04 вересня 2020 року м. Рівне №460/4670/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.С. Гудими, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 33663,32 грн., які були виплачені в грудні 2019 року та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з серпня 2014 року по грудень 2019 року на суму пенсії 33663,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.10.2014 постановою Сарненського районного суду Рівненської області у справі №572/4332/14-а зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Сарненському районі Рівненської області зробити перерахунок та виплату позивачу пенсії. На виконання вказаного судового рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача та нарахував їй відповідні кошти. Однак, нарахована сума коштів фактично виплачена позивачу лише у грудні 2019 року. Відтак, вважає, що наявні правові підстави для виплати позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії згідно з постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 31.10.2014. За таких обставин, просила позов задовольнити.
Ухвалою суду від 01.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.14-15).
05.08.2020 на адресу суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому відповідач позовні вимоги не визнав у зв'язку з їх безпідставністю (а.с.21-23). На обґрунтування своїх заперечень повідомив, що на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області у справі №572/4332/14-а від 31.10.2014 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача у повному обсязі, а оскільки виплата нарахованих сум з пенсійних виплат по рішенню суду, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України здійснюється Державною казначейською службою України та її територіальними органами, то пенсійний орган не є належним відповідачем у цій справі. Зазначив, що виплата коштів по рішенню суду носить разовий характер, не підпадає під дію Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" і така компенсація є видом цивільно-правової відповідальності. За таких обставин, вважає, що підстав для виплати позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії немає, а тому у задоволенні позову просив відмовити повністю.
Ухвалою суду від 04.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (а.с.27-28).
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
В період з 13.07.2020 по 01.09.2020 головуючий суддя відповідно до наказів Рівненського окружного адміністративного суду перебувала у відпустці, а відтак розгляд справи здійснено 04.09.2020.
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1 від 16.05.2001 (а.с.3).
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію по інвалідності (а.с.25).
Як встановлено судом, постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 31.10.2014 у справі №572/4332/14-а визнано протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Сарненському районі в перерахунку державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 06березня 2014 року по 02 серпня 2014 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсії за період з 06 березня 2014 року по 02 серпня 2014 року, виходячи з 8 розмірів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1 за період з 06 березня 2014 року по 02 серпня 2014 року, виходячи з 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень вказана постанова набрала законної сили 15.01.2015.
Матеріали справи свідчать, що згідно з розпорядженням №136416 від 12.03.2015 та протоколом від 27.03.2015 на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області у справі №572/4332/14-а від 31.10.2014 органом Пенсійного фонду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано відповідні кошти (а.с.25, 25 зворотній бік).
Згідно з листом АТ "Укрпошта" від 16.06.2020 №1853-Б-20200060510510-В та довідкою відповідача від 03.08.2020 №538/04-02-16 в грудні 2019 року на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області у справі №572/4332/14-а від 31.10.2014 ОСОБА_1 виплачені кошти в сумі 33663,32 грн. (а.с.10,26).
12.05.2020 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про нарахування та виплату їй компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 31.10.2014 у справі №572/4332/14-а (а.с.8).
25.05.2020 відповідач листом №5632-5600/Б-02/8-1700/20 у відповідь на зазначену заяву, повідомив позивачу, що управлінням Пенсійного фонду України в Сарненському районі проведено перерахунок її пенсії на виконання рішення Сарненського районного суду Рівненської області, доплату по проведених перерахунках включено у додаткові відомості на виплату пенсій за судовими рішеннями на травень 2015 року - 33665 грн. Також вказано, що згідно з п.10 Порядку погашення заборгованості за рішенням суду здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних виділених бюджетних призначень Пенсійному фонду України із державного бюджету на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику (а.с.9).
Не погодившись з відмовою відповідача нарахувати і виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з п.2 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10. 2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Доводи відповідача, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення не є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.
Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 в справі № 521/940/17.
Оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням пенсії пенсійним органом, що встановлено постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 31.10.2014 у справі №572/4332/14-а, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №814/1428/18.
З урахуванням обставин цієї справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відмова ГУ ПФУ в Рівненській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 31.10.2014 у справі №572/4332/14-а, є протиправною.
Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 31.10.2014 у справі №572/4332/14-а.
Стосовно похідної позовної вимоги, яка має зобов'язальний характер, суд зазначає таке.
Згідно із статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Так, ч.1 ст.2 Закону №2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Статтею 3 Закону № 2050-ІІІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Таким чином, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень Закону №2050-ІІІ та окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Враховуючи те, що постанова Сарненського районного суду Рівненської області від 31.10.2014 у справі №572/4332/14-а набрала законної сили 15.01.2015, то з урахуванням ч.1 ст.2 Закону №2050-ІІІ похідна позовна вимога підлягає задоволенню в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі вказаного рішення за період із березня 2015 року по грудень 2019 року, а не з серпня 2014 року по грудень 2019 року, як просила позивач.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.
З приводу доводів відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає, що позивач звернулася до суду з дотриманням шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАС України. Як свідчать матеріали справи, виплата коштів на виконання рішення суду здійснена у грудні 2019 року, відповідач відмовив позивачу у нарахуванні компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати листом від 25.05.2020 №5634-5600/Б-02/8-1700/20, а з позовом до суду позивач звернулася - 24.06.2020 (згідно з відбитком штемпеля органу поштового зв'язку на конверті), отже, в межах строку, встановленого ст. 122 КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Суд пам'ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених в ході розгляду справи обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними і допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення частково.
Правові підстави для застосування положень ст.139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з березня 2015 року по грудень 2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 04 вересня 2020 року.
Суддя Н.С. Гудима