проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про повернення апеляційної скарги
"07" вересня 2020 р. Справа № 917/386/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді суддів: Чернота Л. Ф. Зубченко І. В., Радіонова О. О.
розглянувши апеляційну скаргу (вх.№2007П/3)Фізичної особи-підприємця Єрошенка Владислава Олександровича, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область
на рішення Господарського суду Полтавської області
від10.07.2020 року (повне судове рішення складено 10.07.2020 року)
у справі за позовом до про №917/386/20 (суддя - Т. М. Безрук) Фізичної особи-підприємця Нечая Олександра Євгеновича, м. Харків Фізичної особи-підприємця Єрошенка Владислава Олександровича, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область стягнення 352 236,00 грн.
Фізична особа-підприємець Нечай Олександр Євгенович, м. Харків 27.02.2020 року звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою б/н від 27.02.2020 до Фізичної особи-підприємця Єрошенка Владислава Олександровича, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область про стягнення 352 236,00 грн. за договором поставки №1 від 02.12.2019 року, у тому числі: 345 221,42 грн. основного боргу, 2 014,58 грн. 3% річних, 5 000,00 грн. штрафу.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.07.2020 року (повне судове рішення складено 10.07.2020 року) у справі №917/386/20 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Єрошенка Владислава Олександровича, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область на користь Фізичної особи-підприємця Нечая Олександра Євгеновича, м. Харків 345 221,42 грн. основного боргу, 2 014,58 грн. 3% річних, 5 000,00 грн. штрафу та 5 283, 54 грн. витрат зі сплати судового збору
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, Фізична особа-підприємець Єрошенко Владислав Олександрович, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область 30.07.2020 року звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 30.07.2020 року на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2020 року у справі №917/386/20.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2020 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І. В., Радіонова О. О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 року апеляційну скаргу скарга Фізичної особи-підприємця Єрошенка Владислава Олександровича, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2020 року у справі №917/386/20 залишено без руху та зобов'язано заявника усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати докази оплати судового збору у розмірі 7 925,31 грн. за звернення з апеляційною скаргою та конкретизувати апеляційні вимоги щодо бажаних наслідків перегляду рішення в контексті визначених ст. 275 Господарського процесуального кодексу України повноважень апеляційного суду.
02.09.2020 року на адресу Східного апеляційного господарського суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що апелянтом отримано ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху 26.08.2020 року, що свідчить про обізнаність останнього стосовно недоліків поданої ним апеляційної скарги.
На усунення недоліків поданої апеляційної скарги, від Фізичної особи-підприємця Єрошенка Владислава Олександровича 02.09.2020 року на поштову адресу суду надійшла апеляційна скарга (уточнена) з додатками, за змістом якої скаржник конкретизує апеляційні вимоги раніше поданої ним апеляційної скарги та просить суд скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2020 року у справі №917/386/20 за позовом ФОП Нечай О. Є. до ФОП Єрошенко В. О. про стягнення боргу та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові за безпідставністю.
Одночасно заявником додано клопотання б/н від 01.09.2020 року про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2020 року у справі №917/386/20.
В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на те, що у зв'язку із запровадженням в Україні жорстких карантинних заходів, спрямованих на протидію поширенню коронавірусної інфекції відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 року, починаючи з середини березня 2020 року він, як ФОП, і його конрагенти, з якими підписані контракти, фактично не здійснюють господарську діяльність.
Окрім того, враховуючи те, що підприємницька діяльність відповідача є єдиним джерелом доходу, а окрім виплати за зобов'язаннями, є ще інші витрати, він не має змоги належним чином виконати зобов'язання зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Вважає, що зазначені обставини є достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) виконання зобов'язання щодо забезпечення ефективного права доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" заява N28249/95).
Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N68490/01, п. 57).
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Законом не передбачено такої підстави для відстрочення сплати судового збору, як погіршення фінансового стану суб'єкта господарювання.
Крім того, для вчинення судом визначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій, необхідним є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і строки, покладається на зацікавлену сторону. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати чи про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати належні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Отже, наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.
Зазначена норма стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на фізичних осіб-підприємців, яким є Фізична особа-підприємець Єрошенко Владислав Олександрович як учасник господарської справи (аналогічна правова позиція, викладена в ухвалі Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №926/1288/18).
Крім того, відстрочення сплати судового збору відповідно до частини 1 статті 8 Закону може бути здійснене на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, відповідне клопотання повинне бути також обґрунтоване обставинами, які дозволять суду зробити висновок про те, що судовий збір буде сплачено у цей строк.
Так, згідно зі статтею 273 Господарського процесуального кодексу України такий строк не може перевищувати шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. У той же час скаржник, всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України, не надав жодних доказів, що підтверджують його майновий стан та будь-яких доказів, які б давали підстави стверджувати про поліпшення його матеріального стану та спроможність сплатити судовий збір у повному обсязі протягом строку розгляду апеляційної скарги.
Крім того, статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи положення вищевказаної статті, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, викладених у поданому клопотанні.
Суд також звертає увагу на те, що звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання розглядається з урахуванням визначених стороною обставин та доказів, які підтверджують ці обставини. Тому, необхідність сплати судового збору, встановлена для всіх суб'єктів нормами ГПК України, не може тлумачитись як обмеження права на доступ до суду у розумінні статті 6 Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №910/17456/17.
Разом з тим, законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат), по-друге, покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.
Водночас безпідставне звільнення, відстрочення та розстрочення юридичній особі сплати судового збору за відсутності належних та допустимих доказів суперечить завданню та меті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" та може розцінюватися як надання певних процесуальних переваг заявнику перед іншими учасниками судового процесу, які зобов'язані сплачувати такий збір.
З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність відстрочення сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, у зв'язку з чим заявлене відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Беручи до уваги, що у встановлений судом термін недоліки апеляційної скарги не були усунені, а саме - скаржником не надано доказів сплати судового збору у розмірі 7 925,31 грн., а заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Єрошенка Владислава Олександровича, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область повертається заявникові.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 та ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга вважається неподаною та повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів звертає увагу заявника на те, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 260, 281 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Єрошенка Владислава Олександровича, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2020 року у справі №917/386/20 - відмовити.
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Єрошенка Владислава Олександровича, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.07.2020 року у справі №917/386/20 - повернути заявникові.
Справу №917/386/20 - повернути до Господарського суду Полтавської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга б/н від 30.07.2020 року (вх.№2007П/3) з додатками всього на 8 арк. та поштовий конверт, апеляційна скарга (вх.№8234) разом із клопотанням про відстрочення судового збору та доказами направлення документів позивачу всього на 8 арк. та поштовий конверт.
Головуючий суддя Л.Ф. Чернота
Суддя І.В. Зубченко
Суддя О.О. Радіонова