проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
судді Східного апеляційного господарського суду Слободіна М.М.
у справі № 922/601/20
31.08.2020 Справа № 922/601/20
Постановою колегії суддів САГС від 31.08.2020 у справі № 922/601/20 була залишена без задоволення апеляційна скарга ТОВ "Автомобіліст-2012" та залишено в силі рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2020 у справі № 922/601/20 про визнання недійсними договорів та скасування рішень про державну реєстрацію.
Опираючись на сукупність досліджених в ході вирішення спору доказів вважаю необхідним заявити окрему думку у даній справі з підстав хибного, на мою думку, застосування норми матеріального права.
Зокрема, колегія суддів у даній справі встановила наявність юридичних дефектів оспорюваних правочинів і наявність у позивача юридичного інтересу вимагати визнання цих правочинів недійсними.
Ці висновки не є безспірними, однак у будь-якому випадку колегія суддів повинна була задовольнити заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, яка була подана 2-м відповідачем 04.06.2020 і ґрунтувалась в тому числі на приписах ст. 262 ЦК України, оскільки позивач є новим кредитором, який набув право вимоги на підставі цесії.
Однак, колегією суддів було відмовлено у задоволенні заяви 2-го відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності.
На моє переконання, ця заява підлягала задоволенню з огляду на наступне.
Спірні правочини укладені у 2007 році.
Інтерес на їх оскарження виник у позивача у зв'язку із набуттям останнім статусу кредитора у провадженні у справі № Б-39/27-09 про банкрутство ПАТ «Завод «Електромаш».
Статус кредитора виник у позивача внаслідок укладення 20.02.2019 договору цесії між правопопередником позивача - ТОВ «Афаліна» та позивачем. За вказаним договором цесії позивач набув право вимоги до боржника у процедурі банкрутства ПАТ «Завод «Електромаш».
В свою чергу, правопопереднику позивача - ТОВ «Афаліна» стало відомо про спірні правочини у 2014 році, після залучення спірних договорів до матеріалів провадження про банкрутство ПАТ «Завод «Електромаш» № Б-39/27-09.
Цей факт не оспорювався сторонами в ході вирішення даного спору.
Таким чином, строк на подання позову для первинного кредитора (ТОВ «Афаліна») почав витікати в 2014 році.
Відповідно до положень ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Відмовляючи у задоволенні заяви про застосування наслідків спливу позовної давності, колегія суддів послалася на те, що позивач не був стороною спірних правочинів, тому дія ст. 262 ЦК України на спірні правовідносини не розповсюджується.
На моє переконання, це не так.
Зокрема, тлумачення правової норми повинно відповідати доктрині «прямого читання», тобто тлумачення норми не повинно створювати нових сенсів, застережень і обмежень сфери застосування правової норми тощо.
Сенс існування такої доктрини полягає у тому, що суд є правозастосовним органом, а не правостворюючим. Кожен раз, коли тлумачення або інтерпретація норми призводить до появи нового її значення, відбувається вихід суду за межі статусу правозастосовного органу.
На мій погляд, слід з великою обережністю ставитись до поширеної в судах практики «системного тлумачення», за допомогою якою створюється нове значення правових норм, яке не відповідає точному змісту витлумачених чи інтерпретованих норм права.
Казус щодо строків позовної давності, який вирішений колегією суддів у даному спорі, регулюється однією нормою права - ст. 262 ЦК України, іншої норми для регулювання спірних правовідносин цивільне законодавство не містить.
Тому перед судом стоїть вибір - обмежитись прямим застосуванням норми в її буквальному змісті, чи вдатись до тлумачення норми, яке створює нові сенси, нове обмеження сфери застосування цієї норми.
Перший шлях видається мені вірним.
Опираючись на викладене, вважаю, що апеляційна скарга підлягала задоволенню, рішення суду слід було скасувати, а в задоволенні позовної заяви ТОВ «Легіон Агро» до ТОВ «Фактор Стандарт» та до ТОВ «Автомобіліст-2012» про визнання недійсними договорів та скасування рішень про державну реєстрацію відмовити.
Суддя М.М. Слободін