішення.
Нормами Закону України "Про виконавче провадження" прямо передбачено, що виконавчий збір не стягується лише у тому випадку, коли рішення суду боржником виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. У випадку, коли державним виконавцем було відрито виконавче провадження за виконавчим документом, вимоги якого станом на час відкриття виконавчого провадження не виконані, та в подальшому повернуто виконавчий документ за заявою стягувача, нормами законодавства чинними станом на час прийняття оскаржуваної постанови, прямо передбачено обов'язок державного виконавця стягнути з боржника виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові № 824/1313/19-а від 28 січня 2020 року.
Судом встановлено, що позивачем не виконано рішення суду за виконавчим листом про стягнення на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" суми боргу в розмірі 201057,25 грн.
Так, 14.01.2020 року на адресу відповідача надійшла заява від стягувача про повернення виконавчого документа, 20.03.2020 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та постанову про стягнення виконавчого збору.
Отже, повернення виконавчого документу відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору.
Посилання позивача, що виконавчий збір стягується лише за фактичне стягнення державним виконавцем коштів чи вчиненням ним дій, які призвели до стягнення з боржника сум заборгованості, суд вважає необґрунтованими, оскільки, відповідно до статті 27 Закону №1404-VІІІ (редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
У зв'язку з цим, суд звертає увагу, що частина 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом діяла лише до 28 серпня 2018 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" №2475-VIII від 03 липня 2018 року, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, у частині 2 статті 27 Закону №1404-VIII слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".
Тобто, після 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми яка підлягає стягненню.
При цьому, суд звертає увагу, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору прийнята 20 березня 2020 року.
Таким чином, суд приходить до переконання, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", чинної на момент прийняття оскаржуваної постанови.
У свою чергу, позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано жодних доказів, які б свідчили про неправомірність відповідних дій державного виконавця та прийнятого ним рішення.
Щодо посилань позивача, як на підставу задоволення позову, про допущені помилки у розмірі виконавчого збору в оскаржуваній постанові, то суд вважає їх формальними, оскільки можуть бути усунені відповідачем.
В ході розгляду даної справи, старшим державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Полончук Тетяною Олександрівною винесено постанову про виправлення помилки в процесуальному документі, а саме виправлено описку в пункті 1 постановляючої частини постанови про стягнення виконавчого збору від 20.03.2020 року АСВП 59989385 щодо суми стягнення виконавчого збору з 40211,45 грн. на 20105,73 грн.
На підставі викладених обставин, суд приходить висновку, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у той час як позивачем не доведено наявності обставин протиправності прийнятого відповідачем рішення.
У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, сплачена позивачем при зверненні до суду сума судового збору відшкодуванню згідно статті 139 КАС України не підлягає.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, ст. 1, 3, 5, 18, 26, 27, 37, 40, 42 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач (1): Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. П. Орлика, 5, м. Козятин, Вінницька область, 22100, ЄДРПОУ 34939084);
Відповідач (2): Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Володимирська, 91, м. Хмельницький, 29000, ЄДРПОУ 43316784);
Третя особа: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011, ЄДРПОУ 14305909).
Повний текст судового рішення складено о 13:00 год. 07.09.2020 року.
Суддя Свентух Віталій Михайлович