Ухвала
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 2-7/10
провадження № 61-12668ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 15 липня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Мале приватне підприємство «Берізка», третя особа - Нововолинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, про зупинення виконавчого провадження та визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню,
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зупинення виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 30 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Нововолинським міським судом Волинської області 11 серпня 2010 року у справі № 2-7/10 про стягнення у солідарному порядку із ОСОБА_1 , Малого приватного підприємства «Берізка» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 692 687,67 грн боргу за договором кредиту від 22 грудня 2006 року № 11104249000 шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_1 , МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням ОСОБА_1 кредитної заборгованості.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 10 січня 2018 року апеляційну скаргу Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області задоволено частково. Ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 30 жовтня 2017 року скасовано та постановлено нову ухвалу. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження та визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд ухвали Апеляційного суду Волинської області від 10 січня 2018 року за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 січня 2018, залишивши в силі ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 30 жовтня 2017 року.
Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 мотивував тим, що апеляційний суд вийшов за межі своїх повноважень щодо стягнення із нього судового збору та не дослідив матеріали справи, що стосуються цього питання. Апеляційним судом не встановлено обставин виконання договірних зобов'язань сторонами відповідно до частини першої статті 545 Цивільного кодексу України. У матеріалах справи наявна довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про відсутність заборгованості за договором кредиту від 22 грудня 2006 року. Права та обов'язки сторін за рішенням Нововолинського міського суду Волинської області змінились. Виконавчий лист від 11 серпня 2010 року у справі № 2-7/10 Нововолинського міського суду від 29 квітня 2010 року про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 , Малого приватного підприємства «Берізка» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 692 687,00 грн втратив свою чинність, припинив свою дію 02 березня 2011 року, тобто після прийняття ухвали Верховним Судом. Підставами закінчення виконавчого провадження є скасування Верховним Судом України рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 29 квітня 2010 року та ухвали Апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2010 року. Подальше виконання судових рішень ґрунтуються на основі ухвали Верховного Суду України за Закону України «Про виконавче провадження», а не рішення Нововолинського міського суду Волинської області та ухвали Апеляційного суду Волинської області у справі 2-7/10.
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Волинського апеляційного суду від 15 липня 2020 року.
У касаційній скарзі міститься клопотання заявника про звільнення його від сплати судового збору з тих підстав, що він є інвалідом ІІ групи. На підтвердження зазначеного заявником надана копія довідки до акта огляду МСЕК.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Враховуючи те, що заявник в силу закону звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги, тому відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Дослідивши доводи касаційної скарги, оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою, правильне застосування судом норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.
Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі.
У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Волинської області від 10 січня 2018 року ОСОБА_1 посилався на порушення апеляційним судом норм процесуального права та не зазначив жодної підстави, передбаченої статтею 423 ЦПК України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Враховуючи наведене, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинамиухвали Апеляційного суду Волинської області від 10 січня 2018 року, дійшов правильного висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами у розумінні вимог статті 423 ЦПК України.
Наведені в касаційній скарзі доводи правильність висновків апеляційного суду не спростовують.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 15 липня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Мале приватне підприємство «Берізка», третя особа - Нововолинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, про зупинення виконавчого провадження та визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик