02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 658/2289/18
провадження № 61-12965ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 22 липня
2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, третя особа - Каховський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відшкодування моральної шкоди,
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі -
АТ КБ «ПриватБанк»), приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А. А., третя особа - Каховський міськрайонний ВЛВС ГТУЮ у Херсонській області, в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати виконавчий напис, вчинений 26 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А. А., зареєстрований в реєстрі за № 10088, таким, що не підлягає виконанню та стягнути на її користь моральну шкоду з Банку в розмірі
130 000,00 грн, з нотаріуса - 95 000,00 грн.
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області
від 11 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині позовних вимог до АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений
26 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А. А., зареєстрований в реєстрі за № 10088, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» невиплачених в строк, відповідно до умов кредитного договору
№ HEU0GK0000000006 від 11 вересня 2008 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 08 серпня 2017 року, грошових коштів у розмірі
88 781,45 доларів США, що на 08 серпня 2017 року складає 2 288 785,78 грн.
Стягнуто з Банку на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 30 000,00 грн.
В частині позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А. А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Окремою ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області
від 11 лютого 2020 року при вирішенні зазначеної цивільної справи виявлені порушення законодавства та недоліки в діяльності АТ КБ «ПриватБанк». Ухвалою суду про зазначені недоліки постановлено довести до відома орган досудового розслідування та голову виконавчого органу
АТ КБ «ПриватБанк».
Постановою Херсонського апеляційного суду від 22 липня 2020 року апеляційні скарги АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 11 лютого 2020 року та окрему ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської від 11 лютого 2020 року залишено без змін.
25 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Херсонського апеляційного суду від 22 липня 2020 року, яка не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Як на підставу касаційного оскарження заявник узагальнено посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, однак не зазначає конкретні приклади постанов Верховного Суду, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Херсонського апеляційного суду від 22 липня 2020 року залишено без змін рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 11 лютого 2020 року та окрему ухвалу Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 11 лютого 2020 року. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник не погоджується з ухваленими у справі рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, проте в прохальній частині касаційної скарги заявник просить «скасувати судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А. А. та в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди АТ КБ «ПриватБанк» і ухвалити в цій частині нове рішення», не заявляючи при цьому своїх вимог щодо рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити та конкретизувати прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень
статті 409 ЦПК України та надати уточнену редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості учасників справи.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.
У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та те, що перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі, не має змоги сплатити судовий збір. На підтвердження вказаного заявником додано довідку про склад сім'ї від 20 серпня 2020 року, довідку про отримання (неотримання) допомоги від 20 серпня 2002 року, довідку АТ «Райффайзен Банк Аваль» про залишок на банківській карті від 20 серпня 2020 року, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
від 20 серпня 2020 року, довідку ОК-5 Пенсійного фонду України, Довідку Державної фіскальної служби України.
Відповідно до пункту 1 частини першої частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно частини другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною першою та третьою статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Виходячи з вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, та враховуючи те, що наведені доводи та надані довідки не є беззаперечними доказами, які підтверджують скрутний майновий стан ОСОБА_1 та відсутність у неї можливості сплатити судовий збір станом на день звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою, та не дають змоги в повній мірі оцінити її майновий стан, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Підпунктами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час звернення до суду першої інстанції) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Ураховуючи ціну позову та вимоги касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 5 909,60 грн
(((1 762,00 грн х 0,4 %) х 200 %) + ((225 000,00 грн х 1 %) х 200 %)).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходу бюджету 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотанняОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 22 липня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 23 вересня
2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська