проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
07.09.2020 року Справа № 922/735/19
Колегія суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Дучал Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м. Харків (вх. № 3688 Х/1-18)
на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.11.2019 року у справі №922/735/19, постановлену в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Л.В. Шарко) повний текст якої складено 18.11.2019 року
за позовом Керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, м. Лозова
до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківській області, м. Харків
Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, м. Лозова
Фермерського господарства "Яровіт-2018", м. Лозова
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 , м. Лозова
про визнання недійсними договорів та скасування розпоряджень
Керівник Лозівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Лозівської районної державної адміністрації від 18.11.2011 року № 395; визнати незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Лозівської районної державної адміністрації від 26.09.2012 року № 405; визнати недійсним договір оренди від 03.10.2013 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , земельної ділянки площею 59,3133 га (к.н. 6323983500:03:000:0006), яка розташована за межами населених пунктів на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району, скасувавши його державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 22.10.2013 року, індексний № 7045696; визнати недійсним договір оренди від 03.10.2013, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , земельної ділянки площею 49,6933 га (6323983500:04:000:0001), яка розташована за межами населених пунктів на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району, скасувавши його державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 22.10.2013 року, індексний № 7063387; визнати недійсним договір оренди від 03.10.2013 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , земельної ділянки площею 14,6974 га (6323983500:11:000:0008), яка розташована за межами населених пунктів на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району, скасувавши його державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 22.10.2013 року, індексний № 7072912; зобов'язати Фермерське господарство "Яровіт-2018" та ОСОБА_1 повернути у віддання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельні ділянки державної власності, загальною площею 123,704 га, а саме: площею 59,3133 га, площею 49,6933 га та площею 14,6974 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2019 року у справі заяву Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківській області та Фермерського господарства "Яровіт-2018" про залишення позову без розгляду задоволено; позовну заяву Керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду позовну заяву Керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, місцевий господарський суд виходив з того, що органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), який самостійно має право звертатися до суду з метою здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є органом державної влади та одночасно територіальним підрозділом Держгеокадастру. Оскільки держава поклала здійснення повноваження щодо організації та здійснення державного нагляду (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування земельних ділянок на певний орган, а саме Держгеокадастр, то він є саме тим органом який має виступати в якості позивача, або в особі якого прокурор повинен звертатися до суду з відповідним позовом. Прокурором при зверненні до господарського суду Харківської області в позовній заяві не доведено, що вказаний орган, а саме: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру не здійснює або здійснює неналежним чином свої повноваження, у зв'язку з чим підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді не підтверджені в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Заступник прокурора Харківської області з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.11.2019 року у справі та передати справу на розгляд до господарського суду першої інстанції; судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодувати на користь прокуратури Харківської області за рахунок відповідачів за наступними реквізитами: код 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, р/р 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, вказував на те, що застосовуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не доведено підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах самостійно з огляду на наявність таких повноважень у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру). Притягнення вказаних осіб до будь-якого виду юридичної відповідальності (дисциплінарної, кримінальної та ін.) у випадку допущення ними бездіяльності, що полягає у невнесенні аналогічного з пред'явленим прокурором позову на захист інтересів держави, не є можливим, оскільки такий обов'язок будь-яким законодавчим актом не передбачений. Пpи вирішенні спору господарським судом першої інстанції не враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц, хоча провадження у справі №922/735/19 зупинялося до вирішення саме справи №587/430/16-ц. Місцевим господарським судом не надано жодної оцінки доводам прокурора про те, що у даному випадку порушення інтересу держави (національного, суспільного інтересу) відбулося внаслідок ігнорування сторонами договорів встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження землею в силу прагнення отримати земельні ділянки за спрощеною, пільговою процедурою без проведення земельних торгів.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 року, з урахуванням ухвали від 07.09.2020 року, апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задоволено; ухвалу господарського суду Харківської області від 11.11.2019 року у справі №922/735/19 скасовано повністю; справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області.
В той же час судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги не вирішено питання розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги, які прокурор просив стягнути за рахунок відповідачів за наступними реквізитами: код 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, р/р 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За матеріалами справи, у заяві від 16.04.2019 року поданої до господарського суду Харківської області Фермерське господарство "Яровіт-2018" просило закрити провадження у справі та залишити позовну заяву без розгляду (вх.№9387), в обґрунтування якої вказувало на те, що під час звернення прокурора з відповідним позовом до суду, останнім порушено п. 3 ч. 2 ст. 129, п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, ч. 5 ст. 162 ГПК України щодо представництва держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в суді, оскільки прокурор має вказати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції представництва інтересів держави в суді; у заяві від 05.04.2019 року поданої до господарського суду Харківської області Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, заявник просив залишити позовну заяву без розгляду (вх.№8439), в обґрунтування якої вказував на те, що органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є Держгеокадастр, який самостійно має право звернутися до суду з метою здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів; у заяві від 15.05.2019 року Лозівська районна державна адміністрація Харківської області у заяві (вх.№11821) позов не визнавала та просила застосувати позовну давність, в обґрунтування якої заявник вказував на те, що для вимоги про визнання незаконними та скасування розпорядження від 18.10.2011 року №395; від 26.09.2012 року №405 та про визнання недійсним договорів оренди землі від 03.10.2013 року строк позовної давності сплинув, що є підставою для відмови в позові.
Суд апеляційної інстанції, врахувавши правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 та у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі №925/226/18, скасовуючи оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції та передаючи справу на розгляд до місцевого господарського суду виходив, зокрема, з того, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Позов прокурора не може бути залишений без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Відмова у позові, поданому прокурором за наявності компетентного органу, через те, що прокурор не підтвердив підстав для представництва, означатиме неможливість повторного звернення як прокурора, так і самого органу як позивача в інтересах держави.
За платіжним дорученням №2956 від 27.11.2019 року, прокуратурою Харківської області (банк платника: ДКСУ, код платника: 02910108; банк отримувача: УК у Шевченківському районі м. Харкова, рахунок №35212041007171) сплачено 1921,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Разом з тим, оскільки ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом справи, здійснюється господарським судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
За змістом ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, слід ухвалити додаткову постанову щодо вирішення питання про судові витрати та покласти на відповідачів судовий збір за подання апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Водночас, в резолютивній частині постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 року відсутній висновок суду апеляційної інстанції про розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області, що обумовлює ухвалення додаткової постанови відповідно до ст. 244 ГПК України, згідно якої слід стягнути з Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Фермерського господарства "Яровіт-2018" на користь Прокуратури Харківської області судовий збір за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Стягнути з Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, м. Лозова (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Лозовського, 10а, код ЄДРПОУ 04058746) на користь Прокуратури Харківської області (61001, м.Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, р/р 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 640,33 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під., пов.,8,9, код ЄДРПОУ 39792822) на користь Прокуратури Харківської області (61001, м.Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, р/р 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 640,33 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Фермерського господарства "Яровіт-2018", м. Лозова (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Лозовського, 82, код ЄДРПОУ 42477057) на користь Прокуратури Харківської області (61001, м.Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, р/р 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 640,33 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя В.І. Сіверін
Суддя Н.М. Дучал