61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
03.09.2020 Справа № 905/630/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Реммашресурс», м. Харків, Харківська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м.Курахове, Донецька область
про стягнення заборгованості за договором від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС у сумі 144284,00грн, 3% річних у сумі 5155,05грн, пені у сумі 54273,58грн, всього 203712,63грн
Представники учасників справи:
від позивача: представник не з'явився
від відповідача: Чорнуха Є.В. - адвокат за довіреністю №176/ВЭ/2020 від 14.07.2020 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЛГ№000357 від 26.06.2020)
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Реммашресурс», м. Харків, Харківська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС у сумі 144284,00грн, 3% річних у сумі 5155,05грн, пені у сумі 54273,58грн, всього 203712,63грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи з капітального ремонту електрофільтра типу ПГД (УГ) 4х50 котла ТП-100А енергоблоку №15 ЦМК ЛУГАНСЬКА ТЕС за актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 від 18.12.2018.
Відповідач проти позову заперечує; зазначає про відсутність обов'язку щодо оплати повної вартості виконаних робіт у зв'язку зі зменшенням належної до сплати суми виконаних позивачем підрядних робіт на суму застосованих до позивача оперативно-господарських санкцій, передбачених умовами договору від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС.
Позивач з наведеною позицією відповідача не погоджується, зазначає про відсутність у відповідача права застосовувати оперативно-господарські санкції за порушення строків виконання робіт, оскільки акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 від 18.12.2018 був підписаний замовником без зауважень; вважає, що питання стягнення з позивача оперативно-господарських санкцій повинно вирішуватись в судовому порядку, а не в односторонньому порядку відповідачем шляхом утримання цих санкцій із суми виконаних підрядних робіт; зазначає, що одночасне застосування двох видів неустойки (пені та штрафу) за порушення строків виконання робіт за договором є неправомірним.
Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду Донецької області від 13.04.2020; справу суд визначив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; ухвалою суду від 11.06.2020 справу №905/630/20 визначено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 07.07.2020 з подальшим відкладенням на 22.07.2020; ухвалою суду від 22.07.2020 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 11.08.2020; розгляд справи розпочато у судовому засіданні 11.08.2020, в якому суд заслухав представника позивача з подальшим оголошенням перерви у засіданні до 03.09.2020; у судовому засіданні 03.09.2020 за клопотанням представника відповідача судом було оголошено короткострокову перерву для ознайомлення з матеріалами справи. Після перерви представник відповідача у судове засідання не з'явився; надав письмову заяву щодо наполягань на розгляді справи по суті позовних вимог.
У судове засідання 03.09.2020 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 02.09.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про перенесення судового засідання з посиланням на зайнятість представника в іншій судовій справі.
Беручи до уваги загальну тривалість розгляду справи, наполягання відповідача на розгляді справи по суті, зважаючи на те, що під час розгляду справи учасники справи мали необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, судом було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст.42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними матеріалами; підстав для відкладення розгляду справи суд не вбачає; клопотання позивача задоволенню не підлягає з мотивів відсутності належних доказів щодо наявності у позивача поважних причин неявки у засідання суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
17.07.2018 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Реммашресурс» (виконавець), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (замовник), був укладений договір №3916-ВЭ-ЛуТЭС, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язався у 2018 році виконати роботи, зазначені в п.1.2 договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт (код ДКПП): капітальний ремонт електрофільтра типу ПГД (УГ) 4х50 котла ТП-100А енергоблоку №15 ЦМК ЛУГАНСЬКА ТЕС (п.1.2 договору).
До договору було складено та підписано додаток №1 «Технічне завдання», №2 «Договірна ціна №1» та №3 «Графік виконання робіт по капітальному ремонту електрофільтра типу ПГД (УГ) 4х50 котла ТП-100А енергоблоку №15 ЦМК Луганська ТЕС».
Як визначено п.3.1 договору сума договору становить: 864249,35грн, у тому числі ПДВ 20% 144041,56грн.
З моменту виставлення виконавцем рахунку за виконані роботи сума виконаних робіт, що вказана в такому рахунку є фіксованою і зміні не підлягає, окрім випадків, передбачених цим договором (п.3.3 договору).
Відповідно до п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних виконавцем робіт протягом 5 робочих днів на 30 календарний день після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, пред'явлення виконавцем рахунку на оплату та за умови надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.
Як встановлено п.п.5.1,5.2, 5.4, 5.5, 5.6 договору строк виконання робіт 66 календарних днів, з 06.09.2018 по 10.11.2018, згідно з графіком виконання робіт (додаток №3 до договору). Кількість/обсяг робіт зазначені в додатку №1 до договору та підтверджується технічним завданням (додаток №1 до договору). Виконані виконавцем роботи згідно з договором оформлюються актами прийому-передачі виконаних робіт із зазначенням коду згідно ДКПП, які виконавець надає до 01 числа місяця, наступного за звітним. В акті прийому-передачі виконаних робіт повинен бути відображений фактичний обсяг виконаних робіт протягом звітного 01 числа місяця наступного за звітним. Замовник перевіряє надані акти прийому-передачі виконаних робіт в строк до 3 робочих днів після їх отримання.
10.09.2018 між сторонами підписана додаткова угода №1 до договору, якою змінено строки виконання робіт у п.5.1 договору та додатку №3 до договору, та визначено, що строком виконання робіт є з 10.09.2018 до 14.11.2018.
Згідно з пп.6.1.1, 6.1.2 п.6.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані роботи. Прийняти надані роботи згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт та вимогами договору не пізніше 3 робочих днів з дня отримання від виконавця акта прийому-передачі виконаних робіт.
Замовник має право: контролювати виконання робіт у строки, встановлені договором (пп.6.2.2 п.6.2 договору); у разі виявлення недоліків (дефектів) в процесі виконання робіт або при здачі-прийманні робіт або порушення строку/терміну виконання робіт, або недостатня кваліфікація персоналу з боку виконавця тощо), замовник надсилає виконавцю вимогу, в якій зазначає характер виявлених недоліків (дефектів) (пп.6.2.4 п.6.2 договору); у разі порушення виконавцем зобов'язань за договором, а також у разі порушення працівниками виконавця вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, з охорони навколишнього природного середовища, вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника, замовник має право направити виконавцю вимогу про оплату штрафних санкцій та збитків, і до його оплати виконавцем затримати оплату за надані роботи на суму штрафних санкцій та/або збитків із звільненням замовника від відповідальності за дану затримку. Виконавець зобов'язується здійснити оплату штрафних санкцій та збитків протягом 5 календарних днів з моменту направлення замовником вимоги виконавцю. При цьому, замовник на свій розсуд має право сплатити виконавцю вартість робіт до сплати останнім замовнику штрафних санкцій та/або відшкодування збитків. Перерахування замовником грошових коштів за надані роботи до сплати виконавцем штрафних санкцій та/або відшкодування збитків не звільняє виконавця від зобов'язань зі сплати штрафних санкцій за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, за дотримання вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника. При неоплаті виконавцем штрафних санкцій та/або збитків, замовник має право застосувати до виконавця оперативно-господарську санкцію згідно умов договору. Зобов'язання виконавця дотримуватися вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, за дотримання вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника забезпечується оперативно-господарською санкцією. Під оперативно-господарською санкцією розуміється право замовника отримати суму нарахованих штрафних санкцій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням договору та заподіяних збитків порушенням вищевказаного зобов'язання із сум, які підлягають виплаті виконавцем. Оперативно-господарська санкція застосовується до виконавця після того, як він не сплатив замовнику у встановлений в цьому договорі строк спрямоване на його адресу вимогу. У разі несвоєчасного перерахування штрафних санкцій за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, за дотримання вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника, замовник має право при перерахуванні виконавцю грошових коштів за надані роботи в односторонньому порядку зменшити суму, що підлягає перерахуванню, на суму штрафних санкцій та/або збитків (пп.6.2.9 п.6.2 договору).
Відповідно до п.6.3 договору виконавець зобов'язаний: забезпечити виконання робіт у строки, встановлені договором (пп.6.3.1); забезпечити дотримання своїми працівниками вимог законодавства України і підзаконних актів про охорону праці, пожежну безпеку, з охорони навколишнього природного середовища, гігієни праці, правил внутрішнього трудового розпорядку і внутрішніх нормативних документів замовника під час виконання робіт згідно встановленого на підприємстві замовника пропускного та внутрішньооб'єктного режиму, і нести відповідальність за виконання вище згаданих правил (пп.6.3.8).
Відповідно до п.7.2 договору у разі невиконання (повного або часткового) та/або несвоєчасного виконання зобов'язань, а саме порушення виконавцем строків виконання робіт, передбачених договором, виконавець сплачує замовнику неустойку за кожен прострочений день у розмірі 0,2% від вартості несвоєчасно виконаних робіт. За порушення строків виконання робіт понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вартості робіт.
Виконавець під час виконання робіт на території замовника несе відповідальність за дотримання своїми працівниками (у т.ч. працівниками організацій третіх осіб, залучених виконавцем) вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, з охорони навколишнього середовища, вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника. У разі виявлення порушень, працівники замовника складають акт про порушення, а виконавець зобов'язується сплатити замовнику штраф у розмірі 5000,00грн за кожен випадок порушення вищезазначених вимог, а також відшкодувати всі збитки замовника (п.7.5 договору).
Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31 грудня 2018, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, що виникли під час дії договору (п.10.1 договору).
Матеріали справи свідчать, що позивач за договором від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС виконав роботи з капітального ремонту електрофільтра типу ПГД (УГ) 4х50 котла ТП-100А енергоблоку №15 ЦМК ЛУГАНСЬКА ТЕС, а відповідач їх прийняв, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за грудень 2018 та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №1 за грудень 2018 від 18.12.2018 на суму 617126,06грн з ПДВ.
Вказані довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2018 підписані сторонами без зауважень стосовно якості та обсягу виконаних робіт, містять посилання на договір від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС, внаслідок чого, враховуючи приписи положень ст.ст. 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, приймаються судом як такі, що підтверджують належне виконання позивачем робіт та прийняття їх відповідачем.
Як зазначає позивач, у виконання умов договору від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС замовником було здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт за договором від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС у сумі 472842,06грн. Решта вартості робіт за актом приймання виконаних підрядних робіт №1 за грудень 2018 від 18.12.2018 у сумі 144284,00грн, станом на час розгляду справи відповідачем сплачена не була.
За позицією відповідача повну вартість виконаних робіт замовником сплачено не було з причини застосування до позивача оперативно-господарських санкцій на суму 144284,00грн у вигляді нарахування неустойки та штрафу за порушення строків виконання робіт у загальній сумі 119284,00грн та штрафу у загальній сумі 25000,00грн за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, за дотримання вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника та утримання вказаних сум санкцій з вартості виконаних робіт, що підлягали остаточній сплаті, на підставі пп.6.2.9 п.6.2, п.п.7.2, 7.5 договору від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС.
Позивача було повідомлено про обов'язок сплатити штрафні санкції, нараховані на підставі п.п.7.2, 7.5 договору від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС у сумі 119284,00грн та 25000,00грн, всього 144284,00грн шляхом направлення претензій №12/32 від 04.01.2019, №3339/32 від 12.11.2018, №3375/32 від 13.11.2018, №3376/32 від 13.11.2018, №3443/32 від 22.11.2018, №3524/32 від 28.11.2018.
Позивач застосовані відповідачем штрафи та неустойку не сплатив, обставини чого ним не заперечуються. Шляхом направлення повідомлень №85/32 від 15.01.2019, №91/32 від 15.01.2019, №90/32 від 15.01.2019, №84/32 від 15.01.2019, 88/32 від 15.01.2019, №86/32 від 15.01.2019 відповідач повідомив позивача про застосування оперативно-господарських санкцій у загальній сумі 144284,00грн та зменшення остаточної оплати виконаних позивачем робіт за договором від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС на суму оперативно-господарських санкцій.
Повна вартість виконаних за договором від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС робіт відповідачем сплачена не була, різниця склала 144284,00грн. Вказані обставини й стали підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за договором від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС у сумі 144284,00грн, та нарахування 3% річних у сумі 5155,05грн та пені у сумі 54273,58грн.
Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Відповідно до приписів ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Договір від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС за своєю правовою природою є договором підряду.
За приписами ст.ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтями 843, 854 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Як встановлено ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
Як зазначалось 18.12.2018 позивач виконав капітальний ремонт електрофільтра типу ПГД (УГ) 4х50 котла ТП-100А енергоблоку №15 ЦМК ЛУГАНСЬКА ТЕС на загальну суму 617126,06грн з ПДВ, про що свідчить підписаний між сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №1 за грудень 2018. Роботи були прийняті відповідачем без зауважень щодо обсягу та якості.
Разом з тим зобов'язання з виконання робіт за договором позивач виконав з порушенням строків, встановлених п.5.1 договору (з урахування додаткової угоди №1 від 10.09.2018 до договору), а саме: до 14.11.2018 включно, має місце прострочення понад 30 календарних днів, що й стало підставою для нарахування відповідачем неустойки та штрафу на загальну суму 119284,00грн відповідно до п.7.2 договору, за умовами якого у разі невиконання повного або часткового) та/або несвоєчасного виконання зобов'язань, а саме порушення виконавцем строків виконання робіт, передбачених договором, виконавець сплачує замовнику неустойку за кожен прострочений день у розмірі 0,2% від вартості несвоєчасно виконаних робіт. За порушення строків виконання робіт понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вартості робіт.
Крім того за порушення позивачем вимог безпеки виконання робіт визначених пп.6.3.8 п.6.3 договору, що підтверджується актами №3-18ДС від 14.10.2018, №1-18СН від 30.10.2018, №15-18КВ від 02.10.2018, №16-18КВ від 05.10.2018, №7-18КАИ від 06.11.2018 про порушення вимог безпеки виконання робіт підрядником, відповідачем нараховано штраф у загальній сумі 25000,00грн на підставі п.7.5 договору, за умовами якого виконавець під час виконання робіт на території замовника несе відповідальність за дотримання своїми працівниками (у т.ч. працівниками організацій третіх осіб, залучених виконавцем) вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, з охорони навколишнього середовища, вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника. У разі виявлення порушень, працівники замовника складають акт про порушення, а виконавець зобов'язується сплатити замовнику штраф у розмірі 5000,00грн за кожен випадок порушення вищезазначених вимог, а також відшкодувати всі збитки замовника.
Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч.1 ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (ч.ч.1, 2 ст.235 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.
Виходячи з положень ст.237 Господарського кодексу України, особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що вони застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання. При цьому до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.
Як зазначалось, відповідно до пп.6.2.4, 6.2.9 п.6.2 договору від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС замовник має право у разі виявлення недоліків (дефектів) в процесі виконання робіт або при здачі-прийманні робіт або порушення строку/терміну виконання робіт, або недостатня кваліфікація персоналу з боку виконавця тощо), замовник надсилає виконавцю вимогу, в якій зазначає характер виявлених недоліків (дефектів); у разі порушення виконавцем зобов'язань за договором, а також у разі порушення працівниками виконавця вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, з охорони навколишнього природного середовища, вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника, замовник має право направити виконавцю вимогу про оплату штрафних санкцій та збитків, і до його оплати виконавцем затримати оплату за надані роботи на суму штрафних санкцій та/або збитків із звільненням замовника від відповідальності за дану затримку. Виконавець зобов'язується здійснити оплату штрафних санкцій та збитків протягом 5 календарних днів з моменту направлення замовником вимоги виконавцю. При цьому, замовник на свій розсуд має право сплатити виконавцю вартість робіт до сплати останнім замовнику штрафних санкцій та/або відшкодування збитків. Перерахування замовником грошових коштів за надані роботи до сплати виконавцем штрафних санкцій та/або відшкодування збитків не звільняє виконавця від зобов'язань зі сплати штрафних санкцій за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, за дотримання вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника. При неоплаті виконавцем штрафних санкцій та/або збитків, замовник має право застосувати до виконавця оперативно-господарську санкцію згідно умов договору. Зобов'язання виконавця дотримуватися вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, за дотримання вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника забезпечується оперативно-господарською санкцією. Під оперативно-господарською санкцією розуміється право замовника отримати суму нарахованих штрафних санкцій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням договору та заподіяних збитків порушенням вищевказаного зобов'язання із сум, які підлягають виплаті виконавцем. Оперативно-господарська санкція застосовується до виконавця після того, як він не сплатив замовнику у встановлений в цьому договорі строк спрямоване на його адресу вимогу. У разі несвоєчасного перерахування штрафних санкцій за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, за дотримання вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника, замовник має право при перерахуванні виконавцю грошових коштів за надані роботи в односторонньому порядку зменшити суму, що підлягає перерахуванню, на суму штрафних санкцій та/або збитків.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач звернувся до позивача з претензіями №12/32 від 04.01.2019, №3339/32 від 12.11.2018, №3375/32 від 13.11.2018, №3376/32 від 13.11.2018, №3443/32 від 22.11.2018, №3524/32 від 28.11.2018 про сплату штрафних санкцій.
У зв'язку з несплатою з боку позивача штрафних санкцій протягом п'яти днів з моменту направлення претензій, відповідач повідомив позивача, шляхом направлення повідомлень №85/32 від 15.01.2019, №91/32 від 15.01.2019, №90/32 від 15.01.2019, №84/32 від 15.01.2019, 88/32 від 15.01.2019, №86/32 від 15.01.2019, про застосування оперативно-господарських санкцій у загальній сумі 144284,00грн та утримання цієї суми, у відповідності до пп.6.2.4, 6.2.9 п.6.2 договору із суми платежів, які підлягають оплаті позивачу за виконання робіт, у зв'язку з порушенням строків виконання робіт та вимог безпеки виконання робіт.
Станом на час розгляду справи позивачем не надано доказів скасування застосованих відповідачем оперативно-господарських санкцій, як це визначено ст.237 Господарського кодексу України, що зумовлює висновок про наявність підстав у відповідача для зменшення сум, які підлягали виплаті позивачеві, в якості оплати вартості виконаних підрядних робіт. Умовами договору передбачено правомірну відмову від виконання зобов'язання з оплати в односторонньому порядку в разі порушення позивачем строків виконання зобов'язань та вимог безпеки виконання робіт, та можливість утримати нараховані неустойку та штраф із сум, які підлягають виплаті позивачеві. Вказане також спростовує заперечення позивача в частині відсутності досягнення згоди щодо застосування до позивача штрафних санкцій.
Отже приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у ст.129 Конституції України та ст.ст. 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про те, що санкції застосовані відповідачем підставно та у відповідності до визначеного умовами договору від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС порядку; протилежного позивачем не доведено.
Заперечення позивача щодо протиправності застосування двох видів неустойки (пені та штрафу) за одне й те саме порушення (строку виконання робіт), є необґрунтованими з огляду на те, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення в договорі одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Посилання позивача на те, що стягнення оперативно-господарських санкцій є можливим лише в судовому порядку, не приймається судом до уваги, оскільки суперечить положенням ст.237 Господарського кодексу України, згідно з якими оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання.
За таких обставин висновок позивача щодо порушення відповідачем умов договору від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС в частині неправомірного ухилення від виконання обов'язку з повної сплати вартості виконаних робіт у сумі 144284,00грн у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України є хибним, з огляду на що позов в частині стягнення основного боргу за договором у сумі 144284,00грн задоволенню не підлягає з мотивів безпідставності.
З огляду на безпідставність позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором від 17.07.2018 №3916-ВЭ-ЛуТЭС у сумі 144284,00грн, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 5155,05грн та пені у сумі 54273,58грн, які є похідними від позовних вимог про стягнення основного боргу, також задоволенню не підлягають.
З урахуванням відмови у задоволенні позову за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача. Доказів понесення інших судових витрат сторонами не надано.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні 03.09.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2020.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя К.І. Аксьонова