проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"02" вересня 2020 р. Справа №922/46/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді суддів: за участю секретаря судового засідання: за участю представників учасників справи: від АТ КБ «ПриватБанк»: від боржника: від Арбітражного керуючого: від кредиторів: від учасників справи:Чернота Л. Ф. Гребенюк Н.В., Радіонова О.О. Телеснюк І.В. не з'явились не з'явились не з'явились не з'явились не з'явиились
розглянувши апеляційну скаргу (вх.№1567 Х/3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс", м. Київ
на ухвалу (про відмову у задоволенні кредиторських вимог) Господарського суду Харківської області
від28.05.2020 року (повний текст складено та підписано 02.06.2020 року)
у справі за заявою про неплатоспроможність№922/46/20 (суддя Усатий В.О.) ФО ОСОБА_1 , м. Харків ФО ОСОБА_1 м. Харків, код ЄДРПОУ НОМЕР_1
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ФО ОСОБА_1 , м. Харків, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .
Після офіційного оприлюднення оголошення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Поліс» на виконання вимог ст. 122 Кодексу України з процедури банкрутств, заявило свої кредиторські вимоги до боржника у розмірі 11 812 828,62 грн. у заяві № вих. 3.969 від 03 березня 2020 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.05.2020 року відмовлено у задоволенні кредиторських вимог ТОВ «ФК «Поліс».
Підставами відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ «ФК «Поліс» в оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що, оскільки, на думку суду рішеннями Зіньківського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2012 року у справі №1607/692/2012 та від 16 травня 2012 року у справі №1607/691/2012 стягнуто на користь Банку, правонаступником якого є ТОВ «ФК «Поліс» заборгованість в розмірі 4 708 796,74 грн., а вартості Предметів іпотеки, на які ТОВ «ФК «Поліс» звернуло стягнення достатньо, щоб цю суму забезпечити, то, відповідно в силу постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 Банк не міг нараховувати Боржнику проценти за користування кредитом і, відповідно, відступити таку заборгованість на користь ТОВ «ФК «Поліс».
24.06.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" надійшла апеляційна скарга вих.№3.1244 від 19.06.2020 року, в якій останнє просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 року про відмову у задоволенні кредиторських вимог ТОВ "ФК "Поліс" у справі №922/46/20 про банкрутство ОСОБА_1 . Прийняти дану апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28 травня 2020 року про відмову у задоволенні кредиторських вимог ТОВ "ФК "Поліс" у справі №922/46/20 про банкрутство ОСОБА_1 та відкрити апеляційне провадження. Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 року про відмову у задоволенні кредиторських вимог ТОВ "ФК "Поліс" у справі №922/46/20 про банкрутство ОСОБА_1 та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ТОВ "ФК "Поліс" до ОСОБА_1 у розмірі 9 208 198, 22 грн., з яких: 4 204 гривні - вимоги першої черги (судовий збір за подання даної заяви з грошовими вимогами); 9 203 994,22 гривні - вимоги четвертої черги (не забезпечені кредиторські вимоги).
Апелянт не погоджується з Оскаржуваною ухвалою, вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що постановлена з неправильним з'ясуванням обставин справи.
Відзначає, що на час укладення договору про відступлення права вимоги була інша практика Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 598, 1054 Цивільного кодексу України і не існувала постанова зі Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13.
Звертає увагу суду на те, що рішення суду в силу ст. 11 ЦК України не є підставою виникнення заборгованості, за цивільно-правовими договорами, зокрема, Кредитними договорами, не є підставою для зміни валюти кредиту, а є лише процесуальним документом, котрий в силу свого правового статусу може визначити таку заборгованість та/або її частину, як безспірну. Отже, якщо суд в Оскаржуваній ухвалі вважає, що Банк не мав права нараховувати проценти за користування кредитом після ухвалення рішень Зіньківського районного Полтавської області від 19 листопада 2012 року у справі №1607/692/2012 та від 16 травня 2012 року у справі № 1607/691/2012, то закономірним та послідовним на переконання апелянта, що розмір заборгованості, визначений даними рішеннями у валюті кредиту є безспірним і таким, що підлягає задоволенню.
Апелянт звертає увагу суду, на те, що Банком на користь ТОВ «ФК «Поліс» відступлено всю заборгованість Боржника за Кредитними договорами станом на дату укладення Договору про відступлення права вимоги в розмірі 651838, 22 дол. США., частина з якої визначена рішеннями Зіньківського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2012 року у справі №1607/692/2012 та від 16 травня 2012 року у справі №1607/691/2012 в валюті кредиту в розмірі 546 897,43 дол. США. Заборгованість Боржника перед ТОВ «ФК «Поліс» виникла на підставі відповідних Кредитних договорів, а не рішень суду і саме Кредитні договори визначають валюту кредиту. Предметом Договору про відступлення права вимоги не була заборгованість, визначена відповідними рішеннями суду.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі без будь-яких обґрунтувань не взято до уваги, надані ТОВ «ФК «Поліс» балансові довідки №4.967 від 03.03.2020 року та №4.968 від 03.03.2020 року, в яких визначена вартість предмету іпотеки 1,2 станом на дату набуття їх у власність - 12 лютого 2019 року на підставі незалежної експертної оцінки.
Скаржник вказує, що розмір непогашених, не забезпечених вимог ТОВ «ФК «Поліс» за кредитними договорами становить: 13 573 994,22 грн. - 4 370 000 грн. = 9 203 994,22 коп.+ 4 204, 00 грн. - судовий збір за подання даної заяви.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2020 року сформовано колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач); судді: Білецька А. М., Радіонова О. О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 року, керуючись ст. 174, 234, п.3 ч.3, п. 3, ч. 2 ст. 258, 259, ч.2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс", м. Київ (вих. №03.1244 від 19.06.2020) року на ухвалу (про відмову у задоволенні кредиторських вимог) Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 року у справі №922/46/20 залишено без руху. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс" усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 4 204,00 грн.; надати належні докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками на адреси всіх учасників справи у відповідності до вимог статті 259 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Радіонової О. О., розпорядженням в. о. керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 16.07.2020 року, на підставі доповідної записки головуючого судді (судді-доповідача) Черноти Л. Ф., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/46/20, яким визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Чернота Л. Ф., судді: Зубченко І. В., Білецька А. М.
08.07.2020 року на адресу Східного апеляційного господарського суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що апелянтом отримано ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху 06.07.2020 року, що свідчить про обізнаність останнього стосовно недоліків поданої ним апеляційної скарги.
17.07.2020 року (в межах встановленого процесуального строку) на поштову адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс", м. Київ надійшла заява вих.№3.1297 від 15.07.2020 року з доданим оригіналом платіжного доручення №2861 від 14.07.2020 року про сплату судового збору на суму 4 204,00 грн. та доказами направлення копії апеляційної скарги з додатками на адреси учасників справи (поштові накладні та описи вкладень у цінний лист від 14.07.2020).
Дослідивши подану заяву з додатками, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржником виконано вимоги ухвали суду від 30.06.2020 року про залишення його апеляційної скарги без руху та усунуто недоліки такої скарги у визначений судом строк.
Окрім того, на виконання ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", Східним апеляційним господарським судом перевірено у програмі "Діловодство спеціалізованого суду "ДСС" та встановлено, що судовий збір у сумі 4 204,00 грн., сплачений за платіжним дорученням №2861 від 14.07.2020 зараховано до державного бюджету України, що підтверджується Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 14.07.2020 року.
З огляду на зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс", м. Київ відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2020 року, керуючись статтями 119, 234, 235, 256, 262, 263 Господарського процесуального кодексу України, визнано причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважними. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс", м. Київ пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 року про відмову у задоволенні кредиторських вимог ТОВ "ФК "Поліс" у справі №922/46/20. Відкрито апеляційне провадження у справі №922/46/20 за апеляційною скаргою (вх. №1567 Х/3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс", м. Київ на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 року про відмову у задоволенні кредиторських вимог ТОВ "ФК "Поліс". Встановлено учасникам справи строк до 10.08.2020 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншій стороні у справі.
29.07.2020 року на поштову адресу Східного апеляційного господарського суду від Арбітражного керуючого Борових І.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу №02-13/03-63 від 27.07.2020 року, в якому останній просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ФК "Поліс" на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.05.2020 року у справі №922/46/20 залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.05.2020 року у справі №922/46/20 - без змін.
Розпорядженням керівника апарату суду від 27.07.2020 р. на підставі доповідної записки головуючого судді Черноти Л.Ф., у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Білецької А.М., яка входять до складу колегії суддів, відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №922/46/20, в результаті якого визначено склад колегії суддів (за нявності): головуючий суддя: Л.Ф. Чернота, судді - Гребенюк Н.В., Зубченко І.В.
Після повідомлення головуючим суддею (доповідачем) про закінчення проведення підготовчих дій в порядку статті 267 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Поліс", м. Київ до розгляду з повідомленням всіх учасників справи на "19" серпня 2020 р. о 15:00 год., про що учасників справи було повідомлено ухвалою від 10.08.2020 року.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Зубченко І.В., розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 року, на підставі доповідної записки головуючого судді (судді-доповідача) Черноти Л. Ф., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/46/20, яким визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Чернота Л. Ф., судді: Гребенюк Н.В., Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2020 року відкладено розгляд апеляційної скарги (вх. №1504 Х/3) Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро на ухвалу (про часткове визнання вимог АТ КБ «ПриватБанк») Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 року (повний текст складено та підписано 02.06.2020) у справі №922/46/20 на 02 вересня 2020 року о 15:00 год.
У судове засідання 02.09.2020 року представники сторін, учасники справи не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Положеннями статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов'язковою.
Ухвала господарського суду про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Зважаючи на належне та завчасне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також, враховуючи те, що судом повністю забезпечено принципи рівності учасників процесу та змагальності, передбачені статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні за відсутності учасників справи.
Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що обєктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс", м. Київ не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У даному випадку, правовідносини між сторонами розпочалися на підставі приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Виходячи з приписів частини 6 статті 23 та частини 2 статті 25 Закону про банкрутство, обов'язком господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є розгляд у попередньому засіданні вимог кредиторів, здійснення оцінки поданих кредитором на підтвердження його грошових вимог доказів на предмет їх повноти, належності та достатності для підтвердження дійсності таких вимог.
Тому, завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
За таких обставин, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений саме на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому, подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості.
Господарський суд, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно норм частин 2, 3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При розгляді справи господарським судам слід виходити з того, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження та оцінки судом, адже жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2020, відкрито провадження у справі про банкрутство ФО ОСОБА_1 , м. Харків, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 12.02.2020.
Введено процедуру реструктуризації боргів боржника з 12.02.2020.
Призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Борових Ігора Авнеровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1154 від 02.07.2013).
Ухвалено керуючому реструктуризацією боржника надати суду не пізніше 13.03.2020 відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів боржника.
Ухвалено керуючому реструктуризацією боржника надати суду, кредиторам та боржнику не пізніше ніж до 13.03.2020 звіт про результати перевірки декларації боржника.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією боржника у строк до 30.03.2020 організувати та провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.
Керуючому реструктуризацією підготувати та подати до господарського суду план реструктуризації боргів боржника у строк до 10.04.2020.
Зобов'язано ГУ ДПС у Харківській області надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника та членів його сім'ї ( ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ) та інформацію про відкриті рахунки боржника та членів його сім'ї і про майна, задеклароване такими особами при перетинанні кордону до 20.03.2020.
Зобов'язано орган державної прикордонної служби (Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України) надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання боржником та членами його сім'ї ( ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ) державного кордону за останні три роки до 20.03.2020.
Ухвалено боржнику фізичній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (код НОМЕР_1 ) подати до Господарського суду Харківської області декларації про майновий стан за 2019 рік за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства до 05.03.2020.
Ухвалено офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановленому законодавством порядку.
Призначено попереднє засідання суду у справі.
Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність здійснено 16.02.2020.
Після офіційного оприлюднення оголошення до господарського суду Харківскої області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника від ТОВ «ФК «Поліс» (направлена 03.03.2020), в якій просить суд визнати вимоги до боржника у розмірі 11 812 828,62 грн., на підставі вимог Кодексу з процедур банкрутства (21 квітня 2019 р. набрав чинності) - т. 3 а.с. 1-6.
В обґрунтування заяви та в якості підстави виникнення заявлених вимог ТОВ "ФК "Поліс", посилається на те, що між ВАТ "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк" та Боржником укладена Гененральна угода №2 на виконання якої між Банком та Боржником укладено:
- кредитний договір №04.03-02/07-СК від 27.12.2007 з усіма змінами та доповненнями (Кредитний договір-1) згідно з яким Банк надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 250000 доларів США строк користування кредитом 26.12.2014;
- кредитний договір №04.05-00/08-СК від 23.06.2008 з усіма змінами та доповненнями (Кредитний договір -2), згідно з яким Банк надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 211 500 доларів США строк користування кредитом - 22 червня 2018 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними Договорами між Банком та Боржником укладені:
- Іпотечний договір №04.03-02/07-ДІ01 від 27.12.2007 з усіма змінами та доповненнями, посвідчений Машковою С.Л. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 3960 (Договір Іпотеки -1) за умовами якого Банку передано в іпотеку нежитлові приміщення цокольного поверху №104-1,104-3,104-4, 104-6, 104-8, 104-13, 104-16, 104-17, 104-18, 104-19, 104-20, 104-18а, LXV. LXVа в літ "А-5", загальною площею 228,6 кв.м м. Харків, вул. Космічна, буд. 4 (предмет іпотеки-1);
- Іпотечний договір №04.05-00/08-СК-ДІ01 від 23.06.2008 з усіма змінами та доповненнями, посвідчений Шевченко В.Ю. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 4876 (надалі Договір Іпотеки -2) за умовами якого Банку в іпотеку передано нежитлові приміщення підвалу №№ 26, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 38, 39, 40 в літері "А-25" загальною площею 332,5 кв.м, АДРЕСА_1 (предмет іпотеки -2).
У подальшому, між Банком та ТОВ "ФК "Поліс" укладено Договір про відсутплення прав вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015, Додаткова угода №1 від 27.11.2015 до даного Договору з Додатком № 1 від 27.11.2015 та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., № 861 реєстру відповідно до яких Банк відступив право вимоги, зокрема за Кредитними договорами та Договорами Іпотеки 1, 2, а також всіма іншими договорами забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договорами, ТОВ "ФК "Поліс".
Надалі, 27.11.2015 між Банком та ТОВ "ФК "Поліс" укладено Додаткову угоду №1 від 27.11.2015 до Договору про відступлення права вимоги, якою визначено розмір заборгованості Боржників, Права вимоги до яких відступаються за цією Додатковою угодою згідно Реєстрів прав вимог від 27.11.2015, які містяться в Додатку № 1 до даної Додаткової угоди.
Заявник зазначив про те, що розмір відступленої заборгованості становить 651838,22 долари США, що згідно з офіційним обмінним курсом НБУ станом на 03.03.2020 (дата звернення з даною заявою з кредиторськими вимогами) складає 16 178 624,62 грн.
Вказує, що на дату складання даної заяви заборгованість за Кредитними договорами прострочена, тому, вимоги ТОВ "ФК "Поліс" до Боржника є такими, що виникли до порушення провадження у справі про неплатоспроможність.
Крім того, сверджує, що 12.02.2019 ТОВ "ФК "Поліс" набуло у власність Предмети іпотеки 1,2, звернувши стягнення на них шляхом позасудового врегулювання на підставі застережень про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в Договорі іпотеки 1 та Договорі іпотеки 2.
Заявник зазначає про те, що балансова вартість Предмету іпотеки 1 на день набуття у власність становить 911 000 грн; Предмету іпотеки 2 - 3 459 000 грн. Загалом вартість двох предметів іпотеки 4 370 000.
З урахуванням наведеного, заявник вважає, що розмір вимог ТОВ "ФК "Поліс" до боржника становить: 16 178 624,62 грн (сума відступлених вимог) - 4370 000 грн. (загальна балансова вартість набутих у власність ТОВ "ФК "Поліс" двох предметів іпотеки станом на момент такого набуття) =11 808 624 грн. На думку заявника, заявлені вимоги є незабезпеченими.
Також заявник вказує на те, що за звернення із заявою з кредиторськими вимогами ним сплачено судовий збір у розмірі 4 204 грн.
Боржник та керуючий реструктуризацією, заперечуючи проти задоволення заяви ТОВ "ФК "Поліс" зазначили, що вважають, що за вартості предметів іпотек, які набуті ТОВ "ФК "Поліс" у власність, повністю достатньо для покриття заборгованості за кредитними договорами.
Судом встановлено, що відповідно до п. 5.1 Договору Іпотеки № 04.03-02/07-ДІ01 від 28.12.2008 звернення стягнення на Предмет іпотеки може здійснюватись на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання (шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або шляхом продажу Предмету іпотеки Іпотекодержателем від свого імені). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором Іпотекодержателя.
У п. 6.1 Іпотечного договору сторони узгодили, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися шляхом передач Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки. При реалізації даного способу задоволення вимог Іпотекодержателя, Іпотечний договір є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.
У пункті 1.4 Іпотечного договору зазначено, що сторонами погоджено та визначено вартість предмета іпотеки у розмірі 1869000 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору становить 370 099 доларів США.
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 19.11.2012 по справі № 1607/692/2012 позов ВТБ банк до Боржника, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 04.03-02/07-СК від 27.12.2007 у сумі 2 355 840 грн - задоволено.
Після укладення між Банком та ТОВ "ФК "Поліс" договору про відступлення права вимоги ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 15.01.2019 у справі №1607/692/2012 уточнену заяву ТОВ "ФК "Поліс" про залучення до участі у справі правонаступника, поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа про стягнення заборгованості за кредитним договором № 04.03.-02/07-СК від 27.12.2007 у загальному розмірі 2 355 840, 65 грн. задоволено.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що 27.12.2007 року між ПАТ «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319) (надалі Банк) та Боржником було укладено генеральну угоду № 2 згідно якою Банк зобов'язався надати кредитні кошти в порядку і на умовах визначених у кредитних договорах. Банк на умовах генеральної угоди № 2 від 27.12.2007 року уклав з Боржником кредитний договір № 04.03.-02/07-СК від 27.12.2007 року та Іпотечний договір №04.03-02/07-ДІ01 від 28.12.2008 року (надалі Договір 1) відповідно до п. 1.3 якого Боржник передав Банку в іпотеку належне йому нежитлові приміщення цокольного поверху № 104-1, 104-8,104-12, 104-20, 104-15а, 104-16а, 104-18а, LXV, LXV а в літері «А-5» по вулиці Космічній в будинку № 4 в м. Харкові, загальною площею 228,6 кв.м.(надалі Предмети іпотеки 1).
п. 5.5 Договору іпотеки № 04.05-00/08-СК-ДІ01 від 23.06.2008 цей договір є договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, на підставі якого Іпотекодержатель на власний розсуд може:
набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань Іпотекодержателя за Кредитним договором. В цьому випадку цей Договір є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
У пункті 1.4 Договору сторони узгодили, що заставна вартість предмету іпотеки складає 2915 600 грн, що за курсом НБУ станом на день підписання договору становить 601 191, 83 долари США.
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 16.05.2012 по справі №1607/691/2012 позов ВТБ Банк до Боржника, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 04.05-00/08-СК від 23.06.2008 в сумі 2 352 956,09 грн. - задоволено.
Між Банком та ТОВ «ФК «Поліс» укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21 МБ від 18 листопада 2015 року, Додаткова угода № 1 від 27 листопада 2015 року до даного Договору з Додатком №1 від 27 листопада 2015 року та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12.05.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., № реєстру 861 відповідно до яких Банк відступив право вимоги, зокрема, за Кредитними договорами та Договором 1 а також всіма іншими договорами забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договорами, ТОВ «ФК «Поліс».
Пунктом 8.1. Договору 1 врегульовано, що Іпотека зберігає силу у випадках уступки (відступу) Іпотекодержателем забезпеченою іпотекою вимоги іншій особі або переведення Іпотекодавцем за письмовою згодою Іпотекодержателем боргу за кредитним договором на іншу особу.
Цей договір вступає в дію з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, згідно з п. 8.5. Договору 1.
Надалі Банк звернувся до суду.
Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 15 січня 2019 року у справі №1607/692/2012 уточнену заяву ТОВ «ФК «Поліс» про залучення до участі у справі правонаступника, поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа про стягнення заборгованості за кредитним договором № 04.03.-02/07-СК від 27.12.2007 року у загальному розмірі - 2 355 840 грн. 65 коп. - задоволено.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, справа № 310/11534/13-ц).
Приписами статті 514 ЦК України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що 12.02.2019 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС», керуючись ст. 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», набула у власність Предмети іпотеки 1 звернувши стягнення шляхом позасудового врегулювання на підставі застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя, що містяться в Договорі 1 на Предмет іпотеки 1 що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 155998431 від 12.02.2019 р.
Курс НБУ на 12.02.2019 складав 2705,7716 грн. за 100 доларів США.
Таким чином вартість Предмету іпотеки 1 яка склала на 12.02.2019 р. - 10 014 033,91 грн. = 2705,7716 грн. / 100*370099,01 долар США, достатньо для погашення кредиторської заборгованості за кредитним договором №04.03.-02/07-СК від 27.12.2007 року до Боржника у сумі 2 355 840 грн. 65 коп. (Рішення від 19.11.2012 року по справі №1607/692/2012 Зіньківського районний суду Полтавської області).
Крім того, 27.12.2007 року між ПАТ «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319) (надалі Банк) та Боржником було укладено генеральну угоду № 2 згідно якого Банк зобов'язався надати кредитні кошти в порядку і на умовах визначених у кредитних договорах. Банк на умовах генеральної угоди № 2 від 27.12.2007 року уклав з Боржником кредитний договір №04.05-00/08-СК від 23.06.2008 року та Іпотечний договір № 04.05-00/08-СК-ДІ01 від 23.06.2008 року (надалі Договір 2) відповідно до п. 1.3 якого Боржник передав Банку в іпотеку належне йому нежитлові приміщення підвалу № 26, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 38, 39, 40 а в літері «А-25» по проспекту Леніна, буд. № 45 Б в м. Харкові, загальною площею 332,5 кв.м.(надалі Предмети іпотеки 2).
Крім того у Договорі 2 зазначено:
Пунктом 5.5. передбачно, що у відповідності до статті 36 Закону України "Про іпотеку" цей договір є договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, на підставі якого Іпотекодержатель на власний розсуд може:
- згідно статті 37 Закону України "Про іпотеку" набути право власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань Іпотекодавця за Кредитним договором.
В цьому випадку цей Договір є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є Предметом іпотеки.
Пунктом 1.4 врегульовано, що заставна вартість Предмета Іпотеки визначається сторонами в сумі 2 915 600,00 (Два мільйони дев'ятсот п'ятнадцять тисяч шістсот) грн., що за курсом НБУ на день підписання договору становить 601 191 (Шістсот одна тисяча сто дев'яносто один) долар США 83 цента.
Матеріали справи свідчать, що Рішенням від 16.05.2012 року по справі №1607/691/2012 Зіньківського районний суду Полтавської області позов Банку до Боржника, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № № 04.05-00/08-СК від 23.06.2008 року в сумі 2 352 956 грн. 09 коп. між ОСОБА_5 та ПАТ «ВТБ Банк» - задоволено. Такими діями Банк на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, який задовольнив його позовні вимоги.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, справа №310/11534/13-ц).
12.02.2019 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС», керуючись ст. 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», набула у власність Предмети іпотеки 2 звернувши стягнення шляхом позасудового врегулювання на підставі застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя, що містяться в Договорі 2 на Предмет іпотеки 2 що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 156003356 від 12.02.2019 р.
Курс НБУ на 12.02.2019 складав 2705,7716 грн. за 100 доларів США.
Таким чином вартості Предмету іпотеки 2 яка склала на 12.02.2019 р. - 16 266 877,80 грн. = 2705,7716 грн. / 100*601191,83 долар США, достатньо для погашення кредиторської заборгованості за кредитним договором № 04.05-00/08-СК від 23.06.2008 року до Боржника у сумі 2 352 956 грн. 09 коп. (Рішення від 16.05.2012 року по справі №1607/691/2012 Зіньківського районний суду Полтавської області).
В своїй апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Поліс» вказує, що 12.02.2019 року, керуючись ст.ст. 33,36,37 Закону України «Про іпотеку», набула у власність предмети іпотеки 1,2, звернувши стягнення на них шляхом позасудового врегулювання на підставі застережень про задоволення вимог іпотеко держателя, що містяться в Договорі іпотеки 1 та Договорі іпотеки 2.
Балансова вартість Предмету іпотеки 1 на день набуття у власність становила - 911 000 гривень. Балансова вартість Предмету іпотеки 2 на день набуття у власність становила - 3 459 000 гривень. Загалом вартість Предмету іпотеки 1, 2 на день набуття у власність становила - 4 370 000 гривень.
Балансова вартість Предметів іпотеки 1, 2, визначалась ТОВ «ФК «Поліс» єдиним можливим правовим способом, визначеним на підставі Міжнародних стандартів фінансової звітності 5 та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а саме: шляхом проведення незалежної експертної оцінки.
Таким чином, твердження ТОВ «ФК «Поліс» не відповідає дійсності.
12.02.2019 року ТОВ «ФК «Поліс» зробило незалежну експертну оцінку вже власного майна, а не Предметів іпотеки 1,2.
Відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку» врегульовано, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Статтею 10 «Підстави проведення оцінки майна» Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Статтею 11 «Договір на проведення оцінки майна» врегульовано, що договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону.
Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів, згідно з
пунктом 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» із змінами затвердженого наказом МФУ від 27 квітня 2000 р. N 92 та Зареєстровано в МЮУ 18 травня 2000 р. за N 288/4509).
Пунктом 33 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою КМУ від 10 вересня 2003 р. №1440 врегульовано, що «Оцінка майна з метою відображення її результатів у бухгалтерському обліку в порядку, встановленому законодавством про бухгалтерський облік, проводиться з урахуванням того, що результати проведення оцінки активів для цілей бухгалтерського обліку вважаються їх переоціненою вартістю.
У зв'язку із цим, при укладанні договору на проведення оцінки майна однією із сторін повинні бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах, тобто в даному випадку це - ОСОБА_1 .
Однак, такого доказу ТОВ «ФК «Поліс» не надало, а навпаки доказує що самостійно зробило цю оцінку для постановки на баланс. Тобто на момент проведення оцінки ТОВ «ФК «Поліс» вже було власником Предметів іпотеки 1,2 за первісною вартістю, а потім провело оцінки для цілей бухгалтерського обліку, що вважається їх переоціненою вартістю.
Окрім цього, апеляційна скарга ТОВ "ФК "ПОЛІС" фактично зводиться до незгоди з невизнанням кредиторських вимог без посилань на процесуальні порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Щодо здійснення оцінки, ТОВ "ФК "ПОЛІС".
Судова колегія апеляційної інстанцій дійшла висновку, що апелянт, зловживає правом на отримання задоволення, оскільки договором про іпотеку чітко передбачено - задоволення вимог кредитора за рахунок предмета іпотеки, що і було зроблено, навіть, не дивлячись на порушення щодо здійснення оцінки, яка не містить обгрунтованих даних про зміну кон'юнктури ринку настільки, щоби одне приміщення знецінилось, а інше навпаки - зросло у вартості.
При застосуванні положень ч. 4 ст. 36 Закону «Про іпотеки», можна прийти до висновку, що іпотекодержатель самостійно обрав такий спосіб захисту як звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження про задоволення його вимог як іпотекодержателя, а отже, всі наступні вимоги до боржника є недійсними.
Якщо кредитор здійснив стягнення предмета іпотеки в позасудовому порядку, стягнення непогашеної, на думку кредитора, частини заборгованості є неможливим через пряме застереження, передбачене ч. 4 ст. 36 Закону «Про іпотеку».
12.09.2019 ТОВ "ФК "Поліс" набула у власність Предмети іпотеки 1 та 2 звернувши стягнення шляхом позасудового врегулювання на підставі застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя, що містяться і іпотечних договорах.
Отже, розмір задоволених вимог за рішенням Зінківського районного суду Полтавської області складає 2 355 840, 65 + 2 352 956,09= 4 708 796,74 грн.
Вартість предметів іпотек, визначених (погоджених) сторонами в іпотечних договорах складає: 1 869 000,00 (370 099 доларів США) + 2 915 600,00 (601 191,83 доларів США) = 4 784 600 грн. (971290,83 доларів США).
На момент постановлення рішень Зіньківського районного суду Полтавської області 19.11.2012 та 16.05.2012 про стягнення заборгованості за договорами кредиту вартість предметів іпотек складала за відповідним курсом НБУ 971290,83 х 7,99 = 7760613,73 грн.
Тобто, повністю забезпечувала у разі звернення стягнення на предмет іпотеки розмір присуджених до стягнення заборгованостей за кредитними договорами станом на момент постановлення зазначених судових рішень про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За частиною ж другою вищевказаної статті, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13 дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
Таким чином, у даному випадку, обгрунтовано враховано висновки Великої Палати Верховного Суду та зазначенго, про те, що звернувшись до суду з позовом та отримавши рішення суду про стягнення заборгованості за кредитними договорами, Банк змінив порядок, умови та строк дії кредитних договорів.
Як зазначено вище, розмір стягнутих за рішенням Зіньківського районного суду заборгованості за кредитними договорами складає 4 708 796,74 грн (яка включає в себе заборгованість за основним боргом кредиту та простроченими процентами).
Натомість, в заяві ТОВ "ФК "Поліс" зазначено, що він рахує заборгованість боржника у розмірі 16 178 624,62 грн (основний борг та проценти за кредитом). Тому, є незрозумілим таке нарахування після звернення до суду першої інстанціцї з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами, яким фактично змінено умови, порядок та строки кредитних договорів та засвідчено такі зміни відповідними рішеннями суду.
В свою чергу, заявник вказує, що заявлена ним сума грошових вимог ґрунтується на відступленій заборгованості за кредитними договорами та прострочених процентів за користування кредитом від якої ним вираховано вартість набутих у власність предметів іпотек.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджуєжться з висновками місцевого господарського суд, що в даному випадку, безпідставний, необґрунтований та недоведений визначений ТОВ "ФК "Поліс" нарахований розмір заявлених вимог. Заява не містить обґрунтувань, що заявлені ним вимоги мають інші підстави. Чітко визначено, що заявлений розмір вимог складається тільки з основного зобов'язання за кредитними договорами та процентів за їх (кредитів) використання.
Як вбачається із встановлених вище обставин справи, 12.02.2019 ТОВ "Фінансова Компанія "Поліс" набуло у власність предмети іпотеки за іпотечними договорами, укладеними в забезпечення основних зобов'язань.
Однак, вартості предметів іпотек повністю вистачало для задоволення вимог за основними зобов'язаннями, в розмірах визначених судовими рішеннями.
Таким чином, посилання ТОВ "ФК "Поліс" на помилковість позиції керуючого реструктуризації в ототожненні розміру заборгованості, присудженій до стягнення за судовим рішенням, з відступленою за договором відступлення за кредитними договорами є необґрунтованими. В даному випадку не ототожнюються зазначені поняття, а зазначається про те, що з урахуванням звернення Банку до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами Банком змінено умови, порядок та строки кредитних договорів та засвідчено такі зміни відповідними рішеннями суду.
У зв'язку із наведеним, судова колегія дійшла висновку, що ТОВ "ФК "Поліс" не доведено та не обґрунтовано правомірність та підставність нарахування відсотків та інших нарахувань за вказаними кредитними договорами. Саме це і є основою висновку про недоведеність заявлених ТОВ "ФК "Поліс" вимог.
За таких обставин, Східний апеляційний господарський суд вважає, що наведене вище свідчить про відсутність підстав для задоволення скарги ТОВ "ФК "ПОЛІС", яка за своїм змістом не спростовує доводів та висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 275, 276, 282, 283-288 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу (вх.№1567 Х/3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Поліс", м. Київ на ухвалу (про відмову у задоволенні кредиторських вимог) господарського суду Харківської області від 28.05.2020 року (повний текст складено та підписано 02.06.2020 року) у справі №922/46/20 залишити без задоволення.
Ухвалу (про відмову у задоволенні кредиторських вимог) господарського суду Харківської області від 28.05.2020 року (повний текст складено та підписано 02.06.2020 року) у справі №922/46/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 284-288 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 02.09.2020 р. оголошено вступну та резолютивну частину.
Повний текст постанови складено 07.09.2020 року.
Головуючий суддя Л.Ф. Чернота
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя О.О. Радіонова