18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
26 серпня 2020 року Черкаси справа № 925/487/20
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В. та
за участю представника відповідача Забєлова А.О., адвокат за довіреністю,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом фізичної особи-підприємця Тюпи Олексія Володимировича
до Приватного акціонерного товариства «АЗОТ»
про стягнення 123804,92 грн,
Фізична особа-підприємець Тюпа Олексій Володимирович звернувся у Господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» про стягнення заборгованості за надані послуги з питань актуарних розрахунків, які необхідно провести відповідно до норм, які передбачені 19 стандартом Міжнародних Стандартів Бухгалтерського Обліку станом на 31.12.2017 згідно з договором про надання консультаційних послуг від 13.09.2017 №А17 у розмірі 123804,92 грн, у тому числі 106715,98 грн основного боргу, 10896,49 грн інфляційних, 6192,45 грн 3% річних та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2102,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами договором позивач надав консультаційні послуги, а відповідач прийняв послуги, проте у визначений договором строк відповідач не розраховувався, допустивши прострочення оплати їх вартості, що стало підставою для нарахування інфляційних та 3% річних, обов'язок зі сплати яких передбачено діючим законодавством.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.04.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
21.05.2020 відповідач надіслав до суду відзив від 18.05.2020 №501-06/294 на позовну заяву, у якому у задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки відповідач не отримував жодних послуг за договором та у відповідача відсутні будь-які документи, які б підтверджували надання консультаційних послуг позивачем. Наданий позивачем акт надання консультаційних послуг не підписаний зі сторони відповідача. Попередній звіт та жодних рахунків відповідач не отримував. Відповідач звертає увагу суду, що позивач не надав жодних належних доказів в розумінні чинного законодавства, що підтверджували б направлення акту надання консультаційних послуг, попереднього звіту та рахунків на адресу відповідача. Щодо стягнення витрат на правову допомогу відповідач зазначив, що оскільки позовні вимоги є безпідставними та не підтвердженими, тому вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу не можуть бути задоволені.
18.06.2020 позивач надіслав до суду відповідь від 15.06.2020 на відзив, у якому вказує, що твердження відповідача щодо неотримання консультаційних послуг за договором та відсутності заборгованості є безпідставними. Позивач надавав відповідачу консультаційні послуги з щорічних актуарних розрахунків вже тривалий час, про свідчать укладені та виконані на аналогічних умовах договори за 2014, 2015 та 2016 роки. У сторін не виникало жодних претензій одна до одної стосовно виконання договорів у попередніх роках, проблеми виникли лише при оплаті за договорами 2016 та 2017 років. Якщо за договором №А16 хоч і з великим запізненням, після неодноразових звернень та довгої переписки, відповідач розрахувався з позивачем, то за договором №А17 оплати й досі немає. Послуги за договором №А17 були надані позивачем у повному обсязі, попередній звіт та рахунки направлені відповідачу. Від відповідача не надходило жодних заперечень щодо якості виконаних робіт чи неотримання якихось документів.
22.07.2020 відповідач надіслав до суду заперечення від 20.07.2020 №501-06/485 на відповідь на відзив, у якому просить суд відхилити викладені у відповіді на відзив доводи позивача у повному обсязі, оскільки надання позивачем до відповіді на відзив листування електронною поштою не може вважатися належним доказом надання позивачем та отримання відповідачем послуг.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.07.2020 оголошено перерву до 04.08.2020.
Протокольною ухвалою від 04.08.2020 відкладено судове засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.08.2020 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката фізичної особи-підприємця Тюпи Олексія Володимировича про витребування доказів та задоволено клопотання адвоката позивача про прийняття до розгляду додаткових доказів, розгляд справи відкладено до 26.08.2020.
25.08.2020 представник позивача надіслав до суду електронною поштою клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, у зв'язку з неможливістю прибути в дане судове засідання по сімейним обставинам.
25.08.2020 також представник позивача надіслав до суду електронною поштою додаткові письмові пояснення, у яких просить позов задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справи докази, суд
13.09.2017 між Публічним акціонерним товариством «АЗОТ» (замовник, відповідач у справі), в особі голови правління ПАТ «Азот» Склярова В.Л., що діє на підставі Статуту, та фізичною особою-підприємцем Тюпою Олексієм Володимировичем (виконавцем, позивач у справі), що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, було укладено договір про надання консультаційних послуг №А17 (надалі - договір, а.с. 9-10), за умовами якого виконавець на основі наданих замовником даних протягом терміну дії договору зобов'язався надати замовнику консультаційні послуги з питань актуарних розрахунків, які необхідно провести відповідно до норм, передбачених 19 стандартом Міжнародних Стандартів Бухгалтерського Обліку станом на 31.12.2017.
Виконавець зобов'язується з моменту підписання договору до 31.05.2018 надавати замовнику послуги, передбачені договором (пункт 3.1 договору).
Відповідно до пункту 1.2 договору протягом терміну, передбаченого пунктом 3.1 договору, виконавець надає замовнику попередній звіт, що включатиме у себе основні результати актуарних розрахунків, які необхідно провести згідно з нормами, які передбачені 19 стандартом Міжнародних Стандартів Бухгалтерського Обліку у форматі, передбаченому цим стандартом.
Згідно з пунктом 1.3 договору виконавець надає замовнику остаточний письмовий звіт російською мовою, що включатиме в себе основні результати актуарних розрахунків.
У пункті 2.1.1 договору сторони погодили, що виконавець зобов'язаний своєчасно, у визначений пунктом 3.1 договору термін, надавати визначені замовником консультаційні послуги та звіти.
Сторони погодили, що замовник зобов'язаний своєчасно, у передбачені пунктом 3.3 договору терміни, здійснювати розрахунки із виконавцем на підставі акту надання консультаційних послуг
Надання послуг розпочнеться після надання виконавцю всієї необхідної інформації згідно з інформаційними запитами. За умови, що вся інформація згідно з інформаційними запитами буде надана виконавцю замовником до 20.11.2017, та за умови, що така інформація буде належної якості, виконавець надасть замовнику попередній звіт актуарних розрахунків до 20.12.2017 (включно). Будь-які затримки при підготовці необхідної інформації понад погоджені терміни або надання інформації неналежної якості (неповної чи неточної) можуть призвести до порушення термінів надання послуг, але не більше ніж на строк затримки надання інформації або строк, який знадобився замовнику для надання якісної інформації (пункт 2.2.3 договору).
Згідно з пунктом 3.2 договору протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання договору виконавець зобов'язаний надати замовнику рахунок №1 на сплату 1-го платежу у розмірі 53357,99 грн без ПДВ. А замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання рахунку на сплату 1-го платежу здійснити оплату рахунку №1 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 3.3 договору).
Пунктом 3.4 договору встановлено, що одночасно з наданням остаточного звіту виконавець зобов'язаний надати замовнику підписаний зі своєї сторони акт надання консультаційних послуг та рахунок №2 на сплату 2-го платежу у розмірі 53357,99 грн без ПДВ.
Відповідно до пункту 3.5 договору замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання остаточного звіту розглянути його на відповідність умовам договору, та, за відсутності зауважень, підписати акт надання консультаційних послуг і надіслати його виконавцю. При цьому об'єм послуг виконавця вважається прийнятим замовником після підписання акту надання консультаційних послуг обома сторонами.
Відповідно до пункту 3.6 договору замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання акту надання консультаційних послуг здійснити оплату рахунку №2 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
Відповідно до пункту 3.7 договору у разі виявлення недоліків у наданих консультаційних послугах (невідповідність остаточного звіту умовам договору), замовник впродовж 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання остаточного звіту має право заявити вмотивовану відмову від підписання акту надання консультаційних послуг, у зв'язку з чим сторони складають двосторонній акт виявлених недоліків у наданих послугах із визначенням їх переліку та строків усунення.
Згідно з пунктом 3.8 договору офіційний курс НБУ долара США станом на 13.09.2017 становить 2601,8958 грн за 100 доларів США. Вартість послуг виконавця за договором становить 106715,98 грн без ПДВ, а остаточно складається з сум згідно з актом та коригуючого до нього акту (рахунків та корегуючих рахунків), підписаних обома сторонами, складених у відповідності до пункту 3.9 договору.
Відповідно до пункту 5.1 договору, він вступає в дію з дня його підписання і діє до 31.05.2018, але в будь-якому разі до належного виконання сторонами обов'язків, передбачених договором.
На виконання умов договору позивач направив відповідачу рахунок-фактуру №А171 від 27.09.2017 на оплату першого платежу у розмірі 53357,99 грн, але оплати по ньому протягом 10 робочих днів, як визначено у договорі здійснено відповідачем не було.
За доводами позивача на виконання умов пункту 3.4 договору після завершення надання послуг, позивачем був складений Акт надання консультаційних послуг від 26.03.2018 до договору та направлений на підпис відповідачу разом з попереднім звітом від 26.03.2018. Акт надання консультаційних послуг до договору відповідач не підписав, водночас будь-яких зауважень щодо якості та обсягу наданих послуг відповідачем не висловлювалось.
Відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, станом на 01.04.2020 заборгованість за договором становить 106715,98 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу та штрафних санкцій.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення заборгованості за договором про надання консультаційних послуг, який укладений між позивачем та відповідачем. Договір, на підставі якого у сторін у справі виникли взаємні права та обов'язки, за своєю правовою природою є договором з надання послуг, який містить у собі елементи договору підряду.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з положеннями статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За умовами договору виконавець зобов'язався на основі наданих замовником даних протягом терміну дії надавати замовнику консультаційні послуги з питань актуарних розрахунків, які необхідно провести згідно з нормами, які передбачені 19 стандартом Міжнародних Стандартів Бухгалтерського Обліку та викласти їх у попередньому звіті.
Договір підписаний уповноваженими представниками та не заперечений сторонами, не визнаний в установленому порядку недійсним. Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.
Ціна договору передбачена у пункті 3.8 договору, порядок розрахунків сторонами визначено у Розділі 3 договору, зокрема, договором передбачено, що замовник зобов'язаний здійснити першу часткову оплату у розмірі 53357,99 грн без ПДВ протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання рахунку на сплату 1-го платежу. Сплата 2-го платежу у такому ж розмірі замовник повинен провести після підписання зі своєї сторони акту надання консультаційних послуг.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (стаття 854 цього Кодексу).
Надання консультаційних послуг за укладеним договором підтверджується актом надання консультаційних послуг від 26.03.2018 на суму 106715,98 грн. Хоча вказаний Акт на суму 106715,98 грн відповідачем не підписано, з наданих позивачем доказів вбачається, що консультаційні послуги на умовах договору надавались належним чином.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 цього Кодексу).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Кодексу).
На підтвердження надання позивачем, послуг, які визначені у договорі позивачем надано копію Попереднього Звіту актуарних довгострокових зобов'язань та розрахунків (а.с.54-67), копію електронної переписки (а.с. 142-147), яка велася між уповноваженими працівниками відповідача та позивачем. Про достовірність наданих доказів свідчить перелік осіб, якими безпосередньо здійснювалось надання вихідних даних для виконання позивачем актуарних розрахунків, адреси електронних скриньок яких містять назву підприємства відповідача.
Крім того, позивачем надано суду заяву свідка ОСОБА_1 (а.с. 200), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій зазначено, що вона з фізичною особою-підприємцем Тюпою Олексієм Володимировичем співпрацює з 2007 року та надає йому послуги з актуарних розрахунків, зокрема, щодо оцінки довгострокових зобов'язань підприємств у відповідності до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку МСБО 19 «Виплати працівникам». У заяві свідка ОСОБА_1 вказала, що до її обов'язків входить: підготовка форм для збору даних по персоналу і обробка інформації, наданої компанією-клієнтом; узгодження з ним основних актуарних припущень для проведення розрахунків; безпосередньо сама оцінка величини зобов'язань за планами з визначеними виплатами і зобов'язань, що відображаються в балансі станом на звітну дату, та оцінка періодичних витрат на виплати за планами за звітний період; складання попереднього та фінального актуарного звіту, інші поточні питання.
Також ОСОБА_1 зазначила, що групі компаній ПрАТ «РІВНЕАЗОТ», ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ», ПрАТ «АЗОТ», ПрАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» вони надають послуги з актуарних розрахунків з початку 2010-х років. У цієї групи компаній були куратори, або особи, які відповідають за складання фінансової звітності за МСБО як окремо за кожною з компаній, так і в цілому за групою, з якими вони завжди узгоджували деякі основні дані, необхідні для проведення розрахунків та складання актуарних звітів, але по кожній компанії були безпосередні виконавці - (з відділів кадрів, бухгалтерії тощо), які відповідали, зокрема, за збір даних по персоналу, з якими вона спілкувалась.
Спілкування, передача запитів та отримання даних Завжди проходили шляхом електронного листування, інколи уточнюючі питання могли вирішуватись у телефонному режимі. Попередній звіт надсилався компанії електронною поштою. Якщо у компанії були питання/зауваження/пропозиції щодо попереднього звіту, вони обов'язково пояснювались ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , або додавались у попередній звіт. Вказала, що для випуску фінального звіту з боку компанії, наскільки їм відомо, необхідно було узгодити основні результати, викладені у попередньому звіті, з аудиторською компанію, яка була задіяна компанією до перевірки її щорічної фінансової звітності. Після отримання від компанії підтвердження відсутності питань попередній звіт фіналізувався та був надісланий нею компанії електронною поштою та дублювався у паперовому вигляді пересиланням звичайною поштою.
ОСОБА_1 зазначила, що як їй відомо зі слів фізичної особи-підприємця Тюпи Олексія Володимировича, ніколи з жодною компанією групи не виникало непорозумінь чи затримок у виплатах, але в 2016-2017 роках у всіх без виключення компаній групи виникли проблеми з оплатою. Останній раз вона була залучена до проведення актуарних розрахунків для компаній групи на звітну дату 31.12.2017 (або за 2017 рік).
Щодо відповідальних осіб, з якими вона спілкувалася у рамках проведення оцінки на звітну дату 31.12.2017 (або за 2017 рік), ОСОБА_1 повідомила наступне, що відповідно до компанії Приватного акціонерного товариства «Азот» вона спілкувалася з такими особами: (орфографія та персональні дані відповідають e-mail листуванню): ОСОБА_3 - куратор, ОСОБА_4 - куратор, ОСОБА_8, бухгалтер ПАТ «Азот» - виконавець, ОСОБА_9 - виконавець, ОСОБА_5 - фігурант листів (особа, яка значиться у e-mail листуванні як додатковий адресат (СС)), ОСОБА_6 - фігурант листів, ОСОБА_7 - фігурант листів.
Крім того, суд враховує той факт, що надання аналогічних послуг позивач надавав відповідачу також протягом 2015-2016 років, про що свідчать надані позивачем копії договорів та електронна переписка. Отже, доводи відповідача щодо неотримання акту надання консультаційних послуг, попереднього звіту та рахунків відповідачем, суд вважає не переконливими.
Виходячи з презумпції вини у господарському праві, відповідач не спростував належними та допустимими доказами належного надання позивачем консультаційних послуг згідно з договором, а саме не подав жодних звернень, претензій, адресованих позивачу, які свідчили б про відсутність належного надання послуг відповідачу чи про усунення порушень виконання позивачем своїх договірних зобов'язань тощо.
Крім того, суд зазначає, що обов'язок зі сплати першого платежу ніяким чином не пов'язаний з моментом виконання позивачем своїх зобов'язань, а пов'язаний з фактом укладення договору та надання позивачем рахунку.
Відповідно до статей 74, Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за надані послуги, у розумінні вимог статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, відповідач суду не подав, тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 106715,98 грн є обґрунтованою, отже підлягає до задоволення.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних та річних суд зазначає. Позивачем нараховано відповідачу 10896,49 грн інфляційних за період травень 2018 року - березень 2020 року та 6192,45 грн 3% річних за період прострочення з 25.04.2018 до 31.03.2020. Обов'язок зі сплати цих платежів визначений у статті 625 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що відповідач у порушення умов договору у визначений у договорі строк не сплатив першого платежу та не провів повної оплати наданих позивачем послуг, хоча зобов'язаний був це вчинити, з огляду на умови договору та встановлені фактичні обставини справи. Водночас, для перевірки правильності нарахування позивачем інфляційних та річних суду необхідно визначити точну дату направлення відповідачу Акту виконаних робіт, оскільки таке направлення відбулося з використанням засобів електронного листування встановити точну дату такого направлення суду встановити не вдалося. Тому з неможливістю визначення точного періоду прострочення відповідачем оплати за договором суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про стягнення 10896,49 грн інфляційних та 6192,45 грн 3% річних.
Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця Тюпи Олексія Володимировича підлягають до часткового задоволення у сумі 106715,98 грн основного боргу.
Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Частиною 5 статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.
У свою чергу пункт 4 частини 1 статті 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
На підтвердження наданих адвокатом Іванченко О.В. послуг з правничої допомоги надано договір про надання правової допомоги від 01.04.2020 №03-04/2020, який укладений між фізичною особою-підприємцем Тюпою Олексієм Володимировичем та адвокатом Іванченко Олександром Володимировичем. Про оплату правничих послуг свідчить платіжне доручення від 07.04.2020 №49 про отримання від фізичної особи-підприємця Тюпи Олексія Володимировича суми у розмірі 10000,00 грн.
Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до положень частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд частково задовольнив позов позивача, з відповідача - Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» на користь позивача - фізичної особи-підприємця Тюпи Олексія Володимировича підлягає до відшкодування 8619,69 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 1811,86 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азот» (вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 00203826) на користь фізичної особи-підприємця Тюпи Олексія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1 ) 106715,98 грн заборгованості, 1811,86 грн судового збору та 8619,69 грн витрат на правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 04.09.2020.
Суддя О.І.Кучеренко