м. Вінниця
07 вересня 2020 р. Справа № 120/2358/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М. , розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
У червні 2020 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач), у якому просило стягнути з відповідача борг в сумі 4774,70 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що згідно облікової картки платника податків за відповідачем рахується податковий борг.
Оскільки відповідач добровільно не погашає борг, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 09.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Згідно відповіді Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області на запит ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом направлено ухвалу від 09.06.2020 року за вказаною адресою, однак вона повернулася поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку із цим, судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .
12.08.2020 надійшла відповідь, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною 11 ст.126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України суд вважає, що позивачу вручена ухвала суду від 09.06.2020 року належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з вимогами ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Водночас частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду № 093 - в/к від 15.07.2020 року суддя Шаповалова Т.М. перебувала у щорічній оплачуваній відпустці з 10.08.2020 року по 04.09.2020 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
За відповідачем рахується податковий борг у сумі 4774,70 грн., що складається з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 4774,70 грн., з яких основного платежу - 0,00 грн., штрафної санкції - 4774,70 грн., пені - 0,00 грн.
Зазначена заборгованість утворилася в результаті встановлення порушень строку сплати грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб та підтверджується картками особового рахунку за 2018-2019 роки, податковою вимогою № 2358-55 від 06.12.2017 року та податковим повідомленням-рішенням № 0017335502 від 23.05.2018 року.
Оскільки відповідач добровільно не погашає борг, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч.4 ст. 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до вимог пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, у випадку, коли рішення контролюючого органу про нарахування грошових зобов'язань за результатами адміністративного та судового оскарження не було скасовано і є чинним, такі зобов'язання вважаються узгодженими.
Суд звертає увагу, що податкове зобов'язання, на підставі якого контролюючим органом було заявлено вимогу про сплату боргу є узгодженим, враховуючи те, що відповідачем воно отримано та відомостей щодо його оскарження відповідачем не надано.
Отже, узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Судом встановлено, що згідно вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 06.12.2017 № 2358-55. При цьому, доказів оскарження податкової вимоги матеріали справи не містять.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За змістом положень п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, та враховуючи, що дії позивача відповідають вимогам чинного законодавства України, а також приймаючи до уваги факт не надання відповідачем до суду доказів погашення заборгованості, чи будь-яких доказів, які б спростовували наведені доводи позивача щодо скасування зазначеної суми боргу, а також те, що наявність боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 4774,70 грн. (чотири тисячі сімсот сімдесят чотири гривень 70 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 07.09.2020 року.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна