ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
07 вересня 2020 року Справа № 923/700/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Семенової Наталі Володимирівни про відвід судді за вх. № 1809/20 від 28.08.2020 у справі
за позовом: Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Семенової Наталі Володимирівни, м. Херсон
про стягнення заборгованості в розмірі 13 482,31 грн.
Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00131771) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Семенової Наталі Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення відповідно до договору № 515 про надання послуг централізованого опалення від 04.10.2013 року суми основного боргу у розмірі 13 228 грн. 26 коп., 3% річних у розмірі 28 грн. 93 коп., пені у розмірі 225 грн. 12 коп.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2020 даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В.П.
Ухвалою суду від 17 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 10 вересня 2020 року об 11:30.
28.08.2020 року за вх. № 1809/20 до канцелярії суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця Семенової Наталі Володимирівни про відвід судді Ярошенко В. П. від розгляду справи № 923/700/20. В обґрунтування зазначеної заяви ФОП Семенова Н. В. посилається на те, що суддя Ярошенко В. П. вже здійснювала розгляд спору про стягнення боргу за договором № 515 про надання послуг централізованого опалення від 04.10.2013 року між ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» до ФОП Семенової Н.В. тільки за інший період, який було вирішено на користь ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль». Так, на думку відповідача розгляд попередньої справи пройшов із упередженим та необ'єктивним ставленням судді до ФОП Семенової Н.В., а також вважає, що суддя Ярошенко В.П. приймає рішення з порушенням принципу рівності сторін перед судом. Вказані обставини викликають у заявника сумніви в неупередженості судді Ярошенко В.П. по розгляду справи № 923/700/20.
З огляду на перебування судді у плановій відпустці з 03.08.2020 по 04.09.2020 року включно, розгляд заяви про відвід судді здійснюється 07.09.2020, тобто невідкладно, як то передбачено ч. 7 ст. 39 ГПК України.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Семенової Наталі Володимирівни про відвід судді, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1960 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Відповідно до ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За положеннями ч.3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Так, суд зазначає, що заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також незгода з процесуальними рішеннями судді, наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи чи на процесуальні рішення прийнятті суддею, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ не можуть бути підставами для відводу судді.
Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому, результат вирішення процесуальних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до сторін у справі, оскільки наявність чи відсутність підстав у відводі судді не може ставитися в залежність до результату застосування норм чинного законодавства. Також, втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддю у будь-який спосіб забороняється законом.
Так, суд не встановив наявності обставин, що визначені статтями 35, 36 ГПК України як підстави для відводу або самовідводу судді Ярошенко В. П. від розгляду даної справи.
Заявником не наведено обґрунтованих підстав для відводу судді, які встановлені ст. 35 ГПК України, а викладені мотиви заявленого відводу фактично зводяться до незгоди ФОП Семенової Н.В. із ухваленим суддею рішенням по іншій справі.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Ярошенко В. П.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суд вважає за необхідне передати заяву ФОП Семенової Н.В. про відвід судді Ярошенко В. П. до відділу автоматизованого документообігу для визначення складу суду згідно вимог ч. 3 ст. 39 ГПК України, для вирішення питання про відвід.
Керуючись статтями 35, 38, 39, ст. 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати заявлений Фізичною особою-підприємцем Семенової Наталі Володимирівни відвід судді Ярошенко В. П.- необґрунтованим.
2. Передати заяву про відвід судді у справі № 923/700/20 на повторний авторозподіл для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 07.09.2020, та не може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.П.Ярошенко