Ухвала
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 674/395/19
провадження № 61-11705ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 липня 2020 року усправі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард», третя особа - Філія «Птахофабрика «Авіс» Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
встановив:
04 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від19 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 липня 2020 року.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на статтю 8 Закону України «Про судовий збір», завила клопотанняпро звільнення від сплати судового збору. Зазначила, що її матеріальне становище є скрутним. Наведене підтвердила належними доказами, зокрема, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів від 03 липня 2020 року № 24263.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Перевіривши наведені у клопотанні доводи та дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скаргаз визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
З огляду на зазначене, заявнику слід надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Звільнити ОСОБА_1 у від сплати судового збору за подання касаційної скарги на заочне рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 липня 2020 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від19 лютого 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 липня 2020 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов