31.08.2020
Справа № 482/1465/20
Номер провадження 2-з/482/22/2020
31 серпня 2020 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Баранкевич В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову до суду, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду.
Заявник просить в якості забезпечення майбутнього позову вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації (в тому числі будь-яким акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майне державної реєстрації (перереєстрації) права власності на нерухоме майно, відкриттю та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 7230720).
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України: заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заявник не виконав вимоги цивільно-процесуального законодавства, зокрема, заявником не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач дійсно має намір на відчуження належного йому майна, що може бути підтвердженням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення його позову; не зазначено ціни позову про забезпечення якого вона просить; не внесено пропозицій щодо зустрічного забезпечення, відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, а посилання заявника на те, що застосування заходів зустрічного забезпечення не є обов'язковим, не є такими пропозиціями.
Заявник вказує, що судом не повинно ставитися питання щодо зустрічного забезпечення, тобто, підстав для застосування зустрічного забезпечення позову немає.
Частинам 1 та 2 ст. 154 ЦПК України визначено випадки обов'язкового та можливого застосування зустрічного забезпечення.
Право суду вимагати від особи зустрічного забезпечення гарантоване ст. 151 ЦПК України, де відзначено, що заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Суд роз'яснює заявнику, що питання про застосування зустрічного забезпечення вирішується судом, на заявника покладається обов'язок запропонувати зустрічне забезпечення.
Таким чином, пропозиція не застосовувати зустрічне забезпечення так як і відсутність необхідності зустрічного забезпечення не є пропозицією зустрічного забезпечення у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.
Крім того, відповідно до п.2. ч.1 ст, 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
При цьому, під певними діями розуміється конкретний вид забезпечення позову, що сама по собі вимога про забезпечення позову, викладена в резолютивній частині заяви, такої конкретики не містить.
Згідно положень ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Проте, всупереч положенням ст.95 ЦПК України, додані до копій заяви документи - докази, оригінали яких в наявності у заявника, не завірені заявником або їх представником своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним заяву про забезпечення позову повернути заявнику, оскільки її подано з порушенням ст.151 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.151, 153, 154 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову до суду - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: В.О. Баранкевич