03.09.2020 року м. Дніпро Справа № 908/503/17
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Кузнецова В.О.
при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"
на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Юлдашев О.О.) від 06.07.2020р. у справі № 908/503/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" (поштова адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 6-Б, код ЄДРПОУ 36529168)
до боржника Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (72242, селище Таврія Веселівського району Запорізької області, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 00853323)
про банкрутство, -
06.07.2020 до Господарського суду Запорізької області від розпорядника майна боржника Сиротенка Олександра Олександровича надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України".
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020 по справі № 908/503/17 клопотання розпорядника майна боржника - задоволено.
Накладено арешт на посіви рапсу, ячменю ярового та пшениці, що знаходяться на земельних ділянках кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га яка знаходиться на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га яка знаходиться на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, та належать на праві користування Державному підприємству "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (вул. Центральна, 6. селище Таврія, Веселівський район, Запорізька область, 72242. код ЄДРПОУ 00853323).
Накладено арешт на урожай рапсу, ячменю ярового та пшениці, що зібраний на земельних ділянках, кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га яка знаходиться на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га яка знаходиться на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, та належать на праві користування Державному підприємству "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (вул. Центральна, 6. селище Таврія, Веселівський район, Запорізька область, 72242. код ЄДРПОУ 00853323) та зберігається у будь яких місцях.
Зобов'язано розпорядника майна Сиротенка Олександра Олександровича (свідоцтво Міністерства Юстиції України № 520 від 28.03.2013р.) укласти договори з відповідними підприємствами, що займаються збиранням зернових культур.
Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020 у справі № 908/503/17 та прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні клопотання розпорядника майна про накладення арешту на посіви рапсу, ячменю ярового та пшениці, що знаходиться на земельних ділянках кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га, яка знаходиться на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872, яка знаходиться на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області та належать на праві користування Державному підприємству "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" та на урожай рапсу, ячменю ярового та пшениці, що зібраний на земельних ділянках, кадастровий номер 23212863000:03:025:0001, площею 1984,4609 га, яка знаходиться на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га, яка знаходиться на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області та належить на праві користування Державному підприємству "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" та зберігається у будь-яких місцях.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:
- суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу не оцінив обгрунтованість заяви розпорядника майна про накладення арешту на майно боржника та не встановив необхідних підстав для такого арешту;
- майнові права на посіви рапсу, ячменю ярового та пшениці, що знаходяться на земельних ділянках кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га та кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 належать апелянту на підставі укладених з боржником договорів купівлі-продажу майнових прав на незавершене сільськогосподарське виробництво, тобто судом накладено арешт на майно, яке належить не боржнику, а апелянту;
- накладення судом першої інстанції арешту на майно апелянта першкоджає його господарській діяльності, спричиняє йому значну матеріальну шкоду та порушує права останнього як власника цього майна;
- оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції без повідомлення учасників справи та без їх участі, а також за відсутністі матеріалів справи в Господарському суді Запорізької області, у зв'язку з її витребуванням Верховним Судом для розгляду касаційної скарги боржника на ухвалу суду про відмову у закритті провадження у справі про банкрутство боржника, який є державним підприємством.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2020р. визначено колегію суддів для роззгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" у складі головуючого судді - Чередко А.Є., суддів - Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.
На підставі розпоряджень керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із перебуванням у відпустці суддів Чередка А.Є., Коваль Л.А. та протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2020р. та від 03.08.2020р., для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Паруснікова Ю.Б., суддів - Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020 у справі № 908/503/17.
На підставі розпоряджень керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із усунення обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу, а саме, вихід на роботу після відпустки судді-доповідача Чередка А.Є. та судді Коваль Л.А., а також перебування у відпустці судді Верхогляд Т.А., протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020р., 13.08.2020р. та 17.08.2020р. визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Коваль Л.А., Кузнецова В.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020р. у складі: головуючий суддя - Чередко А.Є., судді - Коваль Л.А., Кузнецов В.О., апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020 у справі № 908/503/17 прийнято до свого провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 03.09.2020р.
У судовому засіданні представиник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.
Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Завора О.І. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу ліквідатора безпідставною.
Розпорядником майна також було подано заяву про зупинення апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020 у справі № 908/503/17 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області у даній справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав на незавершене сільськогосподарське виробництво, укладених між боржником та апелянтом, у задоволенні якої, виходячи з мотивів постановлення оскаржуваної ухвали та відсутності перешкод у розгляді апеляційної скарги, апеляційним судом в судовому засіданні було відмовлено шляхом постановлення усної ухвали.
Попереднім розпорядником майна боржника - арбітражним керуючим Кучак Ю.Ф. було надіслано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким він заперечував проти її задоволення, посилаючись при цьому на відсутність в апелянта права власності на посіви рапсу, ячменю ярового та пшениці, що знаходяться на земельних ділянках кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га та кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га та не здійснення апелянтом у відповідності до вимог чинного законодавства розрахунку з боржником за договорами купівлі-продажу майнових прав на незавершене сільськогосподарське виробництво, які оспорюються розпорядником майна у даній справі про банкрутство.
Інші учасники провадження у справі не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку повноважних представників.
Враховуючи належне повідомлення апеляційним судом усіх учасників справи про час та місце судового засідання, приписи ч.ч. 11-13 ст. 270 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а не явка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників інших учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника апелянта та розпорядника майна боржника, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та судових рішень у справі № 908/503/17, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.04.2019 року у справі № 908/503/17 відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (72242 селище Таврія Веселівського району Запорізької області вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ- 00853323); визнано безспірні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" до боржника у розмірі - 3 075 049,39 грн. основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Балєву Ольгу Олександрівну.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.08.2019р. у справі № 908/503/17:
- заяву арбітражного керуючого Балєвої Ольги Олександрівни про дострокове припинення повноважень розпорядника майна боржника - задоволено;
- припинено повноваження арбітражного керуючого Балєвої Ольги Олександрівни у справі № 908/503/17 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України";
- розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександрович (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 (свідоцтво Міністерства Юстиції України № 520 від 28.03.2013р., адреса: вул. Незалежної України, 39-а, офіс 4, м. Запоріжжя, 69037).
06.07.2020 року до Господарського суду Запорізької області від розпорядника майна Сиротенка Олександра Олександровича надійшло клопотання про накладення арешту на порсіви рапса, ячменю ярового та пшениці, що знаходяться на земельних ділянках, які належать Державному підприємству "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України".
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020 у справі № 908/503/17 клопотання розпорядника майна боржника - задоволено.
Накладено арешт на посіви рапсу, ячменю ярового та пшениці, що знаходяться на земельних ділянках кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га яка знаходиться на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га яка знаходиться на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, та належать на праві користування Державному підприємству "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (вул. Центральна, 6. селище Таврія, Веселівський район, Запорізька область, 72242. код ЄДРПОУ 00853323).
Накладено арешт на урожай рапсу, ячменю ярового та пшениці, що зібраний на земельних ділянках, кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га яка знаходиться на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га яка знаходиться на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, та належать на праві користування Державному підприємству "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (вул. Центральна, 6. селище Таврія, Веселівський район, Запорізька область, 72242. код ЄДРПОУ 00853323) та зберігається у будь яких місцях.
Зобов'язано розпорядника майна Сиротенка Олександра Олександровича (свідоцтво Міністерства Юстиції України № 520 від 28.03.2013р.) укласти договори з відповідними підприємствами, що займаються збиранням зернових культур.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.07.2020р. у справі № 908/503/17:
- задоволено заяву арбітражного керуючого Сиротенка О.О. про відмову від участі у справі № 908/503/17 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України";
- відсторонено арбітражного керуючого Сиротенка О.О. від виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 908/503/17 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України";
- розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кучак Юрія Федоровича (ідент. номер: НОМЕР_2 , свідоцтво №149 від 18.02.2013; адреса для листування: а/с 9, м. Київ, 03035);
- виконання обов'язків керівника Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кучак Юрія Федоровича.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.08.2020р. у справі № 908/503/17:
- задоволено заяву арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про відмову від участі у справі № 908/503/17 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України";
- відсторонено арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. від виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 908/503/17 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України";
- розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Завору Олега Івановича (ідент. номер: НОМЕР_3 , свідоцтво № 454 від 14.03.2013; адреса для листування: а/с 269-В, м. Київ, 01001);
- виконання обов'язків керівника Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Завору Олега Івановича.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020р. у справі № 908/503/17, яка і є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
На час постановлення оскаржуваної ухвали набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Згідно з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Метою забезпечення вимог кредиторів є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство від можливих недобросовісних дій із боку боржника чи інших учасників у справі про банкрутство з тим, щоб забезпечити кредиторам у справі про банкрутство погашення їх кредиторських вимог.
Забезпечення вимог кредиторів по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів боржника, або пов'язаних із ним інших осіб, зокрема щодо розпорядження належним боржнику майном.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення вимог кредиторів, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення вимог кредитора та обставинами справи, а також доказами, які наведені на підтвердження необхідності вжиття заходів до забезпечення прав кредиторів.
Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень нагадував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов'язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008 та "Боржонов проти Росії" від 22.01.2009).
Відтак, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.
Задовольняючи клопотання розпорядника майна про накладення арешту на майно боржника місцевий господарський суд виходив з наведених у клопотанні розпорядника майна обставин, а саме необхідності збереження майна боржника та приписів ч. 14 ст. 39, ч. 1 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства.
Проте, апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції про наявність підстав для накладення арешту на майно боржника необгрунтованим, передчасним та помилковим.
Так, у клопотанні про накладення арешту на майно боржника розпорядник майна лише зазначив, що боржник засіяв земельні ділянки культурами рапс, ячмінь яровий та пшениця, а у розпорядника майна відсутні будь-які відомості щодо наявності договорів на охорону земельних ділянок які належать боржнику, відповідно до яких здійснюється фізична охорона земельних ділянок та врожаю на відповідних ділянках, що може сприяти заволодінню ним третіми особами та подальшим відчуженням з власності боржника, реалізацією тощо, тому необхідно забезпечити збирання та збереження врожаю на земельних ділянках боржника для нормального функціонування підприємства, ведення господарської діяльності товариством та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів та захист прав і інтересів боржника по даній справі.
При цьому, розпорядником майна не надано до клопотання про арешт майна боржника жодних доказів, які-б підтверджували викладені в заяві обставини, зокрема щодо наявності у власності чи користуванні боржника земельних ділянок, іх площі та місцезнаходження, засіяння цих земельних ділянок сільськогосподарськими культурами, можливість втрати врожаю чи його відчуження на користь третіх осіб, а також неможливість у зв'язку з цим задоволення вимог кредиторів.
Не наведено розпорядником майна в клопотанні про накладення арешту та не встановлено місцевим господарським судом і обставин майнового стану боржника, наявності в нього іншого майна, зокрема нерухомого та грошових коштів на рахунках, розміру вимог кредиторів та вартості майна, на яке накладено арешт, тобто не встановлено обставин необхідних для вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, господарським судом визнані лише грошові вимоги ініціюючого кредитора у розмірі - 3 075 049,39 грн. основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору, втім арешт накладено на посіви та врожай рапсу, ячменю ярового та пшениці, які знаходяться на земельних ділянках загальною площею 3 742,45га., при цьому судом першої інстанції не враховано співмірність вжитих заходів до забезпечення вимог кредитора з розміром його грошових вимог, а також не враховано, що вирощування сільськогосподарських культур згідно зі Статутом боржника є його основною господарською діяльністю, відтак накладення арешту на врожай перешкоджає господарській діяльності боржника, можливості відновлення своєї платоспроможності та погашенню вимог кредитора.
Отже, клопотання розпорядника майна про накладення арешту на майно боржника є необґрунтованим, а суду першої інстанції були відсутні правові підстави для його задоволення.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до положень ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Втім, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при її постановленні місцевий господарський суд обмежився лише переліченням доводів розпорядника майна, викладених в клопотанні про накладення арешту, які нічим не підтверджені, та не перевірив належними та допустимими доказами обставини, які входять до предмету доказування у справі.
Відповідно до ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду вищенаведеним вимогам не відповідає, постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, не доведенням обставин які суд визнав встановленими, неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та відмови у задоволенні клопотання розпорядника майна боржника про накладення арешту на майно боржника.
При цьому, апеляційний суд також враховує, що як вбачається з доказів долучених апелянтом до апеляційної скарги, протягом лютого-липня 2020р. між ним, як покупцем та боржником, як продавцем були укладені договори купівлі-продажу майнових прав на незавершене сільськогосподарське виробництво № 17/02/2020 від 17.02.2020, № 18/02/2020 від 18.02.2020, № 28/02/2020 від 28.02.2020, № 27/03/2020 від 27.03.2020, № 01/07/2020 від 01.07.2020, № 02/07/2020 від 02.07.2020, згідно з умовами яких продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти у власність та оплатити майнові права об'єктів незавершеного сільськогосподарського виробництва (пшениця та ріпак озимого врожаю 2020р.), що знаходяться на земельних ділянках кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га, які розташовані на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, на загальну суму 32 292 245,00грн.
На виконання вищенаведених договорів між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" та Державним підприємством "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" були складені Акти приймання-передачі майнових прав незавершене сільськогосподарське виробництво.
Таким чином, оскаржуваною ухвалою накладено арешт на посіви та врожай рапсу, ячменю ярового та пшениці, що знаходяться на земельних ділянках кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га, майнові права на які належать Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Батьківщина", чим порушені права останнього на реалізацію належних йому майнових прав.
Згідно з ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 ст. 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" не є учасником провадження у даній справі, втім як вбачається з доказів долучених апелянтом до апеляційної скарги, йому належать майнові права на об'єкти незавершеного сільськогосподарського виробництва (пшениця та ріпак озимого врожаю 2020р.), які арештовані оскаржуваною ухвалою, тобто судом першої інстанції вирішені права та обов'язкі апелянта, що виходячи з вищенаведених обставин справи та приписів ст. 129 Конституції України, ст.ст. 17, 254 ГПК України, щодо забезпечення права особи на апеляційний перегляд справи, обумовлює розгляд апеляційної скарги апелянта по суті та її задоволення.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020р. у справі № 908/503/17 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020р. у справі № 908/503/17 - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні клопотання розпорядника майна боржника про накладення арешту на майно боржника - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та у випадку, передбаченому ГПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 07.09.2020 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.О. Кузнецов