Справа № 232/3672/12
Провадження № 2/127/1390/17
02 вересня 2020 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Вінницька міська рада, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про виділ в натурі частки із спільного майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки майна зі спільної часткової власності,-
10.08.2020 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду заяву про відвід судді Ан О.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Вінницька міська рада, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про виділ в натурі частки із спільного майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки майна зі спільної часткової власності. Мотивувала постановлення суддею ухвали про призначення експертизи, яка в подальшому скасована судом апеляційної інстанції, ігноруванням клопотання сторони ОСОБА_1 про виклик в суд експертів, та тим, що дії судді Ан О.В. спрямовані на «затягування» розгляду справи.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 7 ст. 40 ЦПК України).
Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема пунктом 5 частини 1 цієї статті встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У справі «Салов проти України» Європейський суд далі нагадує , що «неупередженість», в сенсі статті 6 § 1, має визначатися суб'єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (див. Bulut v. Austria, рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-ІІ, с. 256, § 31, та Thomann v. Switzerland, рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996 - ІІІ, с. 815, § 30). У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Розглядаючи інші справи ЄСПЛ уже констатував, що сумнів є легітимним, навіть якщо він не призводить до суттєвих наслідків. Отже суд може бути справедливим, але породжувати легітимні сумніви щодо своєї безсторонності. Про те сумніви мають бути основані на фактичних обставинах, тобто припущення до уваги не беруться.
Постановлення ухвали суду від 25.05.2020 про призначення експертизи, яка скасована постановою Вінницького апеляційного суду від 05.08.2020, являлось наслідком вирішення відповідного клопотання сторони ОСОБА_3 , тому є процесуальним рішенням судді.
Твердження заявника про ігнорування суддею клопотання про виклик експертів не відповідає дійсності, оскільки розгляд такого клопотання на час його заявлення (призначення у справі експертизи) визнано передчасним та його розгляд було відкладено.
Суд не погоджується з представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про те, що строк розгляду справи в період її знаходження в провадженні судді Ан О.В., тобто 9 місяців, не може вважатись розумним. При цьому тривалий розгляд пояснюється складністю справи, яку складають первісний та зустрічний позови, об'ємом провадження в шість томів, та вирішенням клопотань учасників справи, зокрема: виклику свідків, призначення експертизи, зустрічного забезпечення, заміни забезпечення позову, витребування доказів, продовження підготовчого провадження, розгляду заяв про відвід судді, надання строку для підготовки відзиву, вирішення клопотань про залишення уточненої позовної заяви без руху.
На думку суду його дії жодним чином не спрямовані на затягування судового розгляду, а навпаки покликані забезпечити правильний та швидкий розгляд спору, що склався між сторонами та триває з 2012 року.
Оскільки доводи заяви про відвід судді фактично зводяться до незгоди з його процесуальним рішенням у справі, таку заяву належить визнати необґрунтованою.
У зв'язку з цим вирішення питання про відвід належить передати на розгляд судді, визначеному в порядку встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 40, 260, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Вінницька міська рада, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про виділ в натурі частки із спільного майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки майна зі спільної часткової власності визнати необґрунтованою.
Вирішення питання про відвід судді Ан О.В. передати на розгляд судді, визначеному в порядку встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: