вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"26" серпня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/872/19
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючий суддя Міліціанов Р.В.
при секретарі Сичук І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод", вул. Каштанова, 5, м. Бар, Вінницька область, 23000, код - 14307570
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК", вул. Толмачьова, буд. 27, м. Івантєєвка, Московська область, Російська федерація, 141282, код - 1155038007365
про стягнення 12 624 140 рублів, що еквівалентно у гривні за офіційним курсом НБУ 4 822 421,48 грн.
за участю представників:
позивача: Радзієвський Андрій Миколайович, довіреність № 1838 від 25.10.2019 року, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Барським РВ УМВС України у Вінницькій області від 12.02.2020 року, свідоцтво серії НОМЕР_2 від 18.10.2017 року
відповідача: не з'явився
16.10.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК" про стягнення 12 624 140 рублів, що еквівалентно у національній валюті України 4 822 421,48 грн заборгованості за контрактом № 33м від 04.07.2018 року.
При цьому судом встановлено, що в якості підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення між Приватним акціонерним товариством "Барський машинобудівний завод" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАЯК" (Покупець) контракту № 33 від 04.07.2018 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити на адресу Покупця опалювальні газові котли типу КС, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного контракту, а також додаткової угоди до нього.
В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за контрактом № 33 від 04.07.2018 року у відповідача утворилась заборгованість.
З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12 624 140 рублів, що еквівалентно у національній валюті України 4 822 421,48 грн.
Ухвалою суду від 21.10.2019 року відкрито провадження у справі № 902/872/19 та призначено до розгляду в підготовчому засіданні 26.11.2019 року на 10:00 (резервна дата - 25.12.2019 року на 12:30). Також даною ухвалою вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 21.10.2019 року з метою належного повідомлення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК" - про час та місце судового засідання, враховуючи, що останній є нерезидентом, а також необхідністю забезпечення змагальності судового процесу зупинено провадження у справі № 902/872/19 26.11.2019 року (резервна дата - 25.12.2019 року на 12:30).
Ухвалою суду від 26.11.2019 року поновлено провадження у справі № 902/872/19.
За результатами судового засідання 26.11.2019 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/872/19 до 17.01.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 26.11.2019 року з метою належного повідомлення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК" про час та місце судового засідання, враховуючи, що останній є нерезидентом, а також необхідністю забезпечення змагальності судового процесу зупинено провадження у справі до 17.01.2020 року.
Ухвалою суду від 17.01.2020 року поновлено провадження у справі № 902/872/19.
В судовому засіданні 17.01.2020 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовче засідання у справі № 902/872/19 до 31.01.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.
Також, з метою належного повідомлення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК" про час та місце судового засідання, враховуючи, що останній є нерезидентом, а також необхідністю забезпечення змагальності судового процесу зупинено провадження у справі до 31.01.2020 року.
31.01.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 30.01.2020 року, в якому останній просить суд проводити судове засідання за його відсутності.
Ухвалою суду від 31.01.2020 року поновлено провадження у справі № 902/872/19.
В судовому засіданні 31.01.2020 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовче засідання у справі № 902/872/19 до 24.03.2020 року (резервна дата - 28.04.2020 року на 10:00 год.), яку занесено до протоколу судового засідання.
Також, з метою належного повідомлення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК" про час та місце судового засідання, враховуючи, що останній є нерезидентом, а також необхідністю забезпечення змагальності судового процесу зупинено провадження у справі до 24.03.2020 року.
З метою подальшого розгляду справи, поновлено провадження у справі № 902/872/19.
В судовому засіданні 24.03.2020 року оголошено перерву до 28.04.2020 року на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
21.04.2020 року на адресу суду від Арбітражного суду Московської області надійшла ухвала про виконання судового доручення. В якості додатків до якої додано ряд документів.
При цьому, 21.04.2020 року від Арбітражного суду Московської області до суду повторно надійшла ухвала про виконання судового доручення з рядом додаткових документів.
Суд враховує висновки Арбітражного суду Московської області, викладені в Ухвалі від 24.03.2020 року у справі №А41-4296/20 (том. 1 а.с. 243) з виконання доручення Господарського суду Вінницької області від 12.12.2019 року, згідно яких доручення щодо вручення копії позову з додатками та процесуальних документів у справі №902/872/19 вважається виконаним.
Аналогічні висновки містить Ухвала Арбітражного суду Московської області від 26.03.2020 року у справі №А41-15470/20 (том. 2 а.с. 1).
Враховуючи виконання судового доручення, судом встановлено, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.
У судовому засіданні 28.04.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/872/19 для судового розгляду по суті на 12.08.2020 року (резервна дата 26.08.2020 року - 10:00), яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 30.04.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання та зупинено провадження у справі.
У судовому засіданні 12.08.2020 року оголошено перерву до резервної дати 26.08.2020 року.
В судове засідання 26.08.2020 року з'явився представник позивача. Представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, ухвалою, яка надсилалась на юридичну адресу вказану в позовній заяві, яка значаться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб Російської Федерації станом (ТОВ "МАЯК").
Разом з тим адресована відповідачу ухвала від 30.04.2020 року підприємством зв'язку до суду не повернута.
Крім того, суд відзначає, що ухвала про відкриття провадження у даній справі відповідачу направлялась через Арбітражний суд Московської області у порядку, передбаченому Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, проте, як слідує з ухвали Арбітражного суду Московської області від 15.08.2018 р. у справі № А41-50693/2018 судове доручення про вручення відповідачу судових документів не виконано із незалежних від суду обставин, зокрема, направлена арбітражним судом на адресу відповідача телеграма не вручена, у зв'язку з відсутністю організації за адресою вказаною в дорученні.
Також, Господарським судом Вінницької області неодноразово направлялись процесуальні документи за юридичної адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК": вул. Толмачьова, буд. 27, м. Івантєєвка, Московська область, Російська федерація, 141282.
Однак, вказані документи повернуто через їх не витребуваність відповідачем (том. 1 а.с. 206, а.с. 210).
Згідно відомостей сайту ДП "Укрпошта" станом на 19.05.2020 року відправлення щодо дати розгляду справи по суті утримується, одержувач відсутній під час доставки.
На підставі п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оскільки, направлені судом процесуальні документи повернуто внаслідок відсутності відповідача за офіційної адресою реєстрації (том. 1 а.с. 168 - 174), то дана обставина підтверджує належне повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Тобто, повторне неприбуття відповідача у судові засідання не перешкоджає розгляду справи, незалежно від причин неявки.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.
У судовому засіданні 26.08.2020 року, розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Приватним акціонерним товариством "Барський машинобудівний завод" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАЯК" (Покупець) контракту № 33м від 04.07.2018 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити на адресу Покупця опалювальні газові котли типу КС, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного контракту, а також додаткової угоди до нього.
В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за контрактом № 33м від 04.07.2018 року у відповідача утворилась заборгованість.
З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12 624 140 рублів, що еквівалентно у національній валюті України 4 822 421,48 грн.
Матеріали справи не містять відзиву або письмового пояснення з долученням відповідних доказів, у яких відповідач вказав би власну процесуальну позицію щодо поданого позову.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 04.07.2018 року між Приватним акціонерним товариством "Барський машинобудівний завод" (Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАЯК" (Відповідач, Покупець) укладено контракт № 33м (Контракт) (а.с. 15-18, т. 1).
Відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується відвантажити на адресу Покупця (котли опалювальні газові типу КС), а Покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах визначених даним контрактом, а також додатковими угодами до нього.
Згідно п. 1.2 Контракту номенклатура товару, умови поставки кожної партії товару вказується в специфікаціях.
Відповідно до п. 2.1 Контракту ціна товару вказана в специфікаціях, яка є додатком до контракту.
Пунктами 2.2 та 2.3 Контракту передбачено валюта контракту - російський рубль. Загальна сума контракту складає 50 000 000 рублів.
Згідно п. 2.6 Контракту Покупець проводить оплату поставленої партії товару в рублях шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 80 банківських днів з дати оформлення експортної декларації на відповідну партію продукції.
Поставка товару здійснюється на умовах "Інкотермс-2010", вказаних в додатках для кожної окремої партії товару (п. 3.1 Контракту).
За змістом п. 3.2 Контракту Покупець зобов'язаний завчасно вислати по факсу детальний зміст замовлення на чергову партію товару, а Постачальник протягом 3-х днів після отримання даного замовлення виставити рахунок.
Постачальник разом з партією товару надає Покупцю наступну документацію, а саме: рахунок-фактуру (оригінал), товарно-транспортну накладну (CMR), експортні декларації (копія) (п. 3.3 Контракту).
Відповідно до п. 3.4 Контракту датою поставки товару вважається день відмітки вантажної митної декларації митними органами України.
З моменту відмітки вантажної митної декларації митними органами України поставка вважається завершеною (п. 3.5 Контракту).
На виконання умов укладеного контракту між сторонами підписано ряд Специфікацій, а саме:
- Специфікацію №10 від 25.10.2018 року, з відстрочкою платежу до 23.11.2018 року, за якою сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 2 959 390 російських рублів.
Судом встановлено, що на виконання умов Контракту позивачем відвантажено згідно рахунку-фактури №5058 від 29.10.2018 року, вантажно-митної декларації № 401020/2018/000948, міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 600617 товар на загальну суму 2 959 390 російських рублів (а.с.19-24,т. 1).
- Специфікацію №11 від 01.11.2018 року, з відстрочкою платежу до 30.11.2018 року, за якою сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 2 323 450 російських рублів.
Судом встановлено, що на виконання умов Контракту позивачем відвантажено згідно рахунку-фактури №5069 від 05.11.2018 року, вантажно-митної декларації № 401020/2018/000988, міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 183572 товар на загальну суму 2 323 450 російських рублів (а.с. 25-30, т.1).
- Специфікацію №12 від 12.11.2018 року з відстрочкою платежу до 07.11.2018 року, за якою сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 2 178 000 російських рублів.
Судом встановлено, що на виконання умов Контракту позивачем відвантажено згідно рахунку-фактури №5062 від 14.11.2018 року, вантажно-митної декларації № 401020/2018/001081, міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 183542 товару на загальну суму 2 178 000 російських рублів (а.с. 31-35, т. 1).
- Специфікацію №13 від 20.11.2018 року з відстрочкою платежу до 14.12.2018 року, за якою сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 3 101 790 російських рублів.
Судом встановлено, що на виконання умов Контракту позивачем відвантажено згідно рахунку-фактури №5063 від 26.11.2018 року, вантажно-митної декларації № 401020/2018/001052, міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 600622, товар на загальну суму 3 101 790 російських рублів (а.с. 36-40, т. 1).
- Специфікацію №14 від 06.03.2019 року з відстрочкою платежу до 07.04.2019 року, за якою сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 2 113 620 російських рублів.
Судом встановлено, що на виконання умов Контракту позивачем відвантажено згідно рахунку-фактури №5009 від 04.04.2019 року, вантажно-митної декларації № 401020/2019/000640, міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 600624 товар на загальну суму 2 113 620 російських рублів (а.с. 41-45, т. 1).
- Специфікацію №16 від 04.07.2019 року з відстрочкою платежу до 07.08.2019 року, за якою сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 2 417 280 російських рублів.
Судом встановлено, що на виконання умов Контракту позивачем відвантажено згідно рахунку-фактури №5023 від 10.07.2019 року, вантажно-митної декларації № 401020/2019/001154, міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 301026 товар на загальну суму 2 417 280 російських рублів (а.с. 46-50, т. 1).
Загальна вартість товару поставленого за Специфікаціями становить 15 093 530,00 російських рублів (2 959 390 російських рублів + 2 323 450 російських рублів + 2 178 000 російських рублів + 3 101 790 російських рублів + 2 113 620 російських рублів + 2 417 280 російських рублів).
Відповідачем здійснено частково розрахунок частково за поставлений товар на суму 2 469 390 російських рублів
В підтвердження чого, до матеріалів справи додано роздруківку SWIFT, довідку АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 10.10.2019 року за № Д1-В148-298 ТОВ "МАЯК" (том. 1 а.с. 51).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 624 140 російських рублів (15 093 530 російських рублів - 2 469 390 російських рублів), що еквівалентно у гривні за офіційним курсом НБУ 4 822 421,48 грн.
Непроведення відповідачем розрахунків за отриманий товар стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.
Як вбачається із тексту п. 8.9 Контракту від № 33 м від 04.07.2018 року, якщо сторони не дійдуть згоди, спір належить підсудності в господарському суді юрисдикція якого поширюється на території Вінницької області (Україна), згідно матеріального та процесуального права.
Такими чином даний спір відноситься до юрисдикції Господарського суду Вінницької області.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З моменту укладення сторонами Контракту між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору поставки.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, оскільки матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем товару (опалювальних газових котлів типу КС) відповідачу та відсутність повного розрахунку зі сторони останнього за отриманий товар.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 12 624 140 рублів, що еквівалентно у національній валюті України 4 822 421,48 грн заборгованості за Контрактом № 33м від 04.07.2018 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
Враховуючи викладене заявлений позов підлягає задоволенню судом в повному обсязі.
Приймаючи рішення судом враховано, що згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частинами першою, другою статті 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, положення чинного законодавства хоча й визначають національну валюту як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення розрахунків за зобов'язанням, визначеним грошовим еквівалентом в іноземній валюті (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 203/3486/15-ц, від 11.04.2018 р. у справі № 300/900/15-ц, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 р. у справі № 905/407/16).
У зв'язку з наведеним вище, суд доходить висновку про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за Контрактом в іноземній валюті, якщо саме вона визначена у Контракті і позивач просить стягнути суму у вказаній валюті.
У п. 2.4. Контракту сторонами даної справи погоджено, що валюта Контракту - російський рубель.
Отже, стягнення боргу в іноземній валюті узгоджується з вимогам чинного законодавства, а також буде сприяти ефективному відновленню порушених прав позивача, оскільки пред'явлення до виконання даного рішення буде здійснюватися за місцем знаходження відповідача.
Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК" (вул. Толмачьова, буд. м. Івантєєвка, Московська область, Російська федерація, 141282, код - 1155038007365 (ІПН НОМЕР_3 , КПП 503801001, основний державний реєстраційний номер (ОРГН) 1155038007365 від 20.11.2015 року, банківські реквізити: р/р НОМЕР_4 ПАТ СБЕРБАНК м. Москва) на користь Приватного акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод" (вул. Каштанова, 5, м. Бар, Вінницька область, 23000 (ідентифікаційний код - 14307570, рахунок НОМЕР_5 в АО "Райффайзенбанк", м. Москва, БІК 044525700, ІПН 7744000302, одержувач Raiffeisen Bank International AG, Vienna RZBA AT WW) - 12 624 140 російських рублів, що еквівалентно у гривні за офіційним курсом НБУ 4 822 421,48 грн боргу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК", вул. Толмачьова, буд. м. Івантєєвка, Московська область, Російська федерація, 141282, код - 1155038007365 (ІПН НОМЕР_3 , КПП 503801001, основний державний реєстраційний номер (ОРГН) 1155038007365 від 20.11.2015 року, банківські реквізити: р/р НОМЕР_4 ПАТ СБЕРБАНК м. Москва на користь Приватного акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод", вул. Каштанова, 5, м.Бар, Вінницька область, 23000 (ідентифікаційний код - 14307570, рахунок НОМЕР_5 в АО "Райффайзенбанк", м. Москва, БІК 044525700, ІПН 7744000302, одержувач Raiffeisen Bank International AG, Vienna RZBA AT WW) - 72 336,32 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору, що на дату ухвалення рішення (26.08.2020 року) згідно офіційного курсу валют Національного Банку України, встановленого по відношенню гривні до російського рубля становить 192 896,85 російських рублів.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Копію судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідачу - засвідченим перекладом на російську мову.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.
Повний текст судового рішення складено 07 вересня 2020 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Каштанова, 5, м. Бар, Вінницька область, 23000)
3 - відповідачу (вул. Толмачьова, буд. 27, м. Івантєєвка, Московська область, Російська Федерація, 141282)