03 вересня 2020 року Справа № 160/6574/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради третя особа - Державний виконавець Самарського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Коваль Владислав Сергійович про зобов'язання вчинити певні дії,
17.06.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (далі - відповідач), третя особа - Державний виконавець Самарського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Коваль Владислав Сергійович, в якій просить:
- стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів в розмірі 10200 грн., стягнутих з неї на підставі постанови № 97/А від 04.12.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в рамках виконавчого провадження №58652480, 04.04.2019 року на виконання постанови державного виконавця з банківських рахунків ОСОБА_1 було списано грошові кошти в розмірі 20400 грн., що підтверджується довідкою №MOU1NHRQLO139RQE від 12.12.2019 року, виданою АТ КБ «Приватбанк», зі змісту якої видно, що 04.04.2019 року відбулась операція списання грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 у сумі 97540 грн. Вказана сума списана в рамках примусового виконання постанови №97/А від 04.12.2018 року. Проте, зазначена постанова скасована рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.07.2019 року у справі №206/2388/19. З метою поновлення порушеного права, представник позивача 09.04.2020 року направив на офіційну електронну пошту відповідача електронний лист з клопотанням повернути грошові кошти, стягнуті на підставі постанови про накладення штрафу №97/А від 04.12.2018 року. Станом на дату звернення до суду від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради відповіді не надійшло, грошові кошти не повернуті.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року позовну заяву залишено без руху.
16.07.2020 року представником позивача надано суду уточнену позовну заяву, в якій викладено позовні вимоги наступним чином:
- зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради видати ОСОБА_1 подання про повернення помилково зарахованих коштів в розмірі 10200 грн., стягнутих з ОСОБА_1 на підставі постанови №97/А від 04.12.2018 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/6574/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Розгляд справи у судовому засіданні призначено на 11.08.2020 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідачем відповідно до положень ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзиву на позовну заяву суду не надано. Про поважність причин ненадання відзиву не повідомлено. Клопотання про продовження строку для подання відзиву відповідачем також не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У судове засідання, призначене на 11.08.2020 року, з'явився представник позивача, просив задовольнити позовну заяву, проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. 10.08.2020 року від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника в іншому судовому засіданні.
У зв'язку з ненаданням доказів на підтвердження поважності перебування представника відповідача в іншому судовому засіданні та неможливості прибуття іншого представника, судом відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Третя особа до судового засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка будь-якого учасника справи в судове засідання, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
11.08.2020 року судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.
У відповідності до вимог ст. ст.205, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
20.11.2018 року начальником управління Державного архітектурно-будівельного контролю проведено плановий захід державного нагляду щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті, за результатами якого складено акт №00000000191 від 20.11.2018 року.
04.12.2018 року заступником начальника управління Державного архітектурно-будівельного контролю відносно ОСОБА_1 винесено постанову №97/А про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП у вигляд штрафу у розмірі 10200 грн.
З метою примусового виконання постанови №97/А від 04.12.2018 року про накладення штрафу, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради 19.02.2019 року за вих. №8/1-43 звернулось до Самарського відділу Державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою щодо примусового виконання постанови №97/А від 04.12.2018 року.
19.03.2019 року державним виконавцем Самарського відділу Державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ковалем Владиславом Сергійовичем винесено постанову у ВП №58652480 про відкриття провадження про примусове виконання постанови №97/А від 04.12.2018 року.
У рамках виконавчого провадження №58652480, 04.04.2019 року на виконання постанови державного виконавця з банківських рахунків ОСОБА_1 списано грошові кошти в розмірі 20400 грн., що підтверджується довідкою №MOU1NHRQLO139RQE від 12.12.2019 року, виданою АТ КБ «Приватбанк», зі змісту якої видно, що 04.04.2019 року відбулась операція списання грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 у сумі 97540 грн. Вказана сума списана в рамках примусового виконання постанови №97/А від 04.12.2018 року.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача Самарський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 04.02.2020 року за вих. №5855 повідомив, що у виконавчому провадженні №58652480 сума коштів 20400 грн. перерахована платіжним дорученням №932 від 09.04.2019 року.
Таким чином, в рамках виконавчого провадження №58652480 відбулось примусове виконання постанови №97/А від 04.12.2018 року.
Водночас, не погоджуючись з винесеною постановою №97/А від 04.12.2018 року позивач оскаржила її 26.04.2019 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.07.2019 року у справі №206/2388/19 позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа: Дніпровська міська рада про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову №97/А від 04.12.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 10200 грн., справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрито.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 року апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради залишено без задоволення, рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.07.2019 року - без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, станом на 27.11.2019 року є таке, що набрало законної сили рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.07.2019 року у справі №206/2388/19, яким скасовано постанову №97/А від 04.12.2018року про накладення на позивача штрафу у розмірі 10200 грн.
09.04.2020 року на адресу відповідача представником ОСОБА_1 направлено заяву про повернення грошових коштів у розмірі 10200 грн., проте, станом на момент розгляду справи судом, грошові кошти не повернуті.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Згідно з п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
У відповідності до п. п. 16, 18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Згідно з абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо: об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Частиною 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу наведених норм видно, що за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності на особу накладається штраф постановою про накладення адміністративного стягнення.
Судом встановлено, що в судовому порядку здійснено перевірку наявності в діях ОСОБА_1 порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, що призвели до накладення на неї штрафу у розмірі 10200 року постановою №97/А від 04.12.2018 року, та встановлено відсутність протиправних дій останньої і, як наслідок, скасовано постанову №97/А від 04.12.2018 року та закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Отже, у зв'язку зі скасуванням постанови №97/А від 04.12.2018 року рішенням суду, яке набрало законної сили, вона не є чинною та не підлягає виконанню, а сума, визначена у ній, не підлягає сплаті позивачем.
Проте, як встановлено судом, сплата коштів за постановою №97/А від 04.12.2018 року відбулась платіжним дорученням №932 від 09.04.2019 року під час примусового виконання постанови у виконавчому провадженні №58652480.
У зв'язку з передчасним перерахуванням суми коштів за постановою №97/А від 04.12.2018 року, визначена в ній сума, підлягає поверненню з відповідного бюджету.
Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів від 03.09.2013 року №787 (далі - Порядок №787).
Згідно з п. 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).
Відповідно до п. 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Пунктом 10 Порядку № 787 передбачено, що заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
З аналізу наведених норм видно, що у випадку помилково сплачених платежів до бюджету, орган, на рахунки якого надійшли такі кошти, складає подання про повернення коштів та видає його платнику, який разом із заявою та поданням звертається до органів Казначейства з метою отримання помилково сплачених коштів до бюджету.
Оскільки, як встановлено судом, відповідачем не вчинено жодних дій, спрямованих на видачу подання або повернення коштів позивачу, суд вважає за можливе захистити порушені права позивача шляхом зобов'язання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради видати ОСОБА_1 подання про повернення помилково зарахованих коштів в розмірі 10200 грн., стягнутих з ОСОБА_1 на підставі постанови №97/А від 04.12.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Що стосується питання щодо судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в сумі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1730814676.1 від 10.06.2020 року.
Так, відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 77, 78, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29-А, код ЄДРПОУ 40498190), третя особа - Державний виконавець Самарського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Коваль Владислав Сергійович (49112, м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 6-в), про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради видати ОСОБА_1 подання про повернення помилково зарахованих коштів в розмірі 10200 грн., стягнутих з ОСОБА_1 на підставі постанови №97/А від 04.12.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29-А, код ЄДРПОУ 40498190) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. відповідно до квитанції № 0.0.1730814676.1 від 10.06.2020 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський