вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" серпня 2020 р. Справа№ 910/2185/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Кубей В.І.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Трет'як Д.Ю.;
від відповідача за первісним позовом: Білик Д.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 року
у справі № 910/2185/17 (суддя: Чинчин О.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак"
про стягнення 186 772,70 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак"
до Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича
про стягнення 45 531,80 грн та зобов'язання вчинити дії
Фізична особа-підприємець Трет'як Дмитро Юрійович (далі - позивач за первісним позовом) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" (далі - відповідач за первісним позовом) про стягнення 186 772,70 грн, з яких 81 692,20 грн основного боргу, 3 861,00 грн 3% річних, 17 263,42 грн інфляційних втрат, 17 923,00 грн пені та 65 983,08 грн збитків.
13.03.2017 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича про стягнення 45531,80 грн та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 року у справі №910/2185/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2017 року, первісний позов Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" 81 692,20 грн основного боргу, 3990,29 грн інфляційних втрат, 1000,45 грн 3% річних; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" задоволено частково; зобов'язано Фізичну особу-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича повернути 62 сталеві бочки загальною вартістю 43400,00 грн; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича 1500,00 основного боргу.
30.08.2017 року на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази.
27.12.2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" надійшла заява про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 року у справі №910/2185/17, в якій заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення з повернення Фізичною особою-підприємцем Трет'яком Дмитром Юрійовичем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" 62 сталевих бочок загальною вартістю 43 400,00 грн на стягнення з Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" грошових коштів у сумі 43 400,00 грн.
Господарський суд міста Києва задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" про зміну способу виконання рішення суду у справі №910/2185/17 своєю ухвалою від 15.01.2020 року (повний текст підписано 17.01.2020 року) та змінив спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 року у справі №910/2185/17 з "зобов'язати Фізичну особу-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича провернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Асканія -Пак" 62 сталеві бочки загальною вартістю 43400,00 грн" на "Стягнути з Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" грошові кошти у сумі 43400,00 грн.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Фізична особа - підриємець Трет'як Дмитро Юрійович звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" про зміну способу виконання рішення суду у справі №910/2185/17.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, яке було відправлено на електронну адресу суду.
Крім того, скаржник вказав, що не можна змінити рішення з «витребування майна» на «стягнення вартості цього майна».
При цьому, скаржник наголошує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не взято до уваги лист від 26.09.2016 року вих. №1/26/09 про списання з ФОП Трет'як Д.Ю. 80 бочок.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2020 року справу № 910/2185/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2020 року, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О., на лікарняному, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/2185/17 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.
Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 у справі № 910/2185/17 залишив без руху своєю ухвалою від 13.02.2020 року.
Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду апеляційної інстанції докази надсилання на адресу відповідача (за первісним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" апеляційної скарги з додатками.
Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020 року, у зв'язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., на лікарняному, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/2185/17 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Гаврилюк О.М., Коротун О.М.
Північний апеляційний господарський суд призначив до розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 року у справі № 910/2185/17 своєю ухвалою від 10.03.2020 року.
08.04.21020 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Крім того, представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що заміна зобов'язань Фізичної особи підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича повернути 62 сталеві бочки загальною вартістю 43300,00 грн на зобов'язання сплатити грошову суму, що становить загальну вартість сталевих бочок, а саме 43300,00 грн, знаходиться у площині зміни способу виконання судового рішення в рамках обраного відповідачем способу захисту своїх прав.
03.06.21020 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких відповідач зазначив, що як сторонами в договорі так і судом в рішенні, було зазделегідь визначено еквівалент зобов'язання Фізичної особи підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича щодо повернення сталевих бочок у грошовому еквіваленті.
У судовому засіданні 27.08.2020 року скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 27.08.2020 року заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скаргу Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2017 року, первісний позов Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" 81692,20 грн основного боргу, 3990,29 грн інфляційних втрат, 1000,45 грн 3% річних; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" задоволено частково; зобов'язано Фізичну особу-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" 62 сталеві бочки загальною вартістю 43400,00 грн; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича 1500,00 основного боргу.
30.08.2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ у справі №910/2185/17, яким наказано зобов'язати Фізичну особу-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" 62 сталеві бочки загальною вартістю 43400,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, вказаний наказ суду перебував на виконанні у Любашівському відділі державної виконавчої служби (ВП№55499413), та 27.02.2018 року начальником відділу було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№55499413.
Як вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження ВП№55499413 від 27.02.2018 року, в ході примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.08.2017 року у справі №910/2185/17 державним виконавцем було надіслано до органів досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення у зв'язку з невиконанням боржником наказу від 30.08.2017 року у справі №910/2185/17.
На підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№55499413 від 27.02.2018 року.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 63 цього Закону.
Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Враховуючи ті обстави, що боржником (Фізичною особою-підприємцем Трет'яком Дмитром Юрійовичем) не виконано наказ Господарського суду міста Києва від 30.08.2017 року у справі №910/2185/17 та не повернуто заявнику (стягувачу) 62 сталеві бочки загальною вартістю 43400,00 грн, заявник просив суд першої інстанції змінити спосіб виконання рішення з повернення Фізичною особою-підприємцем Трет'яком Дмитром Юрійовичем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" 62 сталевих бочок загальною вартістю 43400,00 грн на стягнення з Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" грошових коштів у сумі 43400,00 грн.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.
Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Предмет доказування під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Господарський суд визначає предмет доказування, виходячи з вимог і заперечень сторін, керуючись нормами права, які повинні бути застосовані у такому випадку.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, законодавцем передбачено право суду за заявою відповідної особи змінити спосіб виконання судового рішення, у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням.
Метою такої зміни способу виконання судового рішення є задоволення вимог стягувача за рішенням, яке набрало законної сили.
Поряд із цим, у Господарському процесуальному кодексу України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.
Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Відповідно до пункту 7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.
З огляду на викладене, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що не можна змінити рішення з «витребування майна» на «стягнення вартості цього майна».
Так, суд має виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу, згідно із пунктом 7.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 року №9.
Як вже зазначалося вище, вартість належного позивачеві майна (бочки) визначена у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 року та складає 43400,00 грн.
Таким чином, колегія суддів приймає як належне твердження відповідача за первісним позовом, що як сторонами в договорі так і судом в рішенні, було заздалегідь визначено еквівалент зобов'язання Фізичної особи підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича щодо повернення сталевих бочок у грошовому еквіваленті
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, боржник не виконує рішення суду з їх повернення протягом 2-х років що робить неможливим виконання судового рішення, відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, це є підставою для зміни способу.
Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що з моменту передачі відповідних бочок боржнику, стягувач не має можливості перевірити їх стан, можливість використання за призначенням, а враховуючи матеріал бочок, неналежне їх зберігання протягом строку більше ніж 2 роки з піддаванням впливу негативних факторів навколишнього природного середовища, може привести до зниження якісних властивостей бочок та їх знищення.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо можливості змінити спосіб виконання судового рішення із встановленого у судовому рішенні способу, про повернення 62 сталевих бочок, на інший спосіб, стягнення з Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" грошові кошти у сумі 43400,00 грн".
При цьому, колегія суддів не приймає як наладжене твердження скаржника, як на підставу для скасування ухвали від 15.01.2020 року, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не було взято до уваги лист від 26.09.2016 року вих. №1/26/09 про списання з Фізичної особи підприємця Трет'як Дмитра Юрійовича 80 сталевих бочок, як безпідставне та таке, що не спростовує висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, оскільки рішення за яким було стягнуто з відповідача за зустрічним позовом 62 сталеві бочки, не скасовано, а отже підлягає обов'язковому виконанню.
Водночас колегія суддів відзначає, що вищевказаний лист датований 26.09.2016 року, тоді як рішення Господарського суду міста Києва прийнято 11.05.2017 року.
Крім того, колегія суддів не приймає як наладжене твердження скаржника, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.
Згідно п. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.
Так, клопотання скаржника про відкладення розгляду справи правомірного було відхилено судом першої інстанції, оскільки строк розгляду заяви про зміну способу виконання рішення відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України закінчився, а задоволення клопотання призведе лише до затягування розгляду справи, що є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 року у справі №910/2185/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Так, скаржник не надав суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі.
Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Трет'яка Дмитра Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 року у справі №910/2185/17 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 року у справі №910/2185/17 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/2185/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич
Дата складення повного тексту 07.09.2020 року.