Ухвала
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 686/25385/19
провадження № 61-12789 ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Латюк Петро Якович, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,
До Верховного Суду 25 серпня 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 липня 2020 року з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України.
Щодо клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови було складено 21 липня 2020 року та надіслано їй пізніше на поштову адресу.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Наведені у клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки заявник не підтвердила їх належними доказами, зокрема не надала доказів про дату отримання повного тексту судового рішення.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України касаційну скаргу слід залишити без руху та роз'яснити заявнику про необхідність надання доказів про дату отримання повного тексту судового рішення або навести інші підстави для поновлення строку.
Щодо сплати судового збору.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що позов немайнового характеру, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 1 536,80 грн (768,40 грн * 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.
Щодо обгрунтування підстав касаційного оскарження.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, з огляду на таке.
Так, заявник, в якості підстави касаційного оскарження зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень частини п'ятої статті 157 СК України та положень 19 ЦПК України щодо предметної та суб'єктної юрисдикції загальних судів (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Однак, судом не береться до уваги зазначена підстава для відкриття касаційного провадження, оскільки Верховний Суд неодноразово висловлювався з приводу цивільної юрисдикції щодо спорів про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування, ухвалених на реалізацію положень СК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 500/6325/17, від 04 липня 2018 року у справі № 496/4271/16-а, постанова Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 522/23095/16-а).
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Такожнадіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2020 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 16 липня 2020 року неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Латюк Петро Якович, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 липня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 02 жовтня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь