вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.08.2020м. ДніпроСправа № 804/7822/16
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Скиба Т.М.
за позовом Комунального закладу "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради" в особі директора Кондрашевського О.Д., м. Дніпро
до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Слобожанське
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Любимівська сільська рада, с. Любимівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область
про визнання незаконним та скасування розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації № 1750-р від 15.12.2006 року "Про вилучення земельної ділянки з постійного користування".
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився.
Комунальний заклад "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради" в особі директора Кондрашевського О.Д. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації №1750-р від 15.12.2006 року "Про вилучення земельної ділянки з постійного користування".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 року поновлено КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради" строк звернення до адміністративного суду із позовом до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та відкрито провадження у справі № 804/7822/16, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.11.2016 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 року позов задоволено у повному обсязі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 року апеляційну скаргу Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області залишено без задоволення та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 року залишено без змін.
У відповідності до положень статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.05.2020 року заяву КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради" про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено та справу № 804/7822/16 передано до Господарського суду Дніпропетровської області.
29.05.2020 матеріали справи № 804/7822/16 надійшли до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 02.07.2020 року о 14:30 год.
02.07.2020 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли: заява вих. № 1-154 від 01.07.2020 року про відмову від частини позовних вимог, а саме: про визнання та скасування розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № Р-428/0/291 від 09.07.2015 року "Про вилучення земельної ділянки з постійного користування", а в частині про визнання протиправним та скасування розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації №1750-р від 15.12.2006 року "Про вилучення земельної ділянки з постійного користування Дніпропетровського будинку інтернату для громадян похилого віку та інвалідів земельної ділянки площею 20,0 га та передати у державну власність до земель запасу Любимівської сільської ради" - розглядати по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви про відмову від частини позовних вимог вих. № 1-154 від 01.07.2020 року з огляду на таке.
Як визначено в п.1 ч.2, ч.6ст.46 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно зі ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Оскільки відмова позивача в частині позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає таку відмову та закриває провадження у справі № 804/7822/16 в частині позовних вимог про визнання та скасування розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № Р-428/0/291 від 09.07.2015 року "Про вилучення земельної ділянки з постійного користування".
З огляду на прийняття вказаної відмови від частини позовних вимог про визнання та скасування розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № Р-428/0/291 від 09.07.2015 року "Про вилучення земельної ділянки з постійного користування", позов у справі надалі розглядається частині про визнання протиправним та скасування розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації №1750-р від 15.12.2006 року "Про вилучення земельної ділянки з постійного користування Дніпропетровського будинку інтернату для громадян похилого віку та інвалідів земельної ділянки площею 20,0 га та передати у державну власність до земель запасу Любимівської сільської ради".
Представнику позивача роз'яснено, що ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвалою суду від 28.07.2020 заяву Комунального закладу "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради" про відмову від позову в частині позовних вимог про визнання та скасування розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № Р-428/0/291 від 09.07.2015 року "Про вилучення земельної ділянки з постійного користування" - задоволено. Прийнято відмову від позову в частині позовних вимог про визнання та скасування розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № Р-428/0/291 від 09.07.2015 року "Про вилучення земельної ділянки з постійного користування". Провадження у справі в частині позовних вимог Комунального закладу "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради" до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області визнання та скасування розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № Р-428/0/291 від 09.07.2015 року "Про вилучення земельної ділянки з постійного користування" - закрито.
Ухвалою суду від 28.07.2020 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 26.08.2020 року о 11:30 год.
Представники відповідача та третьої особи-2 у судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили, але були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями № 4930012385457, № 4930012385430, які повернулись до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.
14.08.2020 позивач подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи-1 у судове засідання не з'явився, але 25.08.2020 надіслав на електронну адресу суду письмові пояснення.
Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 26.08.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
В обґрунтування позовних вимог позивач заявляє про незаконно прийняте розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації №1750-р від 15.12.2006 року "Про вилучення земельної ділянки з постійного користування".
Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 122, 142, 149 Земельного кодексу України, ст. 11, 15, 16, 21, 651 Цивільного кодексу України.
На підтвердження своїх вимог надає такі докази:
- копія державного акту на право постійного користування землею;
- копія листів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.
Позиція третьої особи-2, викладена у письмових поясненнях
Любимівська сільська рада вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим такі вимоги не підлягають задоволенню.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з наявністю права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 176,800 га, правомірністю розпорядження райдержадміністрації про вилучення земельної ділянки та передачі її до земель запасу.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.1997 Дніпропетровською районною радою народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області було винесено розпорядження № 896-р про надання земельної ділянки площею 176,800 га у постійне користування Дніпропетровському будинку-інтернату для престарілих та інвалідів, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею ІІ-ДП № 007739, зареєстрованим у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1172 від 06.03.1998.
Комунальному закладу "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради, на підставі державного акту ІІ-ДП № 007739 від 06.03.1998, виданого Дніпропетровською районною радою народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області, належало право постійного користування земельною ділянкою площею 20,0 га на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району для ведення підсобного господарства.
15.12.2006 року розпорядженням голови Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №1750-р вилучено з постійного користування Дніпропетровського будинку - інтернату для громадян похилого віку та інвалідів земельну ділянку площею 20,0 га та передано у державну власність до земель запасу Любимівської сільської ради з послідуючою передачею в оренду комерційному підприємству на 21 рік.
Різницю площі - 156,0 га земельної ділянки між наданою в постійне користування Дніпропетровському будинку - інтернату для громадян похилого віку та інвалідів згідно Державного акту ІІ-ДП №007739 від 06.03.1998 року та вилученою в землі запасу Любимівської сільської ради, залишено в постійному користуванні Дніпропетровського будинку - інтернату для громадян похилого віку та інвалідів.
Згідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником 20 га земельної ділянки (кадастровий номер 1221484000:02:010:0009) для ведення підсобного сільського господарства, адреса: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с/рада Любимівська є Держава в особі Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.
У розпорядженні №1750-р від 15.12.2006 року про вилучення 20 га у Позивача для передання у власність державі в особі Дніпропетровської районної державної адміністрації зазначено, що воно винесено на підставі клопотання Позивача щодо відмови від користування частини земельної ділянки площею 20 га (хоча з даним клопотанням Позивач не звертався до Відповідача), листа головного управління праці та соціального захисту населення від 12.12.2006 року №06/4019-001 щодо погодження вилучення земельної ділянки площею 20,0 га, рішення земельної комісії Дніпропетровської райдержадміністрації від 07.12.2006 року.
Користувачем земельної ділянки, яка вилучена на підставі спірного Розпорядження, є Комунальний заклад "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради, на підставі державного акту ІІ-ДП № 007739 від 06.03.1998, виданого Дніпропетровською районною радою народних депутатів".
Відповідно до Статуту Пансіонату, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради № 426-18/УІ від 15.03.2013, Пансіонат заснований на спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради (орган управління майном).
Розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № 1750-р від 15.12.2006 було вилучено з постійного користування Дніпропетровського будинку інтернату для громадян похилого віку та інвалідів земельну ділянку площею 20,0 га та передано у державну власність до земель запасу Любимівської сільської ради. Різницю площі - 156,0 га земельної ділянки між наданою в постійне користування Дніпропетровському будинку інтернату для громадян похилого віку та інвалідів згідно з державним актом ІІ-ДП №007739 від 06.03.1998 та вилученою в землі запасу Любимівської сільської ради, залишено в постійному користуванні Дніпропетровського будинку інтернату для громадян похилого віку та інвалідів.
Відповідно до довідки державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, виданою 27.10.2015 позивачу-2, земельна ділянка загальною площею 156,8 га перебуває у постійному користуванні Дніпропетровського будинку інтернату для громадян похилого віку та інвалідів.
З матеріалів справи вбачається, що в період часу з 09.01.2008 по 29.04.2011 Комунальний заклад "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради неодноразово звертався до Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, Дніпропетровської ради з листами щодо надання дозволу та повернення у розпорядження Дніпропетровської райдержадміністрації землі, яка знаходиться у користуванні будинку інтернату.
Листом № 2075/0/192-16 від 07.05.2015 Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації погодив передачу земельної ділянки площею 176,8 га Любимівській сільській раді.
Так, 13.05.2015 № 1-223 Комунальний заклад "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради звернувся до Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області із заявою про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою площею 176,800 га на користь Любимівської сільської ради.
Листом № 1-267 від 18.06.2015, адресованим Любимівській сільській раді, КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради зазначив, що має намір відновити ведення підсобного господарства, отже відкликає свою заяву від 13.05.2015 № 1-223 про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою площею 176,800 га на користь Любимівської сільської ради. Вказаний лист було отримано 22.06.2015.
В той же час, 19.06.2015 Любимівська сільська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області звернулася до Дніпропетровської райдержадміністрації із клопотанням № 275, в якому просила вилучити з постійного користування КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради земельну ділянку площею 176,800 га, передавши її у державну власність (комунальну) до земель резервного фонду Любимівської сільської ради.
Із Розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації від 09.07.2015 № Р-428/0/291-15 вбачається наступне.
Даним розпорядженням було вилучено земельну ділянку площею 176,800 га, яка знаходиться в користуванні Дніпропетровського будинку інтернату для престарілих та інвалідів на території Любимівської сільської ради, для ведення підсобного господарства, згідно з державним актом на право постійного користування серії ІІ-ДП № 007739, яка розташована за межами населеного пункту на території Любимівської сільської ради та переведено її до земель запасу Любимівської сільської ради.
Крім того, державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ДП № 007739, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1172 від 06.03.1998 визнано таким, що втратив чинність.
Як вбачається з Розпорядження 09.07.2015 № Р-428/0/291-15, його винесено на підставі клопотання голови Любимівської сільської ради про вилучення земельної ділянки із земель, які передано Дніпропетровському будинку-інтернату для престарілих та інвалідів на території Любимівської сільської ради для ведення підсобного господарства, враховуючи заяву КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою площею 176,800 га на користь Любимівської сільської ради, лист-погодження Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації погодив передачу від 07.05.2015 за № 2075/0/192-15 про передачу земельної ділянки Любимівській сільській раді (а.с.52 у томі 1).
Судом враховано, що розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № Р-306/0/291-16 від 16.09.2019 Дніпропетровську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області було перейменовано в Дніпровську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області.
Листом від 13.04.2016 № 19-4-0.2-4472/2-16, у відповідь на заяву позивача від 14.03.2016, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило, що від РДА Розпорядження № Р-428/0/291 до Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі не надходило і відомості щодо реєстрації скасування права постійного користування також. Крім того, КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" є постійним користувачем 176,800 га землі, а розбіжність у 20,0 га не була внесена, внаслідок того, що наказ № 377 від 05.11.1998 "Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількості обліку земель (форми № 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)" втратив чинність, а звітність за формою 6-зем з 01.01.2016 не ведеться і зміни в статистичну звітність не вносяться.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 23.05.2008 № 402-15-У було змінено найменування Дніпропетровського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів (місцезнаходження: вулиця Гаванська, 15, м. Дніпропетровськ, Україна) на Комунальний заклад "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради та затверджено статут у новій редакції.
Зміна вказаного найменування також вбачається з проведеної 18.06.2008 реєстраційної дії по зміні повного найменування, відображеної у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Комунального закладу "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради. З вказаного витягу також вбачається, що 09.11.2016 у вказаному комунальному закладі відбулися зміни складу та інформації про засновників.
Судом враховано, що спірна земельна ділянка загальною площею 176,8 га, з урахуванням розпорядження Дніпропетровської райдержадміністрації від 15.12.2006 № 1750-Д, на теперішній час розділена на дві окремі земельні ділянки, а саме: площею 20 га з кадастровим номером 1221484000:02:0009 та площею 148,7251 га з кадастровим номером 1221484000:02:006:0002, що вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, земельні ділянки з кадастровими номерами 1221484000:02:006:0002, 1221484000:02:010:0009 щодо яких існує даний спір знаходяться на території Любимівської сільської об'єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27.09.2018 було прийнято Наказ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" № 4-3771/15-18 СГ, передано Любимівській сільській об'єднаній територіальній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1647,9930 га на території Любимівської сільської об'єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту згідно з додатком до акта приймання-передачі. Слід зазначити, що між Головним управлінням та Любимівською сільською об'єднаною територіальною громадою Дніпровського району Дніпропетровської області 27.09.2018 підписано акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність. Згідно із додатком до вказаного акту земельні ділянки з кадастровими номерами 12214884000:02:006:0002, 1221484000:02:010:0009 передано з державної власності у комунальну.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до частин 1 та 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.
У відповідності до статті 92, частини 1 статті 116 Земельного кодексу України Дніпропетровською районною державною адміністрацією було винесено розпорядження № 896-р від 04.12.1997 року про передачу земельної ділянки площею 176,8 га у постійне користування позивачу-2.
Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірного розпорядження) підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;
е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Згідно зі статтею 142 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірного розпорядження) припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Таким чином, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Це можуть бути органи державної влади (щодо земель державної власності) або органи місцевого самоврядування (щодо земель комунальної власності). Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації земельних ділянок, як об'єкта речових прав, так і органи реєстрації речових прав.
Таким чином, виходячи з положень вказаних норм, слід відзначити, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. В цьому випадку це органи державної влади, оскільки спірна земельна ділянка площею 176,800 га є землями державної власності.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 176,8 га, що розташована на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, перебуває у постійному користуванні Комунального закладу "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею II-ДП № 007739.
Слід також відзначити, що відповідно до частини 1 статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Згідно зі статтею 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.
Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до підпункту 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 14 від 03.02.2015, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України.
Таким чином, власником земельної ділянки, яку вилучено на підставі спірного розпорядження, є, держава, повноваження від імені якої здійснює Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Отже, позивач-2 мав звернутись із заявою про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а не до Любимівської сільської ради Дніпропетровського району. Відповідне рішення про припинення права постійного користування мало приймати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а не Дніпропетровська районна державна адміністрація, яка відповідно до частини 5 статтею 149 Земельного кодексу України має повноваження лише щодо вилучення земельних ділянок для суспільних та інших потреб, а не на припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача.
Проте, матеріали справи свідчать про те, що позивач не подавав заяв щодо добровільної відмови від земельної ділянки, наданої йому у постійне користування, на користь держави або територіальної громади до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, та не покладав таких повноважень на Любимівську сільську раду, яка отримала його заяву від 13.05.2015; угода про передачу права власності на земельні ділянки не укладалась та нотаріально не посвідчувалась. Рішення про припинення права користування земельними ділянками не приймалось. Отже вимоги зазначеної вище статті сторонами спору дотримано не було.
У частинах 1, 2 та 10 статті 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірного розпорядження) визначено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.
Як було вказано вище, Розпорядженням Дніпропетровської районної державної адміністрації від 15.12.2006 № 1750-р було, зокрема, вилучено земельну ділянку площею 20,0 га з постійного користування Дніпропетровського будинку - інтернату для громадян похилого віку та інвалідів та переведено її до земель запасу Любимівської сільської ради.
Зазначене свідчить про наявність обставин саме вилучення відповідачем земельної ділянки, що знаходилась у користуванні позивача, а не припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача.
При цьому, позивач не надавав згоду на вилучення зазначеної земельної ділянки, питання вилучення земельної ділянки, яка була надана позивачу у постійне користування, у судовому порядку також не вирішувалось.
Судом враховано, що 13.05.2015 Комунальним закладом "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради на адресу Любимівської сільської ради направлено заяву про добровільну відмову від земельної ділянки площею 176,800 га, яку було отримано третьою особою-2 13.05.2015. Але у зв'язку із наміром відновити підсобне господарство 18.05.2015 позивач на адресу Любимівської сільської ради направив лист з проханням відкликати лист від 13.05.2015 про добровільну відмову від землі, припинити практичні дії з приймання-передавання землі та про повернення земельної ділянки 176,8 га до користування. Вказаний лист було отримано Любимівською сільською радою 22.06.2015, але при прийнятті оскаржуваного розпорядження відповідачем не було враховано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що під час прийняття Розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації від 15.12.2006 № 1750-р були порушення норми статей 142 та 149 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Отже, недотримання Дніпропетровською районною державною адміністрацією зазначених вище вимог дає підстави для визнання прийнятого розпорядження недійсним, оскільки воно прийняте без урахування норм права, що підлягали застосуванню при прийнятті даного рішення.
Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання недійсним розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 15.12.2006 № 1750-р "Про вилучення земельної ділянки з постійного користування", у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсним розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 15.12.2006 № 1750-р "Про вилучення земельної ділянки з постійного користування".
Стягнути з Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд. 5; код ЄДРПОУ 04052264) на користь Комунального закладу „Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради (49127, м. Дніпро, вул. Гаванська, 15, код ЄДРПОУ 03562537) 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2020
Суддя В.Г. Бєлік