61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
03.09.2020 Справа № 905/972/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
при секретарі судового засідання Юрлагіній В.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь
про стягнення 60355,00грн.
Представники сторін:
від позивача (в режимі відеконференції): Федоряка О.О. - на підставі довіреності;
від відповідача (в режимі відеконференції): Рабко Т. О. - на підставі довіреності
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.06.2020 по 06.08.2020, з 06.08.2020 по 03.09.2020
Суть спору: Позивач, Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь про стягнення штрафу у розмірі 60355,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в накладній №53558888 від 31.01.2020 відповідачем невірно зазначено масу вантажу в вагоні №60929973.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.06.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/972/20; справу №905/972/20 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 23.06.2020.
16.06.2020 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі; якщо суд дійде висновку, що заявлений штраф підлягає стягненню, зменшити суму штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, до однієї провізної плати, судові витрати покласти на позивача. Стверджує, що позивачу було відомо, що дріб'язок коксовий перебував у вологому стані і під час його перевезення відбулося природне збільшення ваги вантажу з незалежних від відповідача причин за рахунок скупчення на поверхні вагону снігу.
02.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній заперечив проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу заперечив, оскільки в даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає з положень Статуту залізниць України.
24.07.2020 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення, в яких відповідач наполягає, що вантаж перебував в вологому стані і під час перевезення відбулось природне збільшення ваги вантажу з незалежних від відповідача причин за рахунок скупчення на поверхні вагону снігу.
Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог, заперечив проти зменшення штрафу.
Представник відповідача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог, а у разі задоволення позовних вимог просить суд зменшити суму штрафу до однієї провізної плати.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:
22.12.2018 зі станції Сартана Донецької залізниці Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (надалі - вантажовідправник, відповідач) згідно залізничної накладної №53558888 у вагоні №60929973 відправило вантаж - дріб'язок коксовий у вологому стані на станцію Лиман Донецької залізниці.
При оформленні залізничної накладної №53558888 у вагоні №60929973 відповідачем вказано масу вантажу - 62950кг.
Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних статичних вагах.
Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.
Як встановлено ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Зазначена залізнична накладна оформлена у встановленому законом порядку та за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
З огляду на положення статей 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України вона є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов'язків.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
На станції Пологи Придніпровської залізниці під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагоні №60929973 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акти загальної форми №1226/1П, №20578 від 11.02.2020.
На станції Пологи Придніпровської залізниці складено комерційний акт №463003/17 від 11.02.2020, в розділі Д "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" якого зазначено, що на підставі актів загальної форми №1226/1П, №20578 від 11.02.2020 станції Пологи проведено контрольне зважування вагона №60929973 приймальником поїздів Колісник І.В. за накладною вказаною на лицьовій стороні цього акту в присутності: начальник станції ОСОБА_1 , начальник вантажного цеху ОСОБА_2 , приймальник поїздів ОСОБА_3 , стрілок СК Пологи Шмигля, була проведена перевірка маси вантажу на справних 150т.електронних вагах №89 ст.Пологи (повірка 04.12.2019). Фактична маса брутто вагона склала 87140кг, тара вагона з перевізного документа 21800кг. Маса вантажу нетто за перевізним документом 62950кг. Фактична маса вантажу нетто 65340кг, що більше документу на 2390кг. При комерційному огляді вагона було виявлено: завантажений згідно документа з п.п. 2.1, 2.2., 2.3.1 гл.14 додаток 3 до СМГС. Маркування не проглядається з снігового покрову, не порушено. Виїмки, заглиблення відсутні, окреслення навантаження без порушень. В графі 20 зазначено: дріб'язок коксовий. Вантаж у вологому стані. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п.п. 2.1, 2.2.,2.3.1 гл.14 додаток 3 до СМГС. В графі 7 зазначено: нанесене маркування вапняним розчином. Розвантажувальні люка зачинені на запірний механізм. Перекоса кузова немає, люка закриті. Вагон у технічному стані справний. Дано оперативне повідомлення.
Судом встановлено, що комерційний акт складено з дотриманням чинного законодавства.
Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) заводський №89 (модифікація ЗВВТ ВТВ-1СТ) станції Пологи Придніпровської залізниці, якими було здійснено переважування, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 26.10.2007, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 3 місяці, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена (ваги повірені згідно технічного паспорту 04.12.2019).
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Суд встановив, що комерційний акт №463003/17 від 11.02.2020 підписаний належними особами відповідно до п.10 Правил складання актів.
Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч.2 ст. 908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення визначається відправником.
Так, статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Наведений комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає положенням Статуту залізниць України і Правилам складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. №334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за №567/6855.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним та допустимим доказом - комерційним актом №463003/17 від 11.02.2020, який є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.
Суд відзначає, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній. В матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті.
Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%.
В даному випадку цей надлишок мав би становити не більше 125,9 кг, і тоді комерційний акт не складається. Проте, як вбачається із комерційного акту №463003/17, скаржник перевантажив вагон на 2390кг, що в свою чергу загрожувало безпеці руху поїздів та могло призвести до сходу рухомого складу та аварійної ситуації.
Згідно з п.26 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N644 забороняється приймати до перевезення вантажі у вагонах, завантажених з перевищенням їх вантажопідйомності, та в інших випадках, передбачених Правилами перевезення окремих видів вантажів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №60929973 складає 12071,00грн.
Згідно приписів ст.ст.118,122 Статуту залізниць, до стягнення заявлений штраф у розмірі 60355,00грн (12071,00грн*5) у п'ятикратному розмірі вказаної плати по кожному вагону.
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.
З огляду на вищевикладене, вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 60355,00грн за накладною №53558888 (на вагон №60929973) є правомірними.
Посилання відповідача щодо впливу атмосферних опадів на масу вантажу у вагоні №60929973 відхиляються судом, оскільки відповідачем не надано доказів наявності атмосферних опадів станом на час прямування вантажу, направленого відповідачем за накладною №53558888, при цьому суду не доведено, що під час зважування вантажовідправником атмосферних опадів не було.
Крім того, судом враховано, що в накладній №53558888 зазначено, що вантаж змерзається та знаходиться у вологому стані, доказів того, що саме в внаслідок атмосферних опадів маса вантажу збільшилась на 2390кг суду не надано, в той час як положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Посилання відповідача щодо порушення термінів доставки в даному випадку не спростовує факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній.
Щодо клопотання відповідача про зменшення суми штрафу за невірно вказану масу в залізничній накладній до розміру однієї провізної плати 12071,00грн на підставі ст.233 Господарського кодексу України, суд зазначає наступне.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на скрутний фінансовий стан підприємства, знаходження підприємства у зоні АТО, відсутність понесених збитків залізницею.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%.
Згідно з ч. 2 Вступу Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 (далі - Правила), виконання Правил забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху. Відповідно до п.15.27 Правил забороняється ставити в поїзди, зокрема, вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність.
Тобто, невиконання вимог вказаних Правил, зокрема, завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак, створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.
При вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, слід враховувати не лише майнові інтереси відповідача, але й інтереси позивача, які полягають у належному виконанні покладених законодавством завдань, у тому числі забезпечення безпеки усіх учасників залізничного перевезення та їх майнових інтересів, які, в силу специфіки правовідносин, були поставлені відповідачем під загрозу через свою неправомірну поведінку, тому відсутні підстави для зменшення розміру штрафу.
З огляду на вищенаведене, клопотання відповідача про зменшення суми штрафу за невірно вказану масу в залізничній накладній не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь про стягнення 60355,00грн задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул.Єжи Ґедройця, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро (49038, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.108; код ЄДРПОУ 40081237) суму штрафу у розмірі 60355,00грн, судовий збір в розмірі 2102,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.п.8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 03.09.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2020.
Суддя Г.Є. Курило