07 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/4900/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейнзон ЛТД" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2020 (головуючий суддя Білецька Л.М., судді Березкіна О.В., Верхогляд Т.А.) про повернення апеляційної скарги у справі № 904/4900/18 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Компанії "M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс-готель Асторія", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Український дім Атлант", 3) Компанії GDT Systems Inc.,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Батова Людмила Григорівна, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Бейт ЛТД", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейнзон ЛТД"
про скасування державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння,
та за заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Компанії ДіджіНет Сейлс ЛТД (DigiNet Sales ltd.)
до 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс-готель Асторія", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Український дім Атлант", 3) Компанії GDT Systems Inc.,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Батова Людмила Григорівна, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Бейт ЛТД", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Мейнзон ЛТД"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішень щодо державної реєстрації щодо об'єктів нерухомого майна,
06.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мейнзон ЛТД" через Центральний апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2020 у справі № 904/4900/18.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже внесеними Законом України від 15.01.2020 №460-IX змінами право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, скаржнику слід врахувати, що у касаційній скарзі необхідно зазначити (визначити) підставу (підстави), на якій (яких) вона подається, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав), із зазначенням у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, чітко вказати яку саме норму суди застосували неправильно, як її слід було б застосувати до спірних, і як це вплинуло на вирішення спору.
Касаційна скарга хоча і містить посилання на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).
При цьому, зі змісту касаційної скарги не вбачається, які саме норми матеріального та/або процесуального права порушені судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали.
Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та усунути недоліки касаційної скарги у спосіб, визначений судом, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції, де необхідно зазначити конкретну норму права, в чому саме полягає її порушення або неправильне застосування судами попередніх інстанцій та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави).
При цьому, касаційну скаргу в новій редакції слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи.
Окрім цього, відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Касаційну скаргу скаржника підписано представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейнзон ЛТД" Угрином В.М. та скріплено печаткою адвоката.
У якості документа, що підтверджує повноваження представника Угрина В.М., до матеріалів касаційної скарги додано копію довіреності б/н від 30.08.2018, строк дії якої закінчився 31.08.2019.
Судом встановлено, що в матеріалах справи № 904/4900/18 міститься інша довіреність № 1 від 07.11.2018 видана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейнзон ЛТД" Бондар Д.В. на представника Угрина В.М., строком дії три роки (до 07.11.2021).
Також, в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги, професійної правничої допомоги від 04.03.2019 б/н, укладений між адвокатом Угрином В.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейнзон ЛТД".
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону в день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежується віком особи та є безстроковим.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
Водночас, у Єдиному реєстрі адвокатів України судом не виявлено інформації про адвоката Угрина Віктора Миколайовича, в тому числі щодо видачі йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
До поданої касаційної скарги не додано документів на підтвердження у представника Угрина В.М. статусу адвоката, зокрема, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та/або посвідчення адвоката, а в матеріалах даної справи такі докази судом не виявлено.
При цьому, на касаційній скарзі проставлено печатку адвоката, з якої убачається: "свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1602 від 19.09.2006 р., адвокат Угрин Віктор Миколайович".
За таких обставин, з метою уникнення сумнівів щодо наявності у представника Угрина В.М. статусу адвоката, скаржнику слід надати суду належним чином засвідчені копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (№ 1602 від 19.09.2006) та копію посвідчення адвоката на ім'я представника - Угрина В.М.
Щодо іншого недоліку касаційної скарги, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду, розмір ставки судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102, 00 гривень.
З врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір" на час подання касаційної скарги на ухвалу суду, скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Скаржником на підтвердження сплати судового збору до матеріалів касаційної скарги додано платіжне доручення № 2529 від 06.08.2020 про сплату судового збору в розмірі 1802,00 грн, тобто судовий збір сплачено не в повному розмірі.
Таким чином, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір в розмірі 300,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Підсумовуючи вище викладене, Суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції:
1) касаційну скаргу в новій редакції з урахуванням вищенаведених недоліків;
2) докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції з додатками іншим учасникам справи;
3) належним чином засвідчені копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (№ 1602 від 19.09.2006) та копію посвідчення адвоката - Угрина В.М.;
4) документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору в розмірі 300,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейнзон ЛТД" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2020 у справі № 904/4900/18 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.
3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Суховий В.Г.