58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34
07 вересня 2020 року Справа № 926/1733/19
За позовом Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області
до відповідача Глибоцької районної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Волоківська сільська рада Волоківської ОТГ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
про скасування розпорядження Глибоцької районної державної адміністрації від 10.04.2015 №134
Суддя О.Г. Проскурняк
Секретар судового засідання В.О. Нікітович
Представники сторін:
Від позивача (в режимі ВКЗ) - Решетник В.Ф.
Від відповідача - Крилюк М.В.
Від третьої особи 1 - Гуз А.І.
Від третьої особи 2 - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Глибоцька районна державна адміністрація про скасування розпорядження Глибоцької районної державної адміністрації від 10.04.2015 №134.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що Глибоцькою районною державною адміністрацією 10 квітня 2015 року прийнято розпорядження № 134 "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки для введення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1", яким вирішено: 1) затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель пайового фонду КСП ім. Фрунзе на території Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області урочище "Май" ОСОБА_1; 2) виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку загальною площею 1,7967 га власниці земельної частки (паю) гр. ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Волоківської сільської ради відповідно до технічної документації із землеустрою.
Далі позивач вказує на те, що спірне розпорядження Глибоцької районної державної адміністрації від 10 квітня 2015 року № 134 "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки для введення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1" прийнято всупереч нормам чинного законодавства.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 липня 2019 року, справу № 926/1733/19 передано судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 25 липня 2019 року.
Ухвалою суду від 25 липня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі до 17 вересня 2019 року; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Волоківську сільську раду Волоківської ОТГ та ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 17 вересня 2019 року відкладено розгляд справи на 25 вересня 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25 вересня 2019 року відкладено підготовче засідання у справі № 926/1733/19 на 30 вересня 2019 року.
Ухвалою суду від 30 вересня 2019 року призначено земельно-технічну експертизу, доручено проведення земельно-технічої експертизи - Київському науково дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.
17 березня 2020 року на адресу Господарського суду Чернівецької області від судового експерта Чернівецького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло письмове клопотання № 255/19-29 від 10 березня 2020 року, в якому останній просить надати додаткові матеріали необхідні для проведення експертизи.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30 березня 2020 року задоволено клопотання судового експерта та витребувано у відповідача додаткові матеріали необхідні для проведення експертизи.
11 серпня 2020 року, до суду повернулись матеріали справи № 926/1733/19 із судово-експертної установи разом із супровідним листом № 181-20 від 05 серпня 2020 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 25 вересня 2020 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 07 вересня 2020 року.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа ОСОБА_1 в судове засідання 07 вересня 2020 року не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про місце, час та дату судового засідання.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників учасників справи, суд
Згідно із частинами 1 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Водночас, правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Згідно із частинами 2 та 3 статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною нормою та статтями 118, 122 Земельного кодексу України.
Згідно статті 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Глибоцька районна державна адміністрація у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками, зокрема надання земельної ділянки громадянину у власність, діє як орган, через який реалізуються повноваження власника земельних ділянок, та вступає з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини.
Так, згідно пункту а частини 3 статті 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства
Предметом позову у цій справі є вимога про скасування розпорядження Глибоцької районної державної адміністрації від 10.04.2015 №134, згідно якого вирішено: 1) затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель пайового фонду КСП ім. Фрунзе на території Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області урочище "Май" ОСОБА_1 ; 2) виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку загальною площею 1,7967 га власниці земельної частки (паю) гр. ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Волоківської сільської ради відповідно до технічної документації із землеустрою.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Справою господарської юрисдикції у розумінні пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України є спір, що виник у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, крім справ щодо прав інтелектуальної власності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи- підприємці.
Для віднесення справи до своєї юрисдикції господарському суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).
Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
При цьому, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовну вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
З огляду на те, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування розпорядження Глибоцької районної державної адміністрації, яким виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку фізичній особі, такий спір є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки цієї фізичної особи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 судом зроблено висновок, що вимога про скасування рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов'язки, безпосередньо стосується прав та обов'язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами ЦПК України.
Наведене відповідає висновкам, викладеним раніше Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі №361/3009/16-ц, 07 листопада 2018 року у справах № 488/6211/14-ц та № 488/5027/14-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 485/1472/17, від 15 травня 2019 року у справах № 522/7636/14-ц та № 469/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 911/2258/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, відступати від яких немає правових підстав.
Згідно частини 5 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна норма передбачена частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 175 і пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 4, 20, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області до Глибоцької районної державної адміністрації за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про скасування розпорядження Глибоцької районної державної адміністрації від 10.04.2015 №134.
Повний текст ухвали складено та підписано - 07 вересня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.
Суддя О.Г. Проскурняк