ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
07 вересня 2020 року Справа № 923/168/20
м.Одеса, проспект Шевченка, 29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.А. Мишкіної,
суддів О.Ю. Аленіна, Л.В. Лавриненко
Розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області
на рішення господарського суду Херсонської області від 08 травня 2020 року
у справі №923/168/20
за позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області
до Бериславської міської ради
про стягнення 85648,23грн.
суддя суду першої інстанції: К.В. Соловйов
час і місце ухвалення рішення: 08.05.2020р., м.Херсон, господарський суд Херсонської області, зала судових засідань №319
повне рішення складено 13.05.2020р.
встановив:
19.02.2020р. Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області (надалі -позивач, ГУ ПФУ в Херсонській області) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Бериславської міської ради (надалі - відповідач, Бертславська міськрада) про стягнення 85648,23грн. надміру виплаченої пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на норми ст.50 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", ст.1166 ЦК України та вмотивовані тим, що гр.. ОСОБА_1 виконавчим комітетом Бериславської міської ради народних депутатів було видано довідку від 20.09.1996р. про заробітну плату за період її роботи в яслах-садку № 5 на посаді вихователя з 01.09.1994р. по 31.08.1996р., яка містила недостовірні відомості про суми заробітку за 1994-1996рр., що було виявлено в ході звірки даних первинних документів.
Для запобігання збільшення розміру переплати пенсійних коштів пенсію перераховано 01.11.2019р. з урахуванням нових довідок про заробітну плату та в результаті перерахунку пенсії ОСОБА_1 за минулий період утворилась переплата пенсійних коштів в сумі 85648,23грн., яку пенсіонерка погашати відмовляється.
19.03.2020р. від Бериславської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, з посиланням на ст. 101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", ст. 50 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 22, 1166 ЦК України, п.п. 17,38,43 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку ) пенсії відповідно до ЗУ « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» просив відмовити у задоволенні позову Головного управління ПФУ в Херсонській області зазначаючи, що на орган, що призначає пенсію, покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії та перевірки документів наданих заявником на відповідність відомостей, викладених у цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, а право особи на одержання пенсії установлюється органом, що призначає пенсію, на підставі всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів. Довідка про заробіток для обчислення пенсії, яка була подана гр. ОСОБА_1 , до Пенсійного фонду для здійснення перерахунку пенсії, не містить номеру та дати видачі. Також, згідно цієї довідки заробіток гр. ОСОБА_1 становив 511,841 за період з 01.09.1994 по 31.12.1994, 907,013 за період з 01.01.1995 по 31.12.1995, 845,16 за період з 01.01.1996 по 31.08.1996, що значно перевищує показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за відповідні часові періоди. Проте, вказані обставини не викликали свого часу будь-яких зауважень та/або сумнівів у працівників органу, що призначає пенсію, у правильності оформлення та достовірності даних документу, що був поданий для перерахунку пенсії, а також не стали підставою для витребування пояснень або проведенням органом, що призначає пенсію, перевірки щодо достовірності даних довідки. Разом з тим, через 15 років, у 2019 році, позивач почав вбачати такі підстави для проведення відповідної перевірки, через зазначені недоліки оформлення довідки та розмір зазначеного у цій довідці заробітку для перерахунку.
Таким чином, на переконання відповідача, матеріальна шкода, у вигляді та в розмірі грошової суми надміру виплаченої у 2004-2019рр пенсії, виникла внаслідок неправомірних дій позивача, адже саме позивачем було прийнято рішення про нарахування та перерахунок пенсії гр.. ОСОБА_1 , встановлений її розмір та проведена безпосередня виплата пенсії надміру.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 08.05.2020р. у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Рішення обґрунтоване посиланням на норми ч.1 ст.50 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", ч.1,.2 ст.22, 1166 ЦК України, п.п. п.13, 32 Порядку для обчислення пенсії, Постанову Кабінету Міністрів від 20.11.2003 № 1783 "Про заходи поліпшення пенсійного забезпечення громадян" та вмотивоване наступним:
- саме на орган, що призначає пенсію, покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при перерахунку пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність відомостей, викладених у цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, а посадові особи органу, що призначає пенсію, при розгляді документів не позбавлені можливості перевірити обґрунтованість видачі документів, необхідних для обчислення пенсії.
-зазначений позивачем недолік у оформленні реквізитів довідки від 20.09.1996 про заробітну плату гр. ОСОБА_1 за період її роботи в яслах-садку № 5 на посаді вихователя з 01.09.1994 по 31.08.1996, що спричинив перевірку розміру заробітку, з якого призначена пенсія, об'єктивно мав місце з вересня 1996 року та мав бути виявлений органом, що призначає (перераховує) пенсію, як при розгляді документів при первинному призначенні пенсії, так і при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2004, з відповідними наслідками виявлення цього недоліку - перевіркою достовірності довідки. Проте, перевірку у зв'язку з стверджуваною позивачем наявністю вказаного недоліку було проведено лише більш ніж через 23 роки після первинного призначення пенсії на підставі даних довідки з вказаним явним недоліком у її оформленні та через 15 років після проведення перерахунку пенсії з урахуванням даних цієї ж довідки. Об'єктивні причини для цього у позові не вказано.
- при проведенні пенсіонерці перерахунку пенсії з 01.01.2004 посадові особи позивача повинні були керуватися, серед інших складових законодавства України у сфері пенсійного забезпечення, зокрема й постановою Кабінету України від 20.11.2003 №1783 "Про заходи поліпшення пенсійного забезпечення громадян", у якій вказано щомісячний розмір середньомісячної заробітної плати, зокрема, за 1994 рік (у карбованцях) працівників, зайнятих у галузях національної економіки, належний для врахування при призначенні (перерахунку) пенсії (додаток 2 до зазначеної постанови).
-зазначений у грошовій одиниці гривні в довідці Бериславської міської ради народних депутатів довідки від 20.09.1996 № б/н про заробітну плату за період роботи гр. ОСОБА_1 в Бериславському яслах-садку № 5 на посаді вихователя загальний заробітку, зокрема, за період з 01.09.1994 по 31.12.1994, в розмірі 511,84100грн. явно та суттєво, а саме більш як вп'ятеро, перевищував розмір середньомісячної заробітної плати (у гривні) за період з 01.09.1994 по 31.12.1994 працівників в Україні, згідно даних постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783
- виявлення вказаного суттєвого перевищення (у 5,44 рази) розміру заробітку пенсіонерки для обчислення пенсії за період з 01.09.1994 по 31.12.1994, згідно довідки Бериславської міської ради народних депутатів довідки від 20.09.1996 № б/н над розміром середньомісячної заробітної плати за цей самий період України, згідно даних додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783, об'єктивно повинно було б мати своїм наслідком проведення позивачем перевірки достовірності даних вказаної довідки Бериславської міської ради народних депутатів довідки від 20.09.1996 № б/н.
-орган призначення пенсії не здійснив перевірки достовірності даних зазначеної довідки від 20.09.1996 № б/н Бериславської міської ради народних депутатів а ні при первинному призначенні пенсії на її підставі, а ні при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2004 на її підставі, у зв'язку з відсутністю в цій довідці вихідного номеру (що спричинило проведення відповідної перевірки позивачем у 2019 році), а також не здійснив перевірки достовірності даних зазначеної довідки, з додаткової підстави, при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2004 з урахуванням даних цієї довідки - у зв'язку з перевищенням у 5,44 рази розміру заробітку пенсіонерки для обчислення пенсії за період з 01.09.1994 по 31.12.1994, згідно цієї довідки, над розміром середньомісячної заробітної плати за період з 01.09.1994 по 31.12.1994 працівників, зайнятих у галузях національної економіки України, згідно даних додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1783,
-є неналежним обґрунтування позиції відповідача положеннями Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, оскільки цей Порядок набрав чинності з 06.01.2006. Тобто, не був чинним як за станом на час первинного призначення пенсії на підставі вказаної довідки від 20.09.1996, так і за станом на час проведення перерахунку пенсії з 01.01.2004.
15.06.2020р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області на рішення від 08.05.2020р., в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ПФУ в Херсонській області зазначало наступне:
- в 1996 році Управління Пенсійного фонду України ще не існувало, обов'язок оформлення та виплати пенсії покладався на Управління соціального захисту населення. Заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 було подано до відділу соціального захисту населення Бериславської рай(міськ) Ради народних депутатів. І
- своїми протиправними діями Бериславська міська рада завдала збитків державі в особі Управління. Причиний зв'язок між протиправними діями і збитками полягає у тому, що при належному б виконанні своїх обов'язків уповноваженими працівниками Бериславської міської ради та видачі довідки зі звіреними даними не було б підстав для перерахунку, а відповідно і не утворилась сума надміру виплачених пенсіонерці коштів;
- суд посилався на Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 224/30 від 30.04.2002р., але пенсію пенсіонерці ОСОБА_1 призначено в 1996 році, а порядок прийнятий у 2002 році. Отже, на момент прийняття документів для призначення пенсії ОСОБА_1 ще не діяли норми на які в своєму рішенні посилаєть суд -при призначенні пенсії Управління керується ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, за яким при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обгрунтованість їх видачі. Органи Пенсійного Фонду мають право, а не зобов'язані. В даному випадку має місце можливість здійснення певних дій, якщо документи або довідки про заробітну плату будуть викликати сумніви та потребуватимуть додаткових з'ясувань в інтересах органу, що призначає пенсію.
- судом трактуються норми в однобічному напрямку, не зважаючи на те, що в 1996 році не було органу Пенсійного фонду, не було ряду законів та підзаконних актів, які створюють механізми та удосконалення роботи органів Пенсійного фонду.
- щодо посилання суду на Постанову Кабінету Міністрів від 20.11.2003 № 1783 "Про заходи поліпшення пенсійного забезпечення громадян", то в додатках до постанови є середньомісячні показники заробітної плати з 1958 по 2002 роки. Ці показники застосовуються при призначенні та перерахунку пенсії відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме в частині обчислення коефіцієнта заробітної плати. Дані показники середньомісячної заробітної плати застосовуються, як показник при вирахуванні коефіцієнта, а не для порівняння розмірів заробітної плати зазначених у довідках про заробітну плату, яку пенсіонери надають.
-Щодо здійснення перевірки довідки від 20.09.1996р. лише в вересні 2019 року, то на виконання наказу Головного управління Пенсійного фонду України, в Херсонській області від 17.10.2018 № 241, щодо здійснення зустрічних перевірок достовірності видачі довідок про заробітну плату в даному випадку підставою була відсутність вихідного номеру довідки.
- своїми діями, зокрема видачею довідки від 20.09.1996 року з недостовірними данимим, Бериславська міська рада завдала Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області матеріальну шкоду (збитки) в розмірі 85648,23 грн. яку повинна відшкодувати в повному обсязі, відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України та ч.1 ст. 1 01 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.06.2020р. апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено ГУПФУ в Херсонській області строк 10 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10 днів з дня закінчення карантину, установленого Кабінетом Міністрів України для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 3153грн.; роз'яснено скаржнику, що у разі невиконання вимог даної ухвали в частині надання доказів сплати судового збору у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області на рішення господарського суду Херсонської області від 08 травня 2020 року у справі №923/168/20, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається, що листами від 20.05.2019р. №1828/02-03, №2244/02-03 ГУПФУ в Херсонській області звернулося до Бериславської міської ради з запитами про надання довідок про заробітну плату гр.. ОСОБА_1 з 01.01.1994р. по 31.12.1994р., з 01.01.1995р. по 25.09.1996р.
Відповідно до довідок Бериславської міської ради, наданих у відповідь на листи ГУПФУ в Херсонській області від 20.05.2019р. №1828/02-03, №2244/02-03 за періоди з 01.01.1994 по 31.12.1994 та з 01.01.1995 по 25.09.1996р. сума заробітку для обчислення пенсії складає :
- згідно довідки №02-268430/19 від 30.05.2019 про заробітну плату ОСОБА_1 для обчислення пенсії за період роботи з 01.01.1994р по 31.12.1994р, сума заробітку за період з 01.09.1994р по 31.12.1994р для обчислення пенсії складає 55,145грн.;
- згідно довідки № 02-26/470-19 від 13.06.2019 про заробітну плату ОСОБА_1 для обчислення пенсії за період роботи з 01.01.1995р по 30.11.1996р, сума заробітку за період з 01.01.1995р по 31.12.1995р для обчислення пенсії складає 723,46 грн., а за період з 01.01.1996р по 31.08.1996р складає 826,08грн.
18.09.2019р. головним спеціалістом відділу контрольно- перевірочної роботи №3 управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області , в присутності спеціаліста І категорії фінансово-економічного відділу Бериславської міської ради під час проведення звірки відповідності даних первинних документів даним довідки про заробітну плату ОСОБА_1 було виявлено розбіжності між даними первинних документів та даними довідки від 20.09.1996 б/н Бериславської міської ради народних депутатів в річних сумах заробітної плати за 1994 рік, 1995 рік, 1996 рік, й відповідно, з даними довідок відповідача від 30.05.2019 № 02-26/430/19 та 13.06.2019 № 02-26/470-19, зокрема:
- сума заробітку за період з 01.09.1994 по 31.12.1994 згідно довідки від 30.05.2019 № 02-26/430/19 складає 55,14500 грн., а згідно довідки від 20.09.1996 № б/н складає 511,84100 грн., що завищено на 456,69600 грн.;
- сума заробітку за період з 01.01.1995 по 31.12.1995 згідно довідки від 13.06.2019 № 02-26/470-19 складає 723,46000 грн., а згідно довідки від 20.09.1996 № б/н складає 907,01300грн., що завищено на 183,55300 грн.;
- сума заробітку за період з 01.01.1996 по 31.08.1996 згідно довідки від 13.06.2019 № 02-26/470-19 складає 826,08000 грн., а згідно довідки від 20.09.1996 № б/н складає 845,16000грн., що завищено на 19,08000 грн.
Результати звірки оформлені Довідкою від 18.09.2019 №140/3-02, в якій зроблено висновок, що довідку про заробітну плату, яку видано за період з 01.09.1994 по 31.08.1996 від 20.09.1996 № б/н слід вважати недійсною, так як річні суми заробітної плати не співпадають з первинними документами.
Позивачем проведений індивідуальний перерахунок пенсії по пенсіонерці з січня 2004 року по жовтень 2019 року на підставі довідок відповідача від 30.05.2019 № 02-26/430/19 та від 13.06.2019 № 02-26/470-19, за яким встановлено виникнення за цей період переплати пенсії в розмірі 85648,23грн., з приводу чого ГУПФУ в Херсонській області звернулося з претензією до гр.. ОСОБА_1 про відшкодування цих коштів та отримало відмову від неї. Також на звернення до відповідача від 28.11.2019р. повернути кошти переплати пенсії позивач не отримав задоволення своїх вимог.
Звертаючись до господарського суду з позовом про стягнення надмірно виплаченої ОСОБА_1 пенсії , УПФУ в Херсонській області зазначає, що Бериславська міська рада своїми діями, зокрема, видачею довідки від 20.09.1996р., яка містила недостовірну інформацію, завдала Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області матеріальну шкоду в розмірі 85648,23грн., яку повинна відшкодувати відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України та ч.1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ст. 101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно ч.1 ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Позивач стверджує, що внаслідок видачі відповідачем довідки від 20.09.1996р. з недостовірними даними Управління нарахувало та виплатило фізичній особі надмірну пенсію за період з 01.01.2004р. по 31.10.2019р. в розмірі 85648,23грн.
Отже, в даному випадку вирішуючи спір про стягнення надмірно виплачених коштів у зв'язку із видачею, як стверджує позивач, відповідачем довідки з недостовірними даними суд мав дослідити таку довідку як доказ та надати йому оцінку.
Довідка від 20.09.1996р., яка за твердженням позивача містила розбіжності заробітної плати ОСОБА_1 з первинними документами, в матеріалах справи відсутня. Позивачем не надано ані оригіналу, ані копії довідки від 20.09.1996р. Не надано такої довідки і відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Так, відповідачем обставина щодо видачі довідки та зміст вміщених в неї відомостей прямо не заперечувалася, однак колегія суддів зазначає, що сама лише відсутність заперечень учасника справи стосовно тих чи інших обставин не тотожна визнанню таких обставин за правилами ч.1 ст. 75 ГПК України і не означає їх визнання. "Мовчазного" визнання обставин учасником справи процесуальний закон не передбачає, - натомість, як вказано у згаданій вище нормі ГПК України, обставини, що визнаються, зазначаються у чітко визначених процесуальних документах - заявах по суті справи, або в поясненнях, поданих учасником справи (його представником).
В той же час, відповідачем у відзиві на позов не вказувалося, що ним визнається обставина видачі довідки саме Виконавчим комітетом Бериславської міської ради народних депутатів 20.09.1996р., видачі її без номеру, та що ним визнається недостовірність вміщених в неї відомостей щодо заробітної плати гр.. ОСОБА_1 .
Більш того, у відзиві Бериславської міської ради (а.с. 44) на позовну заяву УПФУ в Херсонській області відповідач зазначає, що довідка про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 не містить дати та номеру, проте позивач наполягає, що така довідка була видана 20.09.1996р.
Відповідач у відзиві тільки згадує про довідку в контексті того, що про її існування та зміст стверджує позивач.
Про те, що процесуальний закон вимагає викладення обставин, які визнаються сторонами в чіткій, зрозумілій та недвозначній формі, свідчать положення пункту 4 частини 3 ст. 165 ГПК України: відзив на позовповинен містити обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується.
Поряд із цим, на користь наведеної позиції свідчить і припис ч.2 ст. 75 ГПК України (прийняття судом відмови від визнання обставин).
За таких обставин колегія суддів констатує, що відповідач не визнавав обставину видачі у 1996 році, а саме 20.09.1996р., довідки б/н про заробіток ОСОБА_1 з відповідними даними, відображеними в Довідці ГУПФУ в Херсонській області, що були використані для порівняння з новими довідками 2019 року, обрахунку суми переплати пенсії та взагалі для висновку про її недійсність .
Отже обставини видачі довідки саме відповідачем 20.09.1996р. (б/н) , дані стосовно особи, яка її видала, вміщені в цю довідку відомості щодо заробітку гр.. ОСОБА_1 у 1994-1996р.р. не можуть вважатися звільненими від доказування згідно ч.1 ст. 75 ГПК України, як то помилково внаслідок порушення норм процесуального права зробив висновок суд першої інстанції.
Такі обставини підлягали доказуванню позивачем на загальних підставах, встановлених ст. 73, ч.1 ст.74 ГПК України, оскільки саме позивач на них посилався як на підставу своїх вимог.
Крім того, з наявної в матеріалах справи копії заяви ОСОБА_1 (а.с. 6) від 20.09.1996р., адресованої Відділу соціального захисту населення Бериславської рай (міськ) Ради народних депутатів про призначення пенсії за віком взагалі не вбачається , що разом з нею подавалась довідка про заробіток для обчислення пенсії від 20.09.1996р. видана Виконавчим комітетом Бериславської міської ради народних депутатів. З наявної копії заяви взагалі не вбачається, що заявником до неї додавалися якісь документи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці використовує принципи «баланс ймовірностей» або «розумна ступінь достовірності» (balance of probabilities) та «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) для оцінки обставин справи та доказів рішення BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 р.).
Верховний Суд в постанові від 27.11.2018 р. у справі № 914/2505/17 зазначив, що принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Аналізуючи викладене, апеляційний суд констатує, що доказування не може мати абстрактне значення та грунтуватися на припущеннях, а відповідні обставини, на які посилаються сторони, мають бути підтверджені поданими ними до суду належними доказами, що є загальним правилом, для виключення з якого в даній справі відсутні підстави.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Неподання позивачем до матеріалів позовної заяви довідки від 20.09.1996р. , висновки про недійсність якої були покладені в підґрунтя (підставу) позову ГУПФУ в Херсонській області до Бериславської міськради про відшкодування завданих недостовірністю цієї довідки збитків як до особи, яка вчинила протиправні дії, унеможливлює її оцінку судом за правилами ст. 86 ГПК України, оскільки внутрішнє переконання суду формується насамперед на безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи з положень ч.2 ст. 86 ГПК України інші докази, надані позивачем, зокрема Довідка від 18.09.2019р. (а.с. 22), не мають заздалегідь встановленої сили, оскільки мають похідний характер внаслідок порівняння певних інших документів з відсутньою у матеріалах справи довідкою від 20.09.1996р.
Суд першої інстанції наведеного не врахував та помилково застосував ч.1 ст. 75 ГПК України.
Резолютивна частина оскаржуваного рішення господарського суду Херсонської області містить правильний результат вирішення спору - відмова у задоволенні позовних вимог, хоча така відмова в даній справі має бути обґрунтована недоведеністю позовних вимог ГУПФУ в Херсонській області.
Наведене порушення не призвело до ухвалення неправильного судового рішення по суті спору та не може бути підставою для його скасування чи зміни на підставі ст. 277 ГПК України.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін з мотивів, викладених у постанові апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 240, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України,
колегія суддів -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 08.05.2020р. у справі №923/168/20 залишити без змін (з мотивів відмови у задоволенні позову, викладених у постанові апеляційного суду).
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.287,288 ГПК України.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Л.В. Лавриненко