Іменем України
07 вересня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/132/20
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
позовної заяви № 66-3452 вих20 від 21 лютого 2020 року
за позовом: Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури
вул. Шевченка,1, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114
в інтересах держави в особі
позивача: Державної служби України з безпеки на транспорті
пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845
до відповідача: Приватного підприємства "Агроспецтранс",
вул.Івана Мазепи, 59, м. Чернігів, 14001, код ЄДРПОУ 41342194
предмет спору: про стягнення 8134,43 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом
без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)
Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті подано позов до Приватного підприємства "Агроспецтранс" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в сумі 8134,43 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог заступник прокурора Чернігівської області посилається на порушення відповідачем вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевищення транспортим засобом нормативних вагових параметрів Дане порушення виявлене за результатами проведеного Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області 29.08.2019 на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанськ км 394+700 габаритно-вагового контролю автопоїзду, про що було складено акт № 042515 від 29.08.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та проведено розрахунок № 042515 від 29.08.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно якого нараховано до сплати 8134,43 грн (291,00 євро).
Також заступник прокурора Чернігівської області просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2020 справа №927/132/20 передана на розгляд судді Белову С.В.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 02.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачам строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; встановлено позивачу строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзивів на позов для подачі відповіді на відзиви з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; зазначено, що відповідачі мають право протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання відповіді позивача на відзиви надати суду заперечення на відповідь на відзиви позивача з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.
Про отримання сторонами по справі копій ухвал господарського суду від 02.03.2020 про відкриття провадження у справі свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень в матеріалах справи.
Ухвалою господарського суду від 11.03.2020 року зупинено провадження у справі №927/278/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2020 року у зв'язку з прийняттям Великою Палатою Верховного Суду від 26.05.2020 року постанови у справі №912/2385/18 та встановленням висновоку щодо представництва прокурором інтересів держави, провадження у даній справі було поновлено.
Про отримання відповідачем 28.07.2020 року ухвали господарського суду від 27.07.2020 року свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.
Отже, останнім днем строку для подачі відповідачем відзиву є 05.08.2020 року.
Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не надав та не заперечив стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив. Заяв та клопотань від відповідача щодо продовження строку подання відзиву на позовну заяву не надходило.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального законодавства строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Розглянувши по суті у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд ВСТАНОВИВ:
Прокурор, обгрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в інтересах позивача вказує, що така необхідність зумовлена невжиттям Державною службою України з безпеки на транспорті жодних заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України, які полягають у стягненні плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, що свідчить про неналежне здійснення таким органом владних повноважень. При цьому, Держслужба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті. Посилається на п.п. 2, 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 11.02.2015 №103, вказує на наявність у позивача повноважень на звернення до суду щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, нормативні, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно - вагового контролю.
Несплата відповідачем заявленої до стягнення 8134,43 грн (291,00 євро) плати за проїзд призведе до їх ненадходження у спеціальний фонд Державного бюджету України, це, відповідно порушить інтереси держави насамперед в бюджетній сфері та сфері забезпечення розвитку дорожнього господарства країни. Несплата заявлених платежів ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави та покладає на прокурора обов'язок пред'явити позов в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Приватного підприємства "Агроспецтранс".
У матеріалах справи наявний лист Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області № 27412-19 від 23.10.2019 до Прокуратури Чернігівської області про розгляд можливості щодо представництва держави в особі Укртрансбезпеки в суді з питання стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування зокрема з Приватного підприємства "Агроспецтранс". В обґрунтування представництва зазначено, що чинним законодавством Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області не наділено правом звернення до суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативно-вагових параметрів.
Крім того, як вбачається з листа від 13.11.2019 № 7544/05/15-19 за підписом виконувача обов'язків голови Державної служби України з безпеки на транспорті, наданих на запити регіональної прокуратури, Укртрансбезпека категорично стверджує про відсутність повноважень на звернення до суду в якості позивача, при цьому не заперечуючи можливість заявлення прокурором в її інтересах позову.
Зокрема, у вказаному листі зазначається, що Укртрансбезпека на постійній основі вживає заходів щодо реалізації своїх функцій, передбачених підпунктами 15, 27 п. 5 Положення шляхом формування матеріалів та подачі їх органам прокуратури. Зокрема, у вказаному листі зазначається, що Укртрансбезпека на постійній основі вживає заходів щодо реалізації своїх функцій, передбачених підпунктами 15, 27 п. 5 Положення шляхом формування матеріалів та подачі їх органам прокуратури.
Відповідно до ч.ч.3,5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.
Прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).
Положення п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру", відповідно до ч.3 ст.23 якого прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
В Постанові від 26.05.2020 року в справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи наявність підстав для звернення з даним позовом в інтересах держави в особі позивача, прокурор вказував на те, що така необхідність зумовлена невиконанням Державною службою України з безпеки на транспорті майже 1 рік покладених на неї обов'язків щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України, які полягають у стягненні плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб'єкта владних повноважень, суттєво порушує економічні інтереси держави та вказує на наявність визначених п. 1 ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для звернення прокурора в інтересах держави з даною позовною заявою.
При цьому, прокурор наголошував на тому, що несплата відповідачем заявленої до стягнення суми коштів призведе до їх ненадходження у спеціальний фонд Державного бюджету України та, відповідно, порушить інтереси держави в бюджетній сфері та сфері забезпечення розвитку дорожнього господарства країни, що, у свою чергу, ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки та суттєво порушує економічні інтереси держави, у зв'язку з чим даний випадок є виключним (нездійснення захисту інтересів держави), а тому у прокурора є всі обґрунтовані підстави для пред'явлення позову в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (зі змінами і доповненнями) (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з підпунктом 3 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Відповідно до підпунктів 2, 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням ліцензійних умов під час провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним, залізничним транспортом; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (абз. 1 п. 8 Положення).
Таким чином, Укртрансбезпека як урядовий орган державного управління по контролю на автомобільному транспорті, реалізуючи повноваження щодо габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є суб'єктом владних повноважень, оскільки здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, у тому числі, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.
Відповідно до п. 3.37 Положення про Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, вказане управління відповідно до покладених на нього завдань у межах повноважень здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
При цьому, згідно з п. 1 вказаного Положення Укртрансбезпека у Полтавській області не є самостійною юридичною особою, а є самостійним структурним підрозділом Укртрансбезпеки.
З огляду на викладене, як зазначає прокурор, Укртрансбезпека є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, зокрема, на звернення до суду щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, нормативні, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що за вищенаведених обставин позивачем не було вжито жодних заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України.
Так, на підтвердження бездіяльності позивача прокурором було надано лист Укртрансбезпеки від 18.11.2019 № 4419-19 в якому на запит Чернігівської місцевої прокуратури від 04.11.2019 № 63-2240вих19 позивач повідомляє, що управління Укртрансбезпеки у Полтавській області з позовом щодо стягнення плати з проїзд великовагових або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з ПП «Агроспецтранс» не зверталось.
Отже, нездійснення службовими особами Укртрансбезпеки дій, які вони повинні були та могли здійснити, а також відсутність обґрунтованих пояснень щодо своєї бездіяльності беззаперечно свідчить про неналежне виконання позивачем своїх повноважень.
Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб'єкта владних повноважень, тобто нездійснення захисту інтересів держави.
Несплата відповідачем коштів тягне за собою порушення приписів Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" та невиконання доходної частини Державного бюджету України, у зв'язку з чим існує загроза реалізації державної політики, а це завдає шкоди інтересам держави.
Таким чином, надавши оцінку наявним у справі доказам та перевіривши обґрунтованість наведених прокурором доводів в порушенні інтересів держави, необхідність їх захисту та обгрунтування підстав для звернення з відповідним позовом для захисту інтересів держави, суд дійшов до висновку про наявність у даному випадку у прокуратури законних підстав для представництва інтересів держави, визначених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
29.08.2019 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області) на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанськ км 394+700 було здійснено габаритно-ваговий контроль автопоїзду: автомобіль (тягач) марки VOLVO модель FH 12.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп марки AUREPA, модель TSA-37-LHK, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким користувалися ПП «Агроспецтранс».
За результатами проведення габаритно-вагового контролю 29.08.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області складено акт № 042515 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення у вигляді надання послуг із перевезення вантажу із перевищенням загальної маси. Фактична повна маса транспортного засобу становить 46,59 т при допустимій - 40 т.
При цьому перевезення здійснювалось без оформлення дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України, що підтверджується актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №182455 від 29.08.2019.
Посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області діяли на підставі направлення на рейдову перевірку № 008035 від 27.08.2019 та щотижневого графіка проведення спільних заходів державного контролю на автомобільному транспорті на території Полтавсткої області у серпні місяці 2019 року.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач ПП «Агроспецтранс» є юридичною особою.
Відповідно до вказаного акту проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від № 042515 від 29.08.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно якого нараховано до сплати 8134,43 грн (291,00 євро).
Розрахунок проведено відповідно до затвердженої формули (з урахуванням положень пунктів 30, 31-1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879), а саме: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де (П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км. проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км. проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення в кілометрах; К - коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі), Обрахований таким чином розмір плати за проїзд становить 291 євро.
Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 29.08.2019, курс гривні до євро складає 2795,3383 грн. Таким чином, нарахована плата у розмірі 291 євро становить 8134,43 грн. за курсом НБУ.
Листом № 81024/33/24-19 від 16.12.2019 Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області повідомило відповідача про необхідність внесення плати за проїзд у розмірі 291 євро на підставі п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, у зв'язку з порушенням порядку проїзду великовагових/великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Відповідач у встановлений законом строк плату за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом не сплатив, дії Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області не оскаржив.
Заборгованість у розмірі8134,43 заявлена до стягнення з відповідача за даним позовом.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий, компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постанов Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок габаритно-вагового контролю).
Відповідно до п. 4 Порядку габаритно-вагового контролю робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Згідно із п. 3 п. 2 Порядку габаритно-вагового контролю, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
У відповідності до пп. 4 п. 2 Порядку габаритно-вагового контролю, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, що підтверджено Актом № 042515 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №182455 від 29.08.2019.
Доводи прокурора про те, що посадові особи позивача здійснювали габаритно-ваговий контроль транспортного засобу відповідача у відповідності до наданих їм повноважень теж підтверджується матеріалами справи.
Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки проведено розрахунок № 042515 від 29.08.2019 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 291 євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 29.08.2019 складає еквівалент у сумі 8134,43 грн.
Пунктом 28 Порядку габаритно-вагового контролю визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до п. 31-1 Порядку габаритно-вагового контролю визначено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Пунктом 27 Порядку передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.
Розрахунок № 042515 від 29.08.2019 на загальну суму 291 євро, станом на 29.08.2019 складає еквівалент у сумі 8134,43 грн, відповідно до затвердженої формули (з урахуванням норм пункту 31-1, затвердженої постановою КМУ №879 від 27.06.2007), розрахований без помилок та є вірним.
Відповідно до п. 31-1 Порядку, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Відповідно до п. 26 Порядку кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Судом встановлено, що відповідач повідомлення Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (лист № 81024/33/24-19 від 16.12.2019) про необхідність внесення плати за проїзд у розмірі 291 євро ( 8134,43 грн) на підставі п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 не виконав, у встановлений законом строк плату за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом не сплатив, дії Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області не оскаржив.
З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 у розмірі 8134,43грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного вище, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Агроспецтранс» (код ЄДРПОУ 41342194; вул.Івана Мазепи, 59, м. Чернігів, 14001) на користь держави (код ЄДРПОУ 38019510; номер рахунку UА788999980000031215216016002, отримувач УК у м. Полтаві/м.Полтава/22160100) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 8134,43 грн, що еквівалентно сумі 291 євро.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Агроспецтранс» (код ЄДРПОУ 41342194; вул.Івана Мазепи, 59, м. Чернігів, 14001) на користь прокуратури Чернігівської області (отримувач - прокуратура Чернігівської області, код ЄДРПОУ 02910114, банк отримувача : Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача UА 248201720343140001000006008) понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору у сумі 2102,00 грн.
4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 07.09.2020 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/