вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" вересня 2020 р. Справа№ 910/13920/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Коваленко Т.А.
від третьої особи: Омельченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет"
на рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2020 (повне рішення складено та підписано 12.02.2020)
у справі № 910/13920/19 (суддя О.В. Чинчин)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет"
до: 1. Державного підприємства "Сетам",
2. Приватного виконавця Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ"
про скасування результатів електронних торгів та зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог.
В жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Сетам» (відповідач-1) та Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни (відповідач-2) про скасування результатів електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів та зобов'язання вчинити дії.
23.10.2019 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, яка прийнята та розглянута судом, в якій позивач просив суд: 1) скасувати результати електронних торгів, проведених ДП "Сетам" 06.09.2019, з реалізації лоту №367953, оформлені у вигляді протоколу проведення електронних торгів №430201 від 06.09.2019, на користь учасника №2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет"; 2) зобов'язати ДП "Сетам" повернути гарантійний внесок у розмірі 90 094, 90 грн. за лотом № 367953 на користь учасника № 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при проведенні 06.09.2019 торгів відповідачами не було вказано інформацію про явні дефекти, відсутні елементи та обмежену функціональність нежитлового приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв. м., що знаходяться на 5 поверсі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515. Крім того, на сайті ДП «Сетам» були розміщені фотографії зовсім іншого об'єкта. Про порушення відповідачами Порядку реалізації арештованого майна позивач дізнався вже після проведення торгів, за результатами яких, його було визначено переможцем.
Позов обґрунтовано, серед іншого, посиланням на норми ст.ст. 229, 230 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі №910/13920/19 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет» до Державного підприємства «Сетам» та Приватного виконавця Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності порушень, що могли вплинути на результат торгів, так само, як і наявність підстав для скасування результатів торгів (визнання їх недійсними) на підставі ст. 229 Цивільного кодексу України та ст. 230 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеро-зет» звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Зокрема, скаржник посилається на те, що умисел ДП «Сетам» на вчинення обману доводиться тим, що ним було опубліковано фото та опис інших приміщень замість фото та опису лоту, тобто сфальсифіковано характеристики приміщень, що реалізовувались та завищено їх вартість. Внаслідок обману відповідача позивач не зміг би використовувати придбане приміщення за цільовим призначенням.
В якості правових підстав для скасування торгів скаржник зазначає порушення організації і порядку проведення торгів арештованого майна, невідповідність результатів торгів ст. 203 ЦК України, а також порушення норм ст.ст. 229, 230 ЦК України.
Також, в апеляційній скарзі скаржником заявлені клопотання: 1) про витребування доказів; 2) про огляд доказів за їх місцезнаходженням; 3) про залучення третіх осіб у справу.
Позиції інших учасників справи.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. та АТ «Піреус Банк МКБ» подали до Північного апеляційного господарського суду відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відзивах на апеляційну скаргу відповідач - 2 та третя особа акцентують увагу суду на тому, що в даному випадку відсутні порушення проведення торгів, які б могли вплинути на їх результати.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 справу №910/13920/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М. , Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" на рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі №910/13920/19 залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.
29.04.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" надійшла відредагована апеляційна скарга, до якої, в тому числі, було додано докази направлення апеляційної скарги іншим учасникам справи, на виконання вимог зазначеної ухвали.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" на рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі №910/13920/19; розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 03.06.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи, беручи до уваги заявлене клопотання позивача про відкладення, неявку представників позивача та відповідачів 1, 2, з метою забезпечення права учасників судового процесу на участь своїх представників у засіданні господарського суду, дотримання принципів рівності та змагальності, забезпечення всебічного, повного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" про відкладення розгляду справи, розгляд справи №910/13920/19 відкладено на 29.07.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 02.09.2020.
У судове засідання 02.09.2020 з'явились представники відповідача-2 та третьої особи, які надали свої пояснення по суті спору, заперечили проти задоволення апеляційної скарги і просили відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
У судове засідання 02.09.2020 представник відповідача-1 - ДП «Сетам» не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою. Про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
У судове засідання 02.09.2020 представник позивача не з'явився. Поштове відправлення позивачем не отримано та повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Слід зазначити, що судові ухвали про вчинення процесуальних дій надсилались позивачу на адресу, зазначену в його апеляційній скарзі та адресу його місця реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, відомості про наявність у позивача інших засобів зв'язку у суду відсутні. У такому разі повернення поштового відправлення підприємством зв'язку з посиланням на закінчення терміну зберігання є належним повідомленням адресата про місце, дату і час судового розгляду.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).
Колегією відхиляються клопотання позивача про витребування доказів та огляд доказів їх за місцезнаходженням з таких підстав.
За змістом ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ГПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї, У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Тобто заявляючи клопотання про витребування доказів, стороною, якою заявлено таке клопотання має бути обґрунтовано те, що заявленим до витребування доказом може бути підтверджено обставини, що входять до предмета доказування, те, що у матеріалах справи відсутні інші докази на підставі яких можливо було б встановити фактичні обставини справи, те, що стороною вживались заходи щодо їх отримання, причини неможливості самостійного вчинення зазначених дії та обставини неможливості їх подання до суду першої інстанції.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів та огляд доказів за їх місцезнаходженням слід відмовити, оскільки в матеріалах справи наявні достатні для встановлення дійсних обставин справи, докази. При цьому судом враховані викладені скаржником в апеляційній скарзі доводи і міркування щодо відповідних обставин.
Щодо клопотання скаржника про залучення третіми особи у даній справі інших учасників спірних електронних торгів від 06.09.2019 за лотом № 367953 колегія за зазначає таке.
Частиною 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
За змістом статті 51 Господарського процесуального кодексу України, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
Таким чином, підставою для залучення до участі у розгляді справи третьої особи є доведені обставини впливу рішення з певного господарського спору на права або обов'язки такої особи щодо однієї з сторін.
Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду не впливає на права та охоронювані законом інтереси інших учасників спірних торгів щодо сторін в контексті спірних правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі. Водночас слід зазначити, що такі особи вправі самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав чи охоронюваних законом інтересів, у разі якщо вони вважають їх порушеними.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обумовлені статтею 50 Господарського процесуального кодексу України підстави для залучення інших учасників спірних торгів до участі у розгляді цієї справи у якості третіх осіб відсутні, тому відповідне клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, рішенням господарського суду міста Києва від 15.08.2016 у справі №910/10337/16 на користь Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» стягнуто солідарно з боржників, в тому числі з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті», заборгованість за кредитом в сумі 133358708 грн. 75 коп.; суму нарахованих процентів в розмірі 54785705 грн. 37 коп.; суму пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 5617453 грн. 28 коп.; суму пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 32064548 грн. 71 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 206700 грн. 00 коп.
02.09.2016 на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази.
18.03.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№58656657 щодо примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 02.09.2016 у справі №910/10337/16.
03.07.2019 приватним виконавцем Вольф Тетяною Леонідівною до Державного підприємства «Сетам» подано заявку на реалізацію арештованого майна ВП№58656657 (вих. №58656657 від 25.06.2019) при виконанні наказу господарського суду міста Києва від 02.09.2016 у справі №910/10337/16 - нежитлові приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв.м., що знаходяться на 5 поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515.
У вказаній заявці приватним виконавцем у графі «відомості про майно (його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність)» зазначено - нежитлове приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв.м., що знаходиться на 5 поверсі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515. Матеріали стін - залізобетон, піно блок, цегла; матеріал перекриття - моноліт, залізобетон; матеріал підлоги - бетон. У графі «встановлені обмеження» зазначено - відомості відсутні, у графі «наявність комунікацій» вказано - відомості відсутні; зберігач - ОСОБА_1 .
06.09.2019 відбулись електронні торги щодо реалізації лоту №367953 - нежитлове приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв.м., що знаходиться на 5 поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515, що підтверджується інформацією на сайті ДП «Сетам» https://setam.net.ua/auction/369444 та Протоколом №430201 проведення електронних торгів від 06.09.2019.
Переможцем торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-Зет».
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач, зокрема, зазначав, що відповідачами не вказано про обмежену функціональність та дефекти об'єкту, не надано жодного реального фото приміщення, не вказано про абсолютну відсутність природного освітлення у приміщенні, про відсутність будь-яких інфраструктурних мереж, електропостачання, водовідведення, водопостачання, опалення, повітряпостачання. Не вказано, що відповідно до ДБН, САНПІН, Закону України «Про охорону праці» дані приміщення мають обмежену функціональність та не можуть бути використані за будь-яким напрямом діяльності. Відповідачі не вказали, що необхідно капітальне будівництво для використання даного фактично недобудованого об'єкту для використання його в якості нежитлового приміщення.
Також, за посиланням позивача, в об'єкті повністю відсутні електромережі через невиконання забудовником ТУ ВАТ «Київенерго» щодо підключення до мереж, відсутній водопровід та провід відведення води у зв'язку з невиконанням забудовником ТУ підключення до мереж КП Водоканал. Відсутні всі 5 ліфтів на поверсі, спроектовані при будівництві, недобудовані пожежні виходи. Відсутні будь-які засоби пожежної безпеки.
Вказані обставини, за твердженням позивача, унеможливлюють використання так званих нежитлових приміщень відповідно до вимог діючого законодавства.
Про намір ввести в оману позивача, на його думку, свідчить не тільки відсутність в описі лоту інформації про обмежену функціональність приміщення, а й фото з сайту ДП «Сетам», де чітко видно наявність природного освітлення за рахунок вікон у приміщенні, тоді як насправді вказані фото є зображеннями зовсім інших приміщень, а жодного правдивого фото з об'єкта торгів відповідачами розміщено не було.
Крім того, позивач зазначив, що приміщення територіально знаходиться зовсім в іншій частині будівлі, не має жодного вікна, має пошкодження (приміщення є прибудованим та відходить від основної будівлі, має тріщини); підлога на фото - цементна, в реальності - бітумна; на стінах отвори, на яких закріплена величезна металева конструкція реклами «Велика Кишеня», тоді як на фото стіни не мають пошкоджень та зайвих металевих конструкцій.
В той же час, на сайт ДП «Сетам» були розміщені фотографії інших приміщень, а не приміщення, що реалізовувалось за лотом №367953.
Позивачем долучено до матеріалів справи копію Листа ОСББ «ХШ Мега 19», в якому член правління ОСББ (на запит позивача від 26.08.2019 №1) повідомляє позивача, що з метою недопущення конфліктних ситуацій у майбутньому щодо об'єкту нерухомості - нежитлове приміщення (літ. А), загальною площею 667,50 кв.м., що знаходиться на 5 поверсі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, приміщення 515, вказаний об'єкт має наступні характеристики: - бітумний пол.; - бетонні несучі колони; - стіни з блоків; - відсутні вікна; - на стіні встановлена металева вивіска « Велика Кишеня »; - на території приміщення знаходяться пошкоджені будівельні матеріали; - приміщення є прибудованим до основної будівлі; - приміщення має пошкодження у вигляді тріщини у зоні примикання з основною будівлею (3 метри висоти - 3 см ширини); - водо та каналізаційні мережі відсутні; - електромережі відсутні; - тепломережі відсутні; - земельна ділянка під будівлею захоплена забудовником без законних підстав; - приміщення фактично є недобудовою, організованою сумнозвісним забудовником Войцехівським.
Крім того, у вказаному листі зазначено, що ті фото приміщення, які розміщені на сайті ДП «Сетам» за посиланням https://setam.net.ua/auction/369444, не відповідають дійсності і належать до інших приміщень №568, №549 та №552. Крім того, представником ОСББ долучено до листа копії судових рішень щодо будівлі за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19.
Позивач вказує про те, що вказаний лист було отримано ним лише 15.09.2019, тобто після проведення оспорюваних торгів (06.09.2019), та саме з інформації, наведеної у вказаному листі позивач довідався про порушення відповідачами процедури проведення торгів.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17 набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1 - 3 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України (ч.1 ст.215 ЦК України).
Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016.
Відповідно до п. 4 розділу Х Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.
Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (п. 8 розділу Х Порядку).
Отже, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах.
У цьому висновку колегія звертається до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що позивачем не було здійснено повного розрахунку за придбане майно в строк, передбачений розділом Х Порядку, тому акт про проведення прилюдних торгів не складався, отже, договірні відносини купівлі-продажу на цих торгах не були оформлені, а відтак, такий правочин є неукладеним.
З неукладеного правочину не виникає договірних зобов'язань і він не породжує жодних цивільних правовідносин, в той час, коли недійсний правочин не породжує тих правових наслідків, які притаманні правочинам цього виду, але він породжує правові наслідки, які випливають з його недійсності.
Отже, неукладений договір не може бути визнаний недійсним.
Наведені висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 910/8052/17.
Також, суд апеляційної інстанції зважає на те, що місцевим господарським судом досліджено наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду України: від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.
При цьому судом обґрунтовано зазначено про не доведення позивачем факту необізнаності щодо обставин, про які він зазначає у позовній заяві, по відношенню до характеристик лоту, до дати проведення торгів, адже, за твердженням позивача, про характеристики та стан лоту він довідався з судових рішень, надісланих ОСББ разом з листом, оскільки вказані судові рішення знаходяться у вільному доступі в мережі інтернет (так само як і будь-яка інша інформація щодо недобудови за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 19), а позивач як особа, яка має намір взяти участь у торгах щодо придбання нерухомого майна, сплативши за це значну суму грошових коштів, та усвідомлюючи ризики від такої господарської діяльності, не довів, що вжив усіх необхідних заходів щодо ознайомлення з об'єктом купівлі-продажу на спірних торгах, проте, його навмисно було введено в оману.
До того ж, позивачем не підтверджено, що лист від ОСББ було отримано ним після проведення спірних торгів.
Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність порушень, які б могли вплинути на результат торгів.
В частині вимоги позивача про повернення гарантійного внеску 90094,90 грн. за лотом №367953, місцевим господарським судом обґрунтовано взято до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №910/8052/17, відповідно до якої пунктом 3 розділу Х Порядку визначено, що гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронних торгів, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу, або не підписав та не надіслав протокол з продажу предмета іпотеки у строки, передбачені пунктом 2 розділу VIІ цього Порядку.
Так як позивачем, який був визнаний переможцем за результатами оспорюваних торгів, не було здійснено повного розрахунку за придбане майно, вказані обставини в силу п. 3 розділу Х Порядку позбавляють його права на повернення внесеної суми.
За таких обставин вмотивованим є висновок господарського суду міста Києва про відмову в позові про скасування результатів електронних торгів та зобов'язання повернути гарантійний внесок.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі №910/13920/19 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод готових сніданків "Аеро-Зет".
4. Матеріали справи № 910/13920/19 повернути до господарського суду міста Києва.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 07.09.2020.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко