07 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/1740/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019
за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕХ 15"
про стягнення 2 294 509 грн збитків,
Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення 2 294 509, 00 грн збитків з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФОРТЕХ 15".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕХ 15" протягом 2017 року здійснило будівництво нежитлової будівлі загальною площею 1072,0 кв.м. Об'єкт прийнято в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, проте за наявною інформацією, в порушення норм чинного законодавства, відповідач зі зверненням про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту до органів місцевого самоврядування так і не звертався, відповідні кошти замовником будівництва сплачено не було. Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об'єкту нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачене чинним законодавством, та зумовлює ненадходження до місцевого (міського) бюджету коштів на загальну суму 2 294 509,00 гривень.
Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими, передчасними, не підтвердженими доказами та такими, що порушують інтереси ТОВ "ФОРТЕХ 15".
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
06.03.2019 (згідно з реєстраційним номером АГС) Заступником прокурора Одеської області до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі № 916/1740/18.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2019 у справі №916/1740/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі №916/1740/18; призначено до розгляду касаційну скаргу на 13.06.2019.
Ухвалами суду від 21.05.2019 та від 04.11.2019 провадження у справі зупинялось до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справ № 587/430/16-ц та № 912/2385/18.
Ухвалою суду від 22.07.2020 провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі № 916/1740/18 поновлено, розгляд скарги призначено на 09.09.2020.
Ухвалою суду від 06.08.2020 задоволено клопотання Одеської міської ради про проведення судового засідання 09.09.2020 у режимі відеоконференції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, виходив з того, що належною підставою для виникнення у відповідача зобов'язання по сплаті коштів у якості пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси є укладений та зареєстрованій в УКБ договір, у якому погоджені усі суттєві умови, включаючи розмір оплати. Проте вищезазначений договір з ТОВ "ФОРТЕХ 15" укладений не був.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до пунктів 1.7-1.8 Методики визначення пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси у новій редакції (надалі - Методика), пайова участь встановлюється комісією з визначення пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Одеси (далі - Комісія) у розмірі, що не перевищує граничний розмір такої пайової участі, розрахованого в порядку, передбаченому пунктами 3.6-3.10 Методики.
Згідно з п.1.5 Методики встановлений для замовника розмір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси не може перевищувати встановлений законодавством граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а саме: 4 відсотка загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків; 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд, що кореспондується з нормою ч.6 ст.40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".
Суд апеляційної інстанції вказав, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов обґрунтованого висновку про те, що лише направлення 16.05.2018 ТОВ "ФОРТЕХ 15" інформації про прийняття рішення про визначення розміру пайової участі підприємства у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси та пропозиції надати графік сплати коштів не є підставою для виникнення у відповідача обов'язку здійснити оплату грошових коштів в сумі 2294509 грн без дотримання процедури укладання договору про пайову участь замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси.
Згідно Виписки з протоколу №60 від 30.03.2018 засідання Комісії з визначення пайової участі замовника в розвитку інфраструктури м.Одеси, рішенням Комісії було встановлено пайову участь ТОВ "ФОРТЕХ 15" на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси при будівництві нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 29/1 у розмірі 2294509грн.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Методики розмір пайової участі замовника при будівництві, реконструкції будь-яких об'єктів визначається відповідно до пп. 3.6, 3.7 цієї Методики із загальної кошторисної вартості будівництва, реконструкції об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та затвердженої у встановленому порядку. При цьому, в такій загальній кошторисній вартості будівництва, реконструкції не враховуються витрати замовника на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі, якщо одиниця створеної потужності об'єкта, розрахована на підставі наданого замовником будівництва зведеного кошторисного розрахунку, менша за встановлені органом місцевого самоврядування нормативи для одиниці створеної потужності (опосередкована вартість 1 кв.м загальної площі квартир будинку для міста Одеси відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) - розмір пайової участі замовника визначається Комісією відповідно до пп. 3.8, 3.9 цієї Методики на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Якщо замовник не погоджується на розрахунок пайової участі на підставі затверджених нормативів для одиниці створеної потужності, він має право самостійно замовити за власний рахунок проведення державної експертизи кошторисної частини проектної документації. У разі надання замовником позитивного експертного звіту пайова участь розраховується на підставі зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта. У разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва, реконструкції об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та не затверджена у встановленому порядку, розмір пайової участі замовника визначається відповідно до пп. 3.8, 3.9 цієї Методики на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (опосередкована вартість 1 кв.м загальної площі квартир будинку для міста Одеси відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України).
У пунктах 3-6-3.10 наведені формули, за якими здійснюється розрахунок пайової участі в залежності від того, які дії були вчинені замовником.
В матеріалах справи відсутні докази того, що при визначенні розміру пайової участі була витребувана документація про загальну кошторисну вартість будівництва та в подальшому розрахована на її підставі одиниця створеної потужності, у тому числі відсутні докази та пояснення, чому не була врахована кошторисна вартість будівництва, зазначена у зареєстрованій Декларації про готовність об'єкта до експлуатації - 2080000грн., у тому числі витрати на будівельні роботи - 1300000грн., витрати на обладнання, інвентар - 780000грн.
Разом з цим, з Виписки з Протоколу №60 від 30.03.2018 засідання Комісії від 30.03.2018 не надається за можливе встановити, за якою формулою Методики та її пунктом розрахована пайова участь ТОВ "ФОРТЕХ 15", з яких підстав не враховані дані про загальну кошторисну вартість будівництва, зазначені у зареєстрованій 09.06.2017 Декларації, що наразі вважаються достовірними виходячи з факту реєстрації Декларації та відсутності доказів, що спростовують такі дані.
У своїх письмових поясненнях від 01.02.2019 Одеська міська рада зазначає, що розмір пайової участі ТОВ "ФОРТЕХ 15" було визначено Комісією відповідно до ч.5 ст.40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.3.9 Методики; наводячи при цьому зміст п.3.8 Методики.
В пункті 3.8 Методики зазначено, що розрахунок Пайової участі замовників при будівництві об'єкта, житлових будинків та житлових комплексів розраховується від загальної площі квартир житлового будинку та загальної площі вбудованих, вбудовано-прибудованих, прибудованих приміщень, паркінгів тощо та здійснюється у грошовому виразі за відповідною формулою.
В пункті 3.9 Методики зазначено, що розрахунок розміру Пайової участі замовників при реконструкції нежитлових приміщень, розширенні, перепрофілюванні, переобладнанні, зміні функціонального призначення об'єктів виробничого та невиробничого призначення, при зміні функціонального призначення жилих будинків (приміщень) на нежилі здійснюється також за відповідною формулою.
Враховуючи, що ТОВ "ФОРТЕХ 15" було здійснено нове будівництво нежитлової будівлі, формули, наведені у пунктах п.3.8 та п.3.9 Методики не підлягали застосуванню при визначенні пайової участі ТОВ "ФОРТЕХ 15" у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси.
В розрахунку, наведеному у Виписці з Протоколу №60 засідання Комісії від 30.03.2018, вбачається, що він був здійснений за наступною формулою: 1072,0кв.м*10%*10702грн.*2,0=2294509грн, де: 1072кв.м - загальна площа будівлі; 10% - граничний розмір залучення коштів для об'єктів нежитлового призначення згідно ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності"; 10702грн - опосередкована вартість 1кв.м; 2,0 - коефіцієнт функціонального використання об'єкта.
Відповідно до п.3.7 Методики розрахунок розміру Пайової участі замовників за зведеним кошторисним розрахунком при будівництві об'єктів нежитлового призначення, реконструкції нежитлових приміщень з розширенням, перепрофілюванні, переобладнанні, зміні функціонального призначення об'єктів виробничого та невиробничого призначення, при зміні функціонального призначення жилих будинків (приміщень) на нежилі здійснюється за формулою: ПУ = (ЗКВБпр - Ввід - Вбм) х 10 %, де ЗКВБпр - затверджена у встановленому порядку загальна кошторисна вартість будівництва, реконструкції; Ввід - витрати, пов'язані з відселенням громадян, якщо витрати враховані в зведеному кошторисному розрахунку, визначені згідно з пп. 3.6.1 цієї Методики (грн); Вбм - витрати пов'язані зі звільненням будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, що включають також вартість придбання знесеного майна, якщо витрати враховані в зведеному кошторисному розрахунку (грн); 10 % - відсоток загальної кошторисної вартості будівництва, визначений згідно з пп. 1.5 Методики.
Враховуючи будівництво ТОВ "ФОРТЕХ 15" саме об'єкту нежитлового призначення, розрахунок пайової участі повинен був бути здійснений за формулою, визначеною у п.3.7 Методики.
Крім того, у Виписці з Протоколу №60 засідання Комісії від 30.03.2018 не зазначено, з якого джерела для розрахунку були взяті дані щодо опосередкованої вартості 1 кв.м приміщення.
При здійсненні розрахунку Комісією не врахована загальна кошторисна вартість будівництва (яка вказана у Декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 09.06.2017) - 2080тис.грн; визначена пайова участь ТОВ "ФОРТЕХ 15" у сумі 2294509грн значно перевищує 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва нежитлової будівлі за адресою: м.Одеса, пр-т Ак.Глушка, 29/1, що суперечить приписам ч.6 ст.40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".
Отже розмір збитків, що прирівнюється як упущена вигода до недоотриманих коштів пайової участі відповідача, заявлених до стягнення з ТОВ "ФОРТЕХ 15", не доведений позивачем як кредитором, хоча в силу вимог ст.623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, що випливає із ст.40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", доказується саме позивачем як кредитором.
Заступник прокурора Одеської області у касаційній скарзі та Одеська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просять рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник, зокрема, вказує, що суд апеляційної дійшов помилкового висновку, що розрахунок розміру пайової участі повинен бути здійснений за пунктом 3.7. Методики, оскільки за цим пунктом розраховується розмір пайової участі замовників за зведеним кошторисним розрахунком, тоді як пункти 3.8., 3.9. Методики застосовуються при невизначеній кошторисній вартості будівництва згідно з будівельними нормами та державними стандартами.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення залишити без змін.
Разом з тим, під час розгляду матеріалів касаційної скарги з'ясовано, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2020 справу № 922/3693/18 за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженої відповідальністю "Парковий-4" (третя особа - Харківська міська рада) про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури в редакції, викладеній у прохальній частині позову, передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Колегією суддів у справі № 922/3693/18 встановлено, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 25.10.2018 у справі № 922/4249/17 (колегія суддів у складі: Селіваненко В.П. - головуючий, Булгакова І.В., Пільков К.М.), правовідносини у якій є подібними тим, що виникли у справі № 922/3693/18, дійшов висновків, що: "відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності": величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій; у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є невід'ємною частиною договору про таку пайову участь (абзац шостий частини дев'ятої тієї ж статті).
Інших способів визначення величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, окрім тих, що наведені в частині п'ятій статті 40 названого Закону, цим законодавчим актом не передбачено.
Попередніми судовими інстанціями не досліджено доказів, що підтверджували б правильність визначення Департаментом у договорі величини пайової участі Товариства у розвитку інфраструктури м. Харкова (3 840 грн. згідно з рішенням місцевого господарського суду і 397 251,27 грн. відповідно до постанови апеляційної інстанції), і не встановлено належним чином пов'язаних з цим обставин.
При цьому не можна вважати прийнятним посилання судових інстанцій на пункт 3.6 Порядку, за яким (як встановлено судами) у разі, якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона (величина пайової участі) визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості спорудженого житла для Харківської області, розрахованих на останню дату до введення об'єкта в експлуатацію - для жилих будинків. Як вже вказувалося, відповідна величина пайової участі визначається (згідно з наведеним у даній постанові положенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності") або з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, або на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Таким чином, зазначений Закон не передбачає визначення величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на базі (основі) згаданих у пункті 3.6 Порядку показників, затверджених названим Міністерством. Згаданий Порядок, будучи локальним нормативно-правовим актом, не може змінювати (доповнювати) положення законодавчого акта, яким є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Водночас величина пайової участі є істотною умовою договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту (п. 1 ч. 9 ст. 40 названого Закону). Тому з'ясування та оцінка доказів правильності визначення такого розміру були неодмінною складовою предмета судового розгляду в даній справі."
Аналогічних висновків дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі 922/4248/17 (колегія суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.).
В свою чергу, у постанові від 12.12.2019 у справі № 922/3627/18, яка є аналогічною справі № 922/3693/18, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (колегія суддів у складі: Багай Н.О. - головуючий, Пільков К.М., Чумак Ю.Я.) дійшов висновку, що забудовником не було надано для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта, визначеного згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту. У зв'язку з цим для визначення розміру пайової участі позивачем було взято за основу не кошторисну вартість із зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкту, а показник опосередкованої вартості 1 кв. м в розмірі 10 894,00 грн., взятий відповідно до п. 5.4 Порядку (Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (із змінами згідно з рішенням від 02.05.2013 № 319)), згідно з яким розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта згідно із зведеним кошторисним розрахунком, а у разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається, виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості.
Судом апеляційної інстанції перевірено виконаний позивачем розрахунок пайової участі та встановлено, що відповідачем не додано до матеріалів справи зведеного кошторисного розрахунку вартості будівельних робіт з реконструкції приміщень, відповідач до прийняття об'єкта в експлуатацію не звернувся до позивача про укладення договору про пайову участь, розрахунок розміру пайової участі здійснено позивачем із застосуванням опосередкованої вартості з урахуванням абз.2 ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пунктів 5.4, 5.5 Порядку та він є арифметично правильним, у зв'язку з чим Верховний Суд залишив оскаржувані судові рішення у справі № 922/3693/18, якими задоволено позов і визнано укладеним з дня набрання чинності рішення суду договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ТОВ "Парковий-4" та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради у редакції, викладеній у рішенні суду, без змін.
Водночас колегія суддів Верховного Суду підтримує висновок судів попередніх інстанцій у справі № 922/3693/18 в частині відхилення доводів відповідача щодо необґрунтованості розміру ціни договору через відсутність доказів загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, або визначення її у встановленому порядку на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Згідно з п.п. 2 п. "а" ст. 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.
Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у відповідній редакції) було визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Таким чином, встановлення порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, до яких, у тому числі, відносяться виконавчі органи міських рад, а тому застосування положень Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (із змінами згідно з рішенням від 02.05.2013 № 319) в частині розрахунку розміру пайової участі саме на підставі вищенаведеної опосередкованої вартості, за умови ненадання відповідачем загальної кошторисної вартості об'єкту, не суперечить положенням законодавства.
Крім цього, постановою Верховного Суду у справі №922/3627/18 від 12.12.2019 по аналогічному спору між тими ж сторонами підтверджено законність та обґрунтованість розрахунку розміру пайової участі саме на підставі вищенаведеної опосередкованої вартості, за умови ненадання відповідачем загальної кошторисної вартості об'єкта.
Враховуючи викладене, колегія суддів у справі №922/3693/18 вважає за необхідне відступити від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.10.2018 у справі № 922/4249/17.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Ураховуючи наведене та зважаючи на предмет, підстави позову, фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин та їх нормативно-правове регулювання, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження за касаційною скаргою, поданою у справі №916/1740/18, до перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі №922/3693/18.
Керуючись статтями 228, 234, 235, 314 ГПК України, Верховний Суд, -
Провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі №916/1740/18 зупинити до перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі №922/3693/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський