Справа № 189/320/20
2/189/262/20
02.09.2020 року смт. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Степанової О.С.
при секретарі Комеристій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Межівському, Покровському районах Південно - Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Межівському, Покровському районах Південно - Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 25.06.2010 року він уклав шлюб з відповідачкою ОСОБА_2 . Шлюб між ними було розірвано Покровським районним судом Дніпропетровської області 11.11.2019 року. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка народила сина - ОСОБА_5 та зареєструвала народження сина у Покровському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 229. Батьком народження дитини було записано позивача згідно ч. 1 ст. 122 Сімейного кодексу України. Позивач має роз'їзний характер роботи і вдома буває вкрай рідко. Коли молодший син народився поза терміном який мав би народитися, колишня дружина пояснила це тим, що у неї відбулися передчасні пологи, а саме у 8 місяців (35 тижнів). У 2020 році відповідачка звернулась до суду про стягнення з нього додаткових коштів на її утримання та утримання сина ОСОБА_3 . В якості доказів відповідачка надала виписку із медичної амбулаторної карти хворого № 323, у якій зазначено пологи вчасними та народився ОСОБА_3 у 37 тижнів. Коли син підріс, то стало видно, що схожості а ні на нього, а ні на членів його родини дитина не має. На дружину син також не схожий. У зв'язку з чим, просить виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису № 229 від 07.12.2017 року внесені Покровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідачки на його користь судові витрати по справі.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомив.
Відповідачка ОСОБА_2 надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позов не визнає, заперечує проти його задоволення.
Представник третьої особи: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Межівському, Покровському районах Південно - Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) надіслала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу. Рішення просить винести на розсуд суду.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до п.п. 1,3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1). чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2). чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3). які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4). яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5). чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6). як розподілити між сторонами судові витрати; 7). чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8). чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що в період з 25.06.2010 року по 11.11.2019 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Покровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 07.11.2017 року, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого записані позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 (а.с. 8).
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 11.11.2019 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 5-7).
Згідно ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2020 року призначено судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» Дніпропетровської обласної ради (а.с. 25-26).
Відповідно до висновку експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ДОР від 10.06.2020 року № 479, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв'язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,99988 % (а.с. 35-37).
Згідно зі ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Окрім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (Рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року № 3451/05, § 34, «Кalacheva V. Russian Federation»).
Згідно з ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Відповідно до ст. 133 Сімейного Кодексу України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Положеннями статей 1, 2, 18, 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану, в тому числі про народження дитини, проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
Статтею 136 Сімейного кодексу України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком, і дитиною. У разі доведення цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що предметом доказування у справах про оспорювання батьківства відповідно до ст.136 Сімейного кодексу України є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведення цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що надання у даній категорії справи доказів про те, що позивач не є батьком дитини, є обов'язкове проведення судово-генетичної експертизи, та саме експертний висновок є належним доказом по справі і підставою для виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини, оскільки висновком експерта від 10.06.2020 року № 479 стверджується протилежне, тому суд в задоволенні даного позову відмовляє.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.136 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 223, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Межівському, Покровському районах Південно - Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.С. Степанова