07.09.2020 року м. Дніпро Справа № 904/730/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач),
судді Мороз В.Ф., Кузнецов В.О.,
розглянувши без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну
скаргу Військового прокурора Криворізького гарнізону Південного регіону України
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019 року
у справі № 904/730/19 (суддя - Ніколенко М.О., м. Дніпро)
за позовом Військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави
в особі: 1.Міністерства оборони України, м. Київ; 2.Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча будівельна компанія "Дніпро-Інвест-Буд", м. Дніпро
про стягнення пені у розмірі 257 033,07 грн. та штрафу у розмірі 107 990,95 грн.
1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019 року повернуто без розгляду позовну заяву військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі: позивача-1: Міністерства оборони України; позивача-2: Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча будівельна компанія "Дніпро-Інвест-Буд" про стягнення пені у розмірі 257 033, 07 грн. та штрафу у розмірі 107 990,95 грн.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Військовий прокурор Криворізького гарнізону Південного регіону України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019 року та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права;
- місцевий господарський суд дійшов хибного висновку щодо відсутності підстав у прокурора представляти в суді інтереси держави в особі Міністерства оборони України, Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління;
- державі в особі Міністерства оборони України та Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління завдається шкода у зв'язку з несплатою штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору;
- не зважаючи на наявність порушень з боку ТОВ "Дніпро-Інвест-Буд", посадовими особами Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління тривалий час не вживаються дієві заходи захисту порушених інтересів держави, у тому числі в судовому порядку;
- у період з 31.01.2019 р. по 22.02.2019 р. Міністерство оборони України та Східне територіальне квартирно-експлуатаційного управління більше 20 днів після відхилення претензійних вимог з позовними вимогами до суду не зверталися;
- Східне територіальне квартирно-експлуатаційного управління та Міністерство оборони України, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, неналежно здійснювали захист майнових інтересів держави;
- суд першої інстанції помилково посилається в обґрунтуванні на відсутність обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням та Міністерством оборони України, оскільки пред'явлення позовних вимог прокурором про порушення умов договору ініційовано більше ніж через 20 днів після відхилення перших претензійних вимог;
- місцевий господарський суд не з'ясував, чи потребують захисту державні інтереси у цьому випадку, чи замінює прокурор у цьому судовому провадженні орган, уповноважений на виконання відповідних функцій, який не здійснює захисту або робить це неналежно. Також судом не перевірено наведені прокурором причини, які свідчать про неналежне вжиття заходів позивачем щодо захисту інтересів держави шляхом припинення їх порушення;
- з'ясування зазначених питань і встановлення відповідних обставин можливе лише під час здійснення розгляду справи по суті, а отже висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду позову є передчасним;
- висновок суду про відсутність повноважень прокурора на представництво в суді інтересів держави в особі Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління та Міністерства оборони України суперечить вимогам статті 23 Закону України "Про прокуратуру", п. 2 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 р. № 186, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України;
- господарський суд невірно визначив повноваження прокурора щодо представництва інтересів держави в особі Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління та Міністерства оборони України і правовий статус сторін, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання та безпідставного повернення позовної заяви прокурору.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Східне територіальне квартирно-експлуатаційного управління, Міністерство оборони України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча будівельна компанія "Дніпро-Інвест-Буд" наданими процесуальними правами не скористались та не направили суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі.
Розгляд даної справи відбувається без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2019 р. зупинено провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі № 587/430/16-ц.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2019 р. поновлено провадження у справі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2019 року зупинено апеляційне провадження у даній справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, до закінчення розгляду справи № 912/2385/18.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2020 р. поновлено апеляційне провадження у даній справі.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
Військова прокуратура Криворізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління та Міністерства оборони України звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча будівельна компанія "Дніпро-Інвест-Буд" про стягнення пені в розмірі 257 033,07 грн. та штрафу в розмірі 107 990,95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду від 15.08.2018 р. № 279/2018/279 з виконання робіт у встановлений строк.
Повертаючи дану позовну заяву без розгляду, місцевий господарський суд виходів з того, що у справі відсутні обставини, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням та Міністерством оборони України, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїми функціями щодо захисту майнових інтересів держави. Сама по собі обставина не звернення Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління та Міністерства оборони України із позовною заявою до відповідача протягом певного періоду без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору не свідчить про неналежне виконання відповідним органом своїх функцій із захисту інтересів держави.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду із позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 74, 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.
Судом першої інстанції встановлено, що при зверненні з позовною заявою в обґрунтування наявності підстав для захисту інтересів держави прокурор вказав на тривалу бездіяльність Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління та Міністерства оборони України, яка полягала у невжитті останніми заходів щодо стягнення у судовому порядку штрафних санкцій з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча будівельна компанія "Дніпро-Інвест-Буд".
В позовній заяві прокурором зазначено, що на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Військовою прокуратурою Криворізького гарнізону Південного регіону України повідомлено суб'єкта владних повноважень - Міністерство оборони України та Східне територіальне квартирно-експлуатаційне управління та про необхідність представництва військовою прокуратурою інтересів держави в особі вказаного органу державної влади та підпорядкованої йому установи у формі звернення до суду з цим позовом та забезпечення участі в його розгляді.
До позовної заяви прокурором додано лист від 22.02.2019 р. № 919, в якому Міністерство оборони України та Східне територіальне квартирно-експлуатаційне управління повідомляються про пред'явлення відповідного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча будівельна компанія "Дніпро-Інвест-Буд" щодо стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору підряду від 15.08.2018 р. № 279/2018/279.
Слід звернути увагу, що позовна заява прокурора датована 22.02.2019 р., тобто тією ж датою, що і лист про пред'явлення позову, адресований Міністерству оборони України та Східному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню.
За наведених обставин, слід прийти до висновку, що прокурором при зверненні до господарського суду з позовом не було дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", який передбачає звернення до відповідного компетентного органу до подання позову та надання йому можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. Така реакція могла полягати у призначенні перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Також слід зазначити, що Східне територіальне квартирно-експлуатаційне управління направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Керуюча будівельна компанія "Дніпро-Інвест-Буд" претензію від 05.02.2019 р. про порушення зобов'язання за договором від 15.08.2018 р. з вимогою провести оплату до 15.02.2019 р., копія якої додана прокурором до своєї позовної заяви від 22.02.2019 р.
З огляду на викладене, прокурором не доведено факту бездіяльності компетентного органу та наявності підстав для звернення до суду в інтересах держави.
Подання прокурором позовної заяви за відсутності підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави має наслідком застосування положень ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи заявнику.
За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про повернення заявнику без розгляду позовної заяви і доданих до неї документів.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду у даній справі має бути залишена без змін.
3.5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 921,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Військового прокурора Криворізького гарнізону Південного регіону України - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2019 року у справі № 904/730/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя _________________ І.О. Вечірко
Суддя _________________ В.Ф. Мороз
Суддя _________________ В.О. Кузнецов